Молекулярне розсіювання

Навіть очищені від домішок рідини і гази розсіюють світло. Роль оптичних неоднорідностей в цьому випадку грають флуктуації щільності. Під флуктуаціями щільності розуміються відхилення щільності в межах малих обсягів від її середнього значення, що виникають у процесі хаотичного теплового руху молекул середовища. Розсіювання світла, обумовлене флуктуаціями щільності, називають молекулярним розсіюванням

Ось чому небо виглядає синім, а Сонце жовтуватим! Насолоджуючись виглядом безхмарного неба, ми навряд чи схильні згадувати про те, що небесна блакить – це один із проявів розсіювання світла. Безперервно виникаючі в атмосфері флуктуації щільності відповідно до закону Релея призводять до того, що сині і блакитні складові сонячного світла розсіюються сильніше, ніж жовті та червоні. Коли ми дивимося на небо, то бачимо там розсіяне сонячне світло, де переважають короткі хвилі синьої частини спектра (рис. 4.14). Коли ж ви дивимося на Сонце, то спостерігаємо спектр його випромінювання, з якого внаслідок розсіювання видалена частина синіх променів. Особливо добре цей ефект виявляється при низькому положенні Сонця над горизонтом. Ну хто не милувався яскраво червоним висхідним або призахідним Сонцем! На заході, коли сонячні промені роблять значно більше тривалу подорож крізь атмосферу, Сонце здається нам особливо корисним, оскільки в цьому випадку розсіюються і зникають з його спектру не тільки сині, але і зелені, і жовті промені (рис. 4.15).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Молекулярне розсіювання