Абатство Успіння
Абатство Успіння – католицький монастир бенедиктинського ордена на вершині гори Сіон, присвячений взяттю в Небесну Славу Пресвятої Діви Марії.
У Новому Завіті нічого не написано про життя Богородиці після розп’яття і воскресіння Її Сина. Деякі дослідники вважають, що залишок життя Вона провела в Ефесі, проте в основному перекази розповідають: Марія жила і померла в Єрусалимі. Через три дні після Її смерті апостол Фома, відсутній під час похорону, повернувся і просив відкрити труну, щоб і йому попрощатися. Всі побачили лише похоронні пелени і відчули дивні пахощі.
Догмат Католицької Церкви про Вознесіння Богородиці не посилається на апокрифи, а говорить так: “Непорочна Матір Божа, Приснодіва Марія, завершивши Свій життєвий шлях на землі, була взята тілом і духом у Славу Небесну”. Не вказується, де і як це сталося, передувала Чи Вознесінню Марії Її фізична смерть.
Східні церкви не визнають догмату про Вознесіння, але, шануючи Богородицю, завжди святкують Її Успіння. Безліч паломників стікається до грецького храму Успіння Богородиці в Гефсиманії, де, за переказами, знаходиться гробниця Марії. Католицька ж традиція вважає, що взяття Пресвятої Діви в Небесну Славу сталося на горі Сіон – там, де і стоїть абатство.
Тутешня базиліка Успіння молода порівняно з багатьма ієрусалимськими храмами, їй недавно виповнилося сто років. Але коштує вона на древніх каменях. Перший храм тут був споруджений ще в I столітті. Церкви, зведені після, руйнували і перси, і мусульмани. У 1898 році кайзер Вільгельм II під час візиту на Святу Землю купив цю ділянку (поле, повне уламків) для німецьких католиків. За 12 років тут за проектом кельнського архітектора Генріха Ренарда був побудований монастирський комплекс.
Масивна будівля базиліки з чотирма башточками навколо конічної даху і дзвіниця зі шлемообразная куполом видно з багатьох точок Єрусалима. Дзвіницю вінчає флюгер у вигляді півня, який нагадує, що саме на горі Сіон, у дворі первосвященика Каяфи, відбулося трикратне зречення Петра – перш ніж двічі проспівав півень. З поваги до сусідньої святині, гробниці царя Давида, висока каплиця поставлена??так, щоб тінь від неї не падала на гробницю.
Незвичайна краса базиліки видна найкраще, якщо йти по провулку, ведучому від Сіонських воріт. Кінчається вузька вуличка – і перед відвідувачем раптово виростає громада храму. Інтер’єр вражає не менше: строгі сірі стіни, і тільки над вівтарем і в каплицях світиться золотом мозаїка. Неординарна каплиця в крипті, оброблена слонової кісткою і ебеновим деревом, – подарунок від республіки Кот-д’Івуар.
У центрі крипти знаходиться статуя Діви Марії, лежачої на смертному одрі. Скульптура зроблена з вишневого дерева і слонової кістки. Одіяння Марії спочатку було позолочено і прикрашене карбованим сріблом, але після арабо-ізраїльської війни 1948 нічого не збереглося. На мозаїчному куполі над Марією зображений Ісус, що розкриває Своєї Матері обійми, готовий взяти Її в Небесну Славу.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)