Чукотське море
Це море омиває береги двох континентів – Євразії та Північної Америки. Через його акваторію відбувається і зв’язок Північного Льодовитого і Тихого океанів допомогою Берингової протоки. На півночі Чукотське море межує з Арктичним басейном, на заході – з Східно-Сибірським морем, на сході – з морем Бофорта.
Площа моря становить 582 тис. кв. км, середня глибина – 77 м, максимальна глибина – 1 256 метрів.
Береги моря порізані слабо, переважно гористі, багато лагун, кіс, заток. У Чукотському морі не впадають великі річки, найбільш значущі – Кобук, Ноатак, Амгуема.
Чукотське море Припливи в море невисокі (в середньому 15 см), проте вітрові надуваючи можуть підняти рівень води в затоках і лагунах до 3 метрів. Через Берингову протоку сюди проривається тепла течія, яке поширюється на північ і поступово відхиляється убік Аляски. Невелика гілка спрямована на захід, до Східно-Сибірському морю. Більш впливове протягом виходить з Східно-Сибірського моря, яке постачає холодну воду.
Поверхня Чукотського моря майже весь рік покрита льодами, за винятком південних районів біля узбережжя Аляски. північна ж частина моря постійно укрита потужним панциром дрейфуючих льодів. Температура води в морі рідко підвищується вище нульової позначки, лише в східній його частині, та в районі Берингової протоки влітку вода теплішає. В інших же районах моря температура води близька до точки замерзання.
Дно Чукотського моря більш рельєфно, ніж моря Лаптєвих і Східно-Сибірського. Тут шельф перетинають кілька каньйонів і височин. Донний грунт представлений мулом, піском і гравієм.
Суворість місцевого клімату і холодні води не дозволяють тваринного та рослинного світу повноцінно завоювати простори Чукотського моря. Тут типова для сусідніх із заходу морів флора і фауна, в яку, втім, вносить деяку різноманітність зв’язок з Тихим океаном.
У прибережній зоні материкової обмілини можна зустріти різні види молюсків – головоногих, черевоногих, голкошкірих, дрібних ракоподібних, кишковопорожнинних і мізерну водну рослинність. Багато планктонних організмів, які служать їжею для проживаючих тут китоподібних – полосатікових (фінвал, сейвал, синій, горбатий, малий полосатик), кілька видів тюленів, моржі і деякі інші ластоногі.
На берегах материків і островів часто можна зустріти гучноголосі пташині базари, де влітку присутні, крім звичайних морських птахів (чайок, крячків, бакланів і ін.), Гуси та качки.
Рибний світ Чукотського моря трохи різноманітніше, ніж у його західного сусіда. Тут можна зустріти 43 виду риб, часто гостюють і мешканці річок, що впадають в море – сигових і лососевих (харіусов, гольців і т. д.). Серед корінних риб можна відзначити кілька видів оселедця і тріскових, прибережних донних риб, корюшку, мойву та інших.
Чукотське море
Суворий клімат тутешніх місць доповнюють віддаленість населених пунктів, безлюддя, бездоріжжя. Все це робить спортивну та любительську ловлю риби в Чукотському морі, принаймні в даний час, практично неможливою.
Промисловий лов риби та звіра теж розвинений украй слабо.
Акули в водах Чукотського моря – велика рідкість. Лише всюдисущі катрани можуть потрапити в поле зору випадкового рибалки і то – в береговій зоні Чукотки і Аляски поблизу Берингової протоки. Теоретично можлива поява в цьому ж районі Чукотського моря тихоокеанської лососевої акули. Обидва ці види акул не представляють небезпеки для людини. Та й людина в цих місцях у воді не зустрічається.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)