Як загинув Гагарін?
Інформація про загибель Юрія Гагаріна довгий час залишалася таємницею за сімома печатками. Перша публікація про можливі причини трагедії з’явилася в пресі тільки в 1988 році, коли журнал “Наука і життя” представив експертну думку космонавта Леонова і професора Білоцерківського. Після цього нові версії стали сипатися як з рогу достатку. Осторонь не залишалися навіть зарубіжні журналісти. І тільки в день 50-річчя першого польоту в космос з матеріалів комісії, що займалася розслідуванням авіакатастрофи, було знято гриф “таємно”. У розпорядженні громадськості опинилися всі достовірні дані про те, як загинув Гагарін.
Як загинув Гагарін
Останній політ
Ранок 27 березня 1968 у Центрі підготовки космонавтів починалося самим звичайним чином. Одні вирушили на тренування, інші – на польоти. Льотчик-космонавт Юрій Гагарін після довгої перерви в польотах відновив тренування з інструктором – полковником Володимиром Серьогіним. За три тижні занять вони налітали вже близько 8 годин – це більше, ніж належить льотчику-винищувачу за місяць.
У 10:19 навчальний МіГ-15 здійснив черговий виліт з аеродрому Чкаловський. Завдання у Гагаріна – з початкових вправ навчального курсу: кілька віражів, бочок, бойових розворотів і пікірування. На все про все відводилося 20 хвилин. За результатами пілотування Серьогін мав прийняти рішення про допуск учня до самостійних польотів.
Вже в 10:30, виконавши завдання раніше запланованого часу, борт 625 вийшов на зв’язок і попросив дозволу взяти курс на Чкаловський. Керівник польотів дав згоду, Юрій Гагарін відповів: “Зрозумів. Виконую “. А в 10:43 літак зник з екрану локатора.
Місце падіння виявили через кілька хвилин в 65 км від аеродрому. Розслідування проводилося не просто ретельно, а сверхтщательно. Досить сказати, що на місці катастрофи зібрали 95% уламків літака, хоча для самого докладного аналізу було потрібно 40-60%.
Вивчення уламків показало, що в момент аварії МіГ-15 перебував у повній справності. У крові льотчиків не було виявлено ні алкоголю, ні наркотиків. Більш того, медики встановили, що рівень адреналіну в їх організмі відповідав нормі. А це означає, катастрофа трапилася настільки раптово, що пілоти навіть не встигли злякатися. Що ж могло послужити причиною падіння літака? Як загинув Юрій Гагарін?
Пошук версій
Ніякої офіційно визнаної версії трагедії досі не існує. Підсумковий звіт за результатами розслідування урядова комісія становити не стала: її члени просто не змогли прийти до єдиної думки. Слідчі зібрали максимум інформації про обставини польоту, показання командування і характеристики членів екіпажу. Документи розклали по папках і засекретили. Оприлюднення матеріалів у 2011 році дозволило припустити 5 варіантів розвитку катастрофи.
Версія № 1: відхід від зіткнення
На зворотному шляху МіГ-15 виникла перешкода: другий літак або метеорологічний зонд. Ухиляючись від зіткнення, Гагарін і Серьогін здійснили різкий маневр. Літак увійшов у штопор, з яким пілоти не зуміли впоратися.
Версія № 2: втрата свідомості Серьогіним
У процесі польоту у Серьогіна міг статися серцевий напад – він навалився на пульт управління і заблокував його. Гагарін не зумів катапультуватися через особливої??системи літака. Катапультні крісла в навчальному МіГ-15 спрацьовують по черзі: спочатку кабіну покидає сидить ззаду інструктор і тільки потім – учень. Правда, в цьому випадку залишається незрозумілим, чому Гагарін не повідомив про ситуацію на землю.
Версія № 3: втрата свідомості обома членами екіпажу
Літак знаходився на висоті 4000 м. Під час польоту кабіна пілотів могла розгерметизуватися. Відчувши нестачу кисню, льотчики зробили спробу різкого зниження. Стався стрибок тиску, що призвів за собою втрату свідомості.
Однак у цієї версії є своя ахіллесова п’ята: обидва пілоти були людьми натренованими. Висота 4000 м з точки зору кисневого недоліку не повинна була стати для них критичною. До того ж у Гагаріна і Серьогіна була солідна різниця у віці (перша на момент загибелі виповнилося 34, другій – 45). На думку медиків, гіпоксія не могла подіяти на них однаково. Якби пілоти і втратили свідомість, то не одночасно.
Версія № 4: хуліганство в повітрі
У 50-60-і рр.. повітряне хуліганство серед радянських льотчиків було явищем поширеним. Гагарін і Серьогін всупереч наказу могли не взяти курс на повернення, а зайнятися складним пілотажем на низькій висоті. Виконання ризикованих маневрів призвело до катастрофи.
Версія № 5: недбалість керівника польотів
Відомо, що керівник польотів надав Гагаріну і Серьогіну застарілі дані про погодні умови. Свіжий прогноз пілоти повинні були отримати вже на висоті, але інформація чомусь так і не була передана.
27 березня 1968 нижня межа хмар на північному сході Московської області перебувала на рівні 400 м від землі – такі умови не були придатними для складних маневрів. Виконуючи зниження із зони пілотажу, льотчики зробили переворот з виходом з пікірування і потрапили в зону підвищеної хмарності. При цьому вони не занепокоїлися, так як їх дані про кордон хмар були невірними (за інформацією керівника нижній край знаходився на висоті 900 м). У підсумку, коли пілоти побачили землю, висоти для виходу в горизонтальний політ виявилося просто недостатньо.
У якому році загинув Гагарін, сьогодні знає кожен школяр. А ось про причини загибелі космонавта залишається тільки здогадуватися. Кожна з озвучених версій має право на існування, і кожна може виявитися єдино вірною. Однак більшість експертів схиляються до думки, що винуватцями трагедії слід вважати саме керівників Центру: надто багато дисциплінарних порушень було виявлено в ході розслідування. Така версія добре пояснює, чому “справа Гагаріна” швидко поклали на полицю. Адже в іншому випадку пред’являти звинувачення довелося б багатьом високопоставленим особам – в тому числі і верховному командуванню ВПС, відповідальному за порядок у ввірених частинах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)