Вулкани: характеристика, види
Вулкани – грандіозні споруди, складені вилилась на поверхню лавою. Всередині вулкана знаходиться канал, по якому магма піднімається на поверхню. Коли мова йде про вулканах, ми уявляємо собі конусоподібну вогнедишну гору. Однак не всі вулканічні споруди мають саме таку форму.
Склад і властивості лави, що викидається на поверхню, різні. В процесі виверження з магми виділяються містяться в ній гази. Від того, як це відбувається, залежить характер виверження. Якщо гази виділяються спокійно, а лава досить рідка, то при злитті вона розтікається, немов панциром покриваючи прилеглі схили. При швидкому виділенні газів відбуваються вибухи. У повітря з жерла вулкана при цьому вилітає величезна кількість вулканічних уламків, а ось лавових потоків може не бути взагалі. Більш в’язка лава, виливаючись, нарощує висоту вулкана, перекладаючи з шарами попелу і уламків. Про стародавні вулкани вчені можуть дізнатися за наявністю в шарах верхньої частини літосфери попелу, пемзи, вулканічного скла – обсидіану та інших вулканічних уламків.
Величезні потоки лави різного складу можуть утворювати дивовижні споруди. Наприклад, базальтова лава, застигаючи, утворює п’яти – або шестигранні стовпи, що нагадують труби органу. В Ірландії застигла лава створила подобу гігантської бруківці. За разючу подібність з мощеною дорогий це місце так і називається – Мостова гігантів.
Зовнішній вигляд вулкана залежить від характеру виверження. Найбільш поширені вулкани центрального типу – з центральним жерлом, вулканічним конусом, складеним шарами вилилась лави, попелу і вулканічного уламкового матеріалу. Серед таких вулканів Ельбрус, Везувій, Фудзіяма, Етна, вулкани Камчатки.
Виверження вулкана
Давньогрецький філософ Платон в своїх працях “Тімей” і “Критий” розповідав про могутньої цивілізації – Атлантиду. За лічені дні величезний острів був поглинений нещадними морськими хвилями. До сих пір не вщухають суперечки про те, чи була Атлантида реальністю, і якщо так, то де шукати її і який грізний катаклізм міг стерти з лиця землі процвітаючий острів. Багато вчених схиляються до того, що пошуки треба вести в районі Егейського моря.
Тут знаходяться декілька острівців, що залишилися після виверження вулкана Санторін. По контурах знаходяться недалеко один від одного острівців, найбільший з яких Тіра, вгадується обрис величезної кальдери колишнього вулкана. Ймовірно, вибух Санторіна був настільки потужним, що знищив верхню частину купола вулкана. У кальдеру кинулися хвилі. Виверження супроводжувалося вибухами, землетрусом і викликаними їм гігантськими хвилями – цунамі. Можливо, ця катастрофа поклала кінець мінойської культурі і знайшла відображення в багатьох стародавніх джерелах.
У тріщинних вулканах вилив магми відбувається уздовж протяжних розломів. В даний час діючі вулкани такого типу поширені на о. Ісландія. Цей острів є частиною серединно-океанічного хребта – самого неспокійного місця на поверхні Землі. Саме тут народжується нова земна кора. Найвідоміший тріщинні вулкан Ісландії – Лаки. З цієї тріщини довжиною близько 25 км лава розтікається в різні боки, утворюючи великі лавові покриви і поля. Застигаючи, покриви утворюють кірку, яка проривається новими порціями магми, що шукає шлях наверх.
У 1783 році багаторазові виверження Лакі мало не привели до загибелі всього живого на острові, так як вулканічний попіл, що піднявся в повітря, не пропускав до поверхні сонячні промені. Таке погіршення клімату тривало досить довго.
Стародавні Тріщинні вулкани знаходяться на Ефіопське нагір’я на східному узбережжі Африки, на плоскогір’ї Декан на півострові Індостан. Коли з надр вивергаються тільки гази, на поверхні утворюються воронки – Маарів. Багато таких древніх плоскодонних воронок знаходиться в Німеччині. З ними пов’язані численні виходи мінеральних і термальних вод.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)