Середземне море
Середземне море омиває береги відразу трьох частин світу: Європи, Азії та Африки. Воно глибоко вдоется в сушу, з’єднуючись з Атлантичним океканом лише вузьким і досить дрібним Гібралтарською протокою. Середземне море дуже глибоке. Його середня глибина – тисяча п’ятсот сорок одна м, а максимальна – 5 121 м. У самому Середземному морі виділяють внутрішні моря, відокремлені один від одного островами. До складу Середземного моря входять Тірренське, Адріатичне, Іонічне, Егейське моря і власне Середземне море. іноді ці моря поділяються на ще більш дрібні частини. Так, вузьку частину Середземного моря біля Гібралтарської протоки називають Альборанскім морем; зону між берегом Іспанії та о. Сардінія ділять на Балеарське і Сардінське моря.
Північну частину Тірренського моря називають Лигурийским морем, частина Егейського моря біля о. Крит – Критським морем; частина Середземного моря між Туреччиною та Африкою називають морем Леванту. Але ці назви не є загальноприйнятими. У басейн Середземного моря входять Мармурове, Чорне та Азовське моря, відокремлені від Середземного моря і один від одного вузькими протоками. Всі ці моря є осколками стародавнього океану Тетіс.
акули в Середземному морі Слабкий зв’язок з Атлантикою, особливий клімат з м’якою зимою і жарким літом, підвищена солоність води через сильний випаровування і слабкого стоку річкових прісних вод сформували відокремлену середземноморську фауну.
Хоча в основному середземноморська фауна походить з атлантичної, багато мешканців Середземного моря не зустрічаються в інших морях Атлантики. З 550 видів риб, що населяють це море, 70 є ендеміками, тобто не зустрічаються більше ніде. Середземне море дуже бідно фіто – і зоопланктоном. Видів, для яких планктон – основна їжа, тут дуже небагато. Відповідно, нечисленні і види, що харчуються планктоноядними організмами.
***
Акули Середземного моря
Для акул в Середземному морі створені ідеальні умови існування – прекрасна по складу і температурі вода, наявність кормової бази. Видовий склад акул, що мешкають в Середземному морі дуже різноманітний і нараховує більше 40 видів, з яких 15 можна зарахувати до реально чи потенційно небезпечних для людини.
І якщо врахувати, що щорічно країни, що мають вихід до берегів Середземного моря, відвідують мільйони туристів, то цілком зрозуміло, що зустрічі людей з акулами тут не рідкість. Становище з безпекою туристів посилюється тим, що жодна з країн, відвідуваних туристами і мають від цього пристойний дохід, не афішує небезпека зіткнення з цими хижаками на своїх пляжах, щоб не відлякати грошовий потік.
Середземне море
Справедливості заради, слід зазначити, що в Середземноморському басейні, незважаючи на значну чисельність акул, випадків нападу на людей реєструється дуже мало, в порівнянні з іншими акулонебезпечних регіонами планети. Так, за останнє сто років на Середземному морі зафіксований 21 смертельний випадок нападу акул на людину. Всього ж таких нападів відзначено близько 260. Якщо порівняти ці цифри із статистикою нападів у таких країнах, як США чи Австралія, або навіть в басейні Червоного моря, то можна зрозуміти, що це небагато, хоча, звичайно ж, кожний такий випадок – людська трагедія.
Які ж акули з живуть у водах цього прекрасного моря можна вважати небезпечними для зустрічі?
Ось цей список.
Велика біла акула (Carcharodon carcharias) зустрічається тут не часто, особливо в останні роки, коли популяція більшості видів акул різко знизилася через інтенсивне вилову в комерційних цілях (плавники, м’ясо). Але ще можна зустріти цього грізного хижака, якщо ви займаєтеся дайвінгом в прибережній акваторії моря. У 1992 році на Середземному морі від зубів величезною шестиметрової білої акули загинув один з відомих італійських кінорежисерів. Не раз цих підводних хижаків помічали і в Адріатичному морі, наприклад, біля узбережжя Чорногорії. Не раз через появу акул закривалися і іспанські пляжі. як ви напевно розумієте – ця акула – не об’єкт для жартів і розваг.
