Чому ми бачимо тільки одну сторону Місяця?
Незмінний супутник нашої планети не тільки змушує замислитися про вічне, але й дає приводи для роздумів. Чому ми бачимо тільки одну сторону Місяця, якщо всі небесні тіла обертаються навколо своєї осі? Може бути, це частина якоїсь змови, а на зворотній стороні супутника розташовується якась секретна база прибульців або сліди колонізації стародавньою цивілізацією?
Як з’явився Місяць?
Місяць являє собою масивне тіло, що потрапило в зону дії гравітації Землі. Існує декілька теорій щодо її виникнення:
- Була захоплена гравітацією кілька мільярдів років тому. Сформувалася в результаті об’єднання декількох сотень метеоритів, які потрапили під вплив сили тяжіння. Являє собою частину земної кори, що відкололася в результаті зіткнення з метеоритом.
На сьогоднішній день дуже популярна теорія, що колись сталося зіткнення Землі і невеликої планети з нестабільною орбітою.
За іншою версією, винуватцем катаклізму є метеорит, що пройшов “по дотичній” і прямо відбив частину земної кори.
У першому випадку, Місяць повинен являти собою частину цієї самої планети. У другому – частина поверхні нашої планети, під впливом відцентрової сили, що сформувалася в сферу.
Вся проблема полягає в тому, що ми міркуємо про події, які відбувалися мільярди років тому. Зараз ми не можемо з упевненістю розповісти про події тисячолітньої давності, що вже говорити про такі колосальні терміни.
Чому Місяць не падає на Землю?
Місяць одночасно обертається навколо Землі і навколо власної орбіти. В результаті взаємодіють дві сили:
- Гравітація Центрострімке прискорення Супутник повністю знаходиться в зоні дії гравітації планети. Місяць обертається по орбіті, близької до сфері. Це нагадує центрифугу. Вплив сили тяжіння не дає Місяцю полетіти у відкритий космос. За рахунок прискорення супутник прагне покинути межі “замкнутого кола”. Прискорення і гравітація знаходяться в постійній рівновазі. Баланс не дозволяє Місяцю змінити свою орбіту.
Завдяки взаємодії двох сил, наша “вічна супутниця” не може від нас полетіти. Але і впасти на поверхню планети вона теж не може, рівно з тих же причин.
Якщо одного разу такий стан рівноваги порушиться, може відбутися страшний катаклізм. Але ми говоримо про космічні величини, впливати на них не в силі ні одна людина. У всякому разі, на поточному рівні розвитку науки.
Завдяки цьому приємному збігу, Земля має супутник. А завдяки ще одному збігу, у вигляді ідентичного періоду обертання планети навколо своєї осі, ми бачимо тільки “світлий” бік Місяця.
Чому Місяць світиться вночі?
Але чому звернена до нас сторона завжди “світла”? Адже у Місяця немає власного світила, яке висвітлювало б її за якимось розкладом.
А щоб зрозуміти подальший опис, краще згадати курс шкільної фізики:
- Сонячні промені здатні відбиватися від поверхонь. Після відображення змінюється кут поширення променів. Незважаючи на контакт з поверхнею, відбите світло рухається далі. Від здатності відображати залежить і кількість променів, які продовжать свій шлях. Вночі Земля повертається до Сонця іншою стороною, тому в нашій півкулі настає темний час доби. Але от Місяцю з найближчою зіркою ніщо не заважає контактувати.
Прямі сонячні промені потрапляють на її поверхню. Частина там і залишається, їх енергія йде на нагрівання місячного грунту. Недарма його температура може перевалювати за сотню градусів.
А ось невелика частина променів відбивається від поверхні і направляється в нашу сторону. Завдяки цьому явищу на нічному небі є ще одне джерело світла.
Чому більше не літають на місяць?
Друга половина минулого століття ознаменувалася справжньою істерією, в яку були втягнуті дві держави. Мова про “місячну гонку”, коли американці і радянські громадяни прагнули однієї мети – першими висадитися на Місяці.
США беззастережно перемогло у цьому змаганні, що найприкріше – жоден радянський космонавт на поверхню нашого супутника так і не ступив. Це притому, що “темну сторону” людство вперше побачило саме завдяки апарату, зробленому і запущеного в Союзі.
Але минають десятиліття, а ніхто на Місяць більше особливо і не прагне.
Мотивують це рядом причин:
- Брак фінансування. Основні експерименти і дослідження вже були проведені. На найближчі десятиліття достатньо даних з поверхні, які необхідно опрацювати. Польоти вкрай дорогі. Більше не з ким змагатися і доводити, таким чином, свою перевагу.
Деякі аргументи звучать досить правдоподібно. Але, з іншого боку, на Місяць відправили не одну, навіть не дві експедиції. Їх було більше. А потім все припинилося. І жодна інша країна не спробувала висадитися, щоб отримати черговий привід для гордості.
Мовчазна згода, схоже на те, що всі країни світу змогли домовитися з одного питання. Може, десь там, на відстані приблизно 300 тисяч кілометрів дійсно стався контакт з чимось незвіданим і людству непрозоро натякнули, чим чреваті подальші дослідження?
Це всього лише теорії змови, але ж після ривка в бік космосу, всі країни “включили задню” і перестали так активно розвивати свої космічні програми. Можливо, там нам і справді не раді.
Невидима сторона Місяця
Місячний цикл становить 28 днів, це пам’ятає майже кожен. Проблема в тому, що в 28 днів вміщаються обидва періоди обертання навколо Землі і власної осі. Таке вже збіг, але із-за нього ми змушені постійно спостерігати тільки одну половину небесного тіла.
Через ситуацію, що склалася людина ніколи не зможе побачити “темну сторону”, перебуваючи на поверхні Землі. Насправді, це звучить як виклик. І буде приємно дізнатися, що людство з гідністю пройшло це випробування.
Завдяки непілотованим експедиціям у нас є фотографії і докладні карти тієї “невидимої” половини. З точки зору “науки заради науки” досягнення небачене, але от якщо подумати про практичне застосування одержаних даних.
Правда, є один позитивний момент. Ми переконалися, що за Місяцем не причаївся інопланетний космічний флот, що його поверхня не всіяна чиїмись базами. Така ось втіха для параноїків і мрійників.
В небі вічний супутник Землі
Над природними явищами замислюватися або лінь, або немає на це часу. А чому ми бачимо тільки одну сторону Місяця, і через що відбувається зміна пір року – це все колись пояснювали, але дуже Давно.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)