Що таке живлення річки і які його джерела?
Всі ми прекрасно знаємо, що по території України протікає багато річок нашої планети.
Але витоком навіть найбільшої річки є тоненький непримітний струмочок. Лише пробігши багато сотень кілометрів, наситившись вологою безлічі великих і маленьких приток, річка стає по-справжньому потужною і широкою. А чи знаєте ви, що таке живлення річки, і які його джерела? Так, річка теж живиться, але, звичайно, не котлетами з картопляним пюре, а водою зі своїх приток.
Живлення і режим річки
Як виміряти річку? Можна заміряти її довжину, ширину русла і глибину дна. Ще однією важливою характеристикою є витрата води, тобто кількість води, яке протікає по руслу в одиницю часу. Якщо робити ці виміри протягом року, то виявиться, що рівень і витрата води в різні періоди неоднакові.
Продовжуючи спостереження протягом декількох років поспіль, можна помітити, що навесні і восени річка стає більш повноводною, а влітку і взимку кількість води в ній зменшується. Ці сезонні коливання вчені називають режимом річки.
Прийнято виділяти три основні періоди в режимі будь-якої річки:
- Повінь – тривалий період, коли кількість води досягає максимуму, як правило, завдяки весняному танення снігу; Межень – періоди зниження рівня води, зазвичай наступають влітку і взимку; Паводок – короткочасне і різке, що триває всього кілька днів, підвищення рівня води через рясні дощі або різкого танення снігу.
Нескладно помітити, що коливання рівня води в річці викликані збільшенням або зменшенням її живлення, тобто води, що надходить в річку від приток, струмків і підземних джерел. Гідрологи (фахівці, які вивчають “поведінку” природних вод і водойм) виділяють чотири основні джерела живлення річок – сніговий, льодовиковий, дощової та підземний. Один з них зазвичай є переважаючим, а й від інших річка теж не відмовляється.
Дощове, снігове живлення
Для річок, що живляться виключно дощами, характерні часті і раптові паводки. Як правило, це тропічні і субтропічні річки, що стікають з вершин або височин.
У нашій країні теж є річки з переважно дощовим джерелом живлення. Вони течуть з вершин Алтаю, Кавказу, в Прибайкалля і інших подібних регіонах. Але для наших річок не менш потужним джерелом, ніж дощі, є сніг, вірніше, його весняне танення. “Снігові” річки, як правило, відрізняються м’якістю води і низьким вмістом в ній солей. Навесні для них характерно рясне повінь, після чого річка входить в звичні берега. Аналогічна картина спостерігається і після сильних дощів.
Льодовикове живлення
Основним джерелом води в річці може бути гірський льодовик, танення якого поповнює рівень води в руслі. Такі річки беруть початок на високих вершинах гір, вкритих багатометровим шаром льоду. Влітку, коли льодовик активно тане, рівень води в них збільшується, потік стає бурхливим і розмиває береги, зносячи вниз родючий грунт.
Тому, як правило, льодовикові річки не користуються популярністю у населення, а їх береги порожні і безплідні. Часом льодовикова річка, що стікає з гірської вершини, протягом багатьох століть проточуємо в скелях глибоку ущелину, дно якого стає її руслом.
Підземне живлення
На рівнинах і в низинах зустрічаються річки, які живляться переважно з підземних джерел. Їх не так багато, і режим їх живлення до сих пір не дуже добре вивчений. Встановлено, що підземне живлення може бути грунтовим, тобто надходять з верхнього водоносного горизонту, в якому накопичується вбере в грунт дощова вода, або артезіанських, що надходять з природного артезіанської свердловини.
Підземне живлення характерно для маленьких річечок, а ось великі водні потоки забезпечуються в основному з приток.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)