“Дворянське гніздо” – короткий зміст

“Дворянське гніздо” – повість, написана великим письменником І. С. Тургенєвим в 1858 році. У цьому романі дворянство показано на всіх рівнях: від жителів дрібної садиби до самих верхів елітного суспільства. Даною повістю І. Тругенев хотів відобразити такі процеси, як:

    Доля кращих з дворянства, їх відмінність серед інших “типових” дворян і причини збереження моральності; Відображення життя народу, взаємодія дворянства і селянства; Проблема любові і самопожертви в ім’я неї.

Короткий зміст повести

Сама повість починається зі знайомства читача з Федором Лаврецким. Він прибув з Парижа, де йому довелося випробувати страшна ганьба. Його дружина Варвара Павлівна зрадила його, ніж заслужила собі досить гучну і сумнівну славу. Саме ця історія стає головним слухом в суспільстві. У будинку Калитин теж стає відомо про повернення дворянина. Далі розповідається про сам Федора, який, як виявляється, є сином знатного дворянина і простої селянки.

Маленькому Федору довелося пройти чимало всього. Його розлучили з рідною матір’ю, приставивши до нього тітці, а батько з роками став виховувати в синові ненависть до жінок. Через це юному Федору було складно сходитися з людьми, але в іншому він отримав першокласну освіту і був повноправним спадкоємцем сім’ї Лаврецких. Через кілька років після смерті батька Федір знайомитися з красунею Варварою Павлівною, на якій після і одружився.

У Парижі подружжя Лаврецких виявилася за наполяганням лікарів, які радили парі змінити обстановку. Справа в тому, що у них загинула дитина, і обом потрібно було почати нове життя. У Парижі все складалося чудово, поки Федір не дізнався про зраду дружини. Не витримавши такого розчарування, він кидає Варвару і повертається додому. Приїхав Лаврецький в Васильевское, де осів в родинній садибі. Він живе спокійним життям, коли в родині Калитин не все так спокійно.

Ліза намагається звернути на себе увагу Федора, коли свою дочку Марія Дмитрівна хоче видати за камер-юнкера Паншина. Здається, проти цієї ідеї виступає їх бабуся Марфа Тимофіївна. Але всі можливі суперечки перериває новина – Лаврецький хоче відвідати Калитин. Ліза і Федір починають довіряти один одному. Дівчина не розуміє, чому шлюб Лаврецький розпався. Потрібно бути покірним і прощати, саме про це вона каже чоловікові.

До Калітін приїжджає ще й Михалевич, любитель складати вірші. Федір все більше думає про Лізу, але переконує, що його почуття до неї чисто дружні. На наступний день Лаврецький дізнається, що його дружина раптово померла. Ця звістка сильно ранить його. Довірившись Лізі, він розповідає про подію. Та ж просить у нього поради: Паншин попросив її руки. Піддавшись неясною тривогою, Федір радить не поспішати і одружитися тільки по любові.

Ліза починає уникати Лаврецький, турбуючись за свої почуття. Сам Лаврецький так і не отримав підтвердження про смерть Варвари. Навколо наростає напруга. Одного вечора між Лаврецким і Паншина зав’язується суперечка. Світський чиновник не високої думки про Батьківщину, коли Лаврецький всіляко захищає рідну землю. Ліза повністю на стороні Федора. Після вони зустрічаються, і Лаврецький розуміє, що любить цю дівчину. Ліза помічає наскільки вони схожі, але її пригнічує, що Федір не вірить в Бога.

Коли улюблені на хвилину вирішили, що їх почуттям судилося жити, як раптом приїжджає Варвара. Вона благає Лаврецький пробачити її заради їхньої дочки. Федір все одно не прощає зрадницю, але дозволяє жити тим в Лавриках. Ніякого відновлення відносин не буде. Варвара Павлівна їде до Калітін, і розмовляє з Лізою. Сама Ліза починає думати, що сам Бог не хоче її любові з Федором. Про це вона говорить Лаврецкому, і просить його виконати свій обов’язок перед дружиною, а вона виконає свій обов’язок перед сім’єю і Богом.

Лаврецький мириться з дружиною, але їхні стосунки так і не налагоджуються. Ліза, не в силах полюбити Паншина, йде в монастир. Спроба поговорити з новоявленої черницею у Федора не виходить. Варварва Павлівна не витримує життя в маєтку, залишає чоловіка, і їде в Париж, де у неї відразу з’являється гідний поклонник. Проходить час, майже вісім років. Лаврецький приїжджає в будинок Калитин, помічаючи, що життя там змінилася. Там вже підросла молодша сестра Лізи, Лена, яка незабаром вийде заміж. Лаврецький гризе ностальгія, він розуміє, що більше не може думати про власне щастя. У ньому сталася величезна перелом, який зробить його колишнім.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Дворянське гніздо” – короткий зміст