Твір “Краса української природи”

Краса природи настільки незвичайна, що часом здається, що в світі немає нічого прекраснішого. У всі часи нею захоплювалися поети, художники і композитори, оспівували її у своїх великих творах. Природа дивовижна не тільки в будь-який час року, але і в будь-який час доби. Досить згадати ранок, коли прокидається день, сходить сонце, і розсіюється м’яка серпанок, яка огортала місто вночі. А який прекрасний захід сонця! Сонце величаво ховається за небосхил, а його промені, все ще не бажаючі прощатися з днем, забарвлюють небо в яскравий помаранчевий колір.

Природу треба вміти розуміти, вловлювати її настрій. Природа дуже норовлива: іноді вона сердиться, часом буває взволнованна, а іноді – щаслива, як дитя.

Людина – це невід’ємна частина природи, яка є його будинком. Тому він не може не помічати її краси, не може не захоплюватися ними, бачити їх різноманітність і неповторність. Невипадково людина присвятила природі свої кращі творіння – картини, вірші, пісні.

На превеликий жаль, не всі вважають себе дітьми природи і не всі вважають своїм обов’язком служити їй. Багато знищують її заради власної наживи, заради особистого комфорту. При цьому вони не замислюються про те, що своїми діями вони завдають непоправної шкоди не тільки самій природі, а й позбавляють чогось дуже важливого своїх дітей, онуків і багато наступні покоління.

У сучасному техногенному світі навколишнє середовище і без того знаходиться в небезпеці, тому наше завдання – навчитися жити з нею в мирі та гармонії, щоб зберегти її для наших нащадків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Краса української природи”