Доповідь на тему “Що таке опера”
Опера вважається одним з найскладніших жанрів музичного мистецтва. У ній в один твір з’єднуються спів, театральне дійство, інструментальна музика, слова, декорації, а також хореографію і міміку.
Оперою ще можуть називати записане на папері твір цього жанру, його виконання на сцені, будівля оперного театру або ж трупу цього театру. Якщо перекласти з італійської мови, то це слово означає “справа, робота, твір”.
Літературне зміст, або ж сценарій, є основою будь-якої опери і зветься лібрето. Опера може писатися на взяте з літератури твір, як, наприклад, “Євгеній Онєгін”. Але лібрето також буває і самостійним, оригінальним, написаним спеціально для п’єси.
Провідну роль в опері грає музика. Персонажі виконують пісню, арію, каватину, а часом і речитатив. Іноді вступає хор, який зазвичай складається з основних персонажів або коментує що відбувається сюжет. Оркестр грає весь час, поки йде уявлення.
Музичної особливістю опери вважається те, що діючі особи можуть почати виконувати кожен свою частину в один і той же час.
Арія – головна частина вистави. Сольні арії виконують головні персонажі. Арія показує почуття, думки і емоції людини, виконуючого її. Вона є своєрідним монологом героя і допомагає зрозуміти його характер. Під час її виконання дію на сцені зупиняється. Деякі арії включали в себе речитативи – рід співучого розмови. Іноді використовувалися каватина – вигляд невеликої ліричної арії, з темою легкого і ніжного характеру.
Кожна опера складається з трьох частин: увертюра, основна частина і епілог. Увертюру також називають вступом опери. Виповнюється вона симфонічним оркестром. Увертюра допомагає зрозуміти, про що буде головна дія п’єси, задає її атмосферу.
Потім настає основна частина. Тут відбувається головна театральна дія, розгортаються основні події, а герої виконують вокальні твори. Все це дійство поділяють на закінчені частини – акти. Між ними знаходяться антракти, під час яких змінюються декорації, а актори і глядачі відпочивають.
Епілог – заключна частина. У фіналі визначається головний сенс уявлення і підводиться підсумок. Перше подобу опери з’явилося в Стародавній Греції, де почали з’єднувати сценічна дія і спів. У Стародавньому Римі в цих уявленнях стали робити більший наголос на музику. Італія є рідною країною опери, адже там вона вперше з’явилася як жанр. В самому кінці 16 століття створили жанр, який поєднує музичну частину і поетичну. Його називали “драмою через музику” або “музичною драмою”, лише пізніше в першій половині 17 століття жанр отримав ім’я “опера”. Перша постановка називалася “Дафна”. Трохи пізніше у Венеції побудували перший оперний театр. За межами Італії опера стала поширюватися майже в той же час, але повільніше. У Росії вона з’явилася в 18 столітті під час приїзду італійських акторів, а перша оригінальна російська опера була написана 20 років тому.
У опери існує безліч піджанрів. В опері-балеті головну роль грає танець. У комічній опері присутній гумор і, як правило, побутової сюжет. З комічною оперою дуже схожа опера-буф. Опера-серіа грунтується на міфології або історичні події. У зингшпиле переважають розмовні діалоги і комічність. В основі романтичної комедії лежить романтичний сюжет і містика. Для опери порятунку характерний героїчний напружений сюжет. Велика опера відома епічними і яскравими сюжетами. Оперета схожа на комічну оперу і вважається естрадним напрямком.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)