Тигрова акула (Galeocerdo cuvieri), що досягає в довжину 6 метрів при вазі в 900 кг, зарахована до числа найбільш небезпечних для людини видів акул. Не думаю, що варто загравати з тигровій акулою, при зустрічі з нею під водою.
Океанічна длінноплавніковая (або довгокрила) акула (Carcharhinus longimanus) може досягати 4 м в довжину при вазі більше 160 кг. При зустрічі з плавцями поводиться сміливо, може подовгу кружляти біля дайвера, легко впадає в харчове безумство, властиве багатьом видам акул. Вважається надзвичайно небезпечною.
У грудні 2010 року в сусідньому Червоному морі від укусу цього виду акул постраждало 5 осіб буквально за кілька днів, причому мався випадок з фатальним результатом. Дуже небезпечна!
Акула мако (Isurus oxyrhinchus) – чемпіон по швидкості серед акул, досягає до 4 метрів в довжину і ваги більше півтонни. Належить до категорії дуже небезпечних для людини видів акул, завдяки своїм розмірам і агресивному вподоби.
які акули водяться в Середземному морі
Гігантська акула-молот (Sphyrna mokarran) – може досягати в довжину більше 6 метрів при вазі близько півтонни. У різних регіонах планети зареєстровано досить багато випадків агресії цих акул у відношенні людей, тому вона зарахована до десятці найнебезпечніших акул. Слід зазначити, однак, що цих хижих риб вже давно не зустрічали у водах Середземного моря. Мабуть, вони занадто рідко відвідують ці благодатні для людей місця, або навіть повністю втратили до них інтерес. Як би там не було, вже кілька років про зустрічі з гігантськими акули-молоти в Середземному морі інформації немає.
Бича (тупорила) акула (Carcharhinus leucas), яка зустрічається в багатьох регіонах планети, теж облюбувала Середземне море для свого існування. Для людини зустріч з цією акулою дуже небезпечна, вона відноситься до десятці найнебезпечніших видів, а на думку деяких фахівців – вважається найнебезпечнішою для людини акулою.
У Середземному морі мешкає велика кількість різноманітних рифових акул, серед яких для людини серйозну загрозу може представляти сіра рифова акула (Carcharhinus amblyrhychos) досягає в довжину 2,6 м при вазі до 34 кг. Має славу однієї з найцікавіших і агресивних акул, часто підпливає до дайверам. Може вкусити занадто настирливих з них.
До потенційно небезпечних акулам, що мешкають в Середземному морі, можна зарахувати піщану акулу (Odontaspis taurus), семіжаберную акулу (Hexanchiformes), чернопері акулу (C. melanopterus), синю (блакитну) акулу (Prionace glauca), лимонну (жовту) акулу (Negaprion brevirostris), шовкову акулу (Carcharhinus falciformis) і деяких інших акул, які досягають більше 2 метрів в довжину.
Адже відомо, що слід побоюватися будь морського хижака, якщо його розміри сумірні з людськими.
Як я вже зазначив, людина представляє для акул набагато більшу небезпеку, ніж акула для людини. Мільйони винищуваних щорічно акул через плавників, шкури, м’яса, а то й просто заради забави, значно вплинули на чисельність цих риб у всіх регіонах планети.
Середземне море – не виняток.
До цього слід додати, що води Середземного моря постійно забруднюються відходами людської життєдіяльності, це теж, свого роду, смертний бич для акул, та й не тільки для них.
На думку експерта з Центрального інституту по дослідженню моря Сильвестро Греко, акули можуть вижити лише в дуже чистій воді, пише “Інтерфакс”. Якщо нинішні темпи забруднення Середземного моря збережуться, через 15 років вода в ньому буде надто брудною для них.
Враховуючи, що акула є незамінним представником екосистеми світового океану, зникнення або навіть значне зменшення їх чисельності призведе до екологічної катастрофи.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)