Озеро Тразімено
Озеро Тразімено, розташоване на території Умбрії, є одним з найбільших в Італії – площа його поверхні дорівнює 128 кв. км. Середня глибина – близько 4 метрів, ширина сягає 15,5 км. Жодна велика річка не впадає в Тразімено, також як жодна з нього не випливає – рівень води залежить від дощів.
Три мільйони років тому на місці нинішнього озера хлюпалося дрібне море, а потім у результаті геологічних процесів воно перетворилося Тразімено з його сучасними формами. Історично озеро було відомо як Озеро Перуджа і воно завжди відігравало важливу роль в житті мешканців північно-західній Умбрії, а також Тоскани. До речі, першими мешканцями цих місць були етруски: три головних міста цієї загадкової античної цивілізації – Перуджа, Кьюзи і Кортона – розташовані в межах 20 км від Тразімено. На жаль, від тих часів практично нічого не збереглося. Тільки в маленькому прибережному містечку Кастільйоне дель Лаго можна побачити давньоримські руїни, а його вулиці структуровані в характерному для римлян стилі шахової дошки.
Сьогодні на берегах цього дрібного озера з мутнуватої водою і багатою аквафауной бурхливий розвиток переживає агротуризм. Влітку буває дуже жарко і волого, але в цілому місцевий клімат досить теплий, а зими помірні (найхолодніша зима трапилася в 1929 році, коли замерзла вся поверхня озера). Купатися можна з травня по вересень.
Колись на берегах Тразімено процвітали москіти – рознощики малярії. Для боротьби з ними в 1950-х роках із США завезли деякі види риб, що харчуються личинками москітів, і з тих пір ситуація в регіоні значно покращилася. Правда, в літні місяці на озері все ще повно як москітів, так і інших комах. При цьому вода в Тразімено досить чиста – це результат відсутності великих ферм на його берегах і порівняно низької щільності населення.
У 1995 році вся територія озера була включена до складу природного парку, а в 2003 році вздовж його берегів проклали 50-кілометровий велосипедну доріжку. Крім того, тут є кілька пішохідних маршрутів, прокладених по пересіченій місцевості, – особливо багато їх на пагорбах з східного боку озера. Мальовничі оливкові і виноградні гаї приваблюють сюди тисячі туристів.
Головні місцеві міста – Пассіньяно суль Тразімено, Туоро, Монте дель Лаго, Торрічеллі, Сан Фелічано, Сан Арканджело, Кастільоне дель Лаго і Боргетто. У кожному з них є свої особливості: наприклад, Кастільоне дель Лаго має найдовшу берегову лінію, а Монте дель Лаго колись був всього лише невеликий фортецею. Не менш цікаві й острови, розташовані на озері, – Ізола Польвезе, Ізола Маджоре і Ізола Міноре. Перший є найбільшим – його площа дорівнює 1 кв. км. А єдиним населеним островом є Ізола Маджоре з його маленькою рибальським селом 14-го століття. Тут же стоїть замок Кастелло Гульельмі, побудований в 19 столітті на фундаменті старовинного францисканського монастиря. Сьогодні він знаходиться на стадії реконструкції. На Ізола Міноре відмінно збереглися руїни старовинного замку, церкви і монастиря, незважаючи на те, що це місце з 17-го століття було закинуто через постійні епідемій малярії.
Між містечками Монте дель Лаго і Сан Фелічано височить ще один замок – Кастелло Дзоккі. Це одне з найбільших будівель в околицях Тразімено і єдиний замок, на території якого збереглася середньовічна вежа. Ще кілька років тому в замку жили люди, однак сьогодні він заселений.
Іншою цікавою пам’яткою Тразімено є падаюча вежа Вернаццано висотою близько 20 метрів і схожа на знамениту Пізанську вежу. Колись вона була частиною старовинного замку, побудованого в 11 столітті. Наприкінці 15 століття замок і поселення Вернаццано серйозно постраждало в результаті локальних військових конфліктів, а два століття по тому – від землетрусу. Сама вежа впродовж 300 років була занедбана. І тільки недавно, щоб уникнути її падіння, конструкцію укріпили залізною арматурою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)