Уейн Гретцкі

Уейн Гретцкі народився в неспортивної родині. Однак, мабуть, сама фортуна направила його батька назустріч хокею. Слід врахувати, що в ті роки (1960 рр..) Про хокей мріяв, мабуть, кожен хлопчисько, так як Канада в той час переживала хокейний бум. А Уейн, до того ж, народився в Онтаріо, який був одним з центрів цього виду спорту. Дітей підтримували і батьки, особливо батьки, які знали, що професія хокеїста є однією з найбільш високооплачуваних. Гравці, яким пощастило потрапити до клубу “Великої шістки” (в НХЛ тоді грало всього шість команд), заробляли за сезон по $ 100 тис., а то й більше, як, наприклад, Містер Хокей, на той момент є володарем усіх хокейних рекордів Горді Хоу.

Уолтер Гретцкі, лише тільки його синові виповнилося три роки, вирішив побудувати на задньому дворі свого будинку в Брентфорді маленьку хокейну коробку. Він відразу відчув, що Уейн просто в захваті від нової для нього гри. І ця захопленість, захопленість залишилися з Гретцкі – молодшим надовго. Причому з часом пристрасть до хокею палала все яскравіше і натхненніше.
Уже в п’ять років Уейн почав грати за дитячу команду Брентфорд. У віці десяти років він приводив у захват усіх канадських уболівальників, відрізняючись в кожному матчі і забиваючи по сім – вісім шайб. Канадська преса, не перестаючи, сурмила на кожному кроці про новому спортивному феномені, при цьому Гретцкі – молодший постійно порівнювався з прославленим Хоу. Проте зірка Хоу хилилася до заходу (вік хокеїста “переступив” п’ятий десяток), до того ж наприкінці 1970 – х хокеїст перейшов з НХЛ в ВХА (Всесвітня хокейна організація), що вболівальники сприйняли як зраду. Тому в той час ідолом канадських уболівальників став захисник Боббі Орр. І все ж вони зізнавалися, що Боббі залишилося зовсім трохи “жити” в хокейній лізі – його просто переслідували травми і хвороби. Фанати хокею мріяли про новий кумира. Коли Уейн Гретцкі провів всього лише один – єдиний сезон за юніорську команду “Су Грейхаундс”, що входить в Хокейну лігу Онтаріо, вболівальники побачили в ньому того ідола, про який давно мріяли. А все тому, що протягом сезону Уейн Гретцкі зумів забити 70 шайб в чужі ворота. І саме з того часу Гретцкі вважає своїм улюбленим числом дві дев’ятки – номер, якому він залишився вірним. А сталося це з легкої руки генерального менеджера “Грейхаундс” Мюррея Макферсона, який порадив змінити номер “19” на більш, на його погляд, відповідний такому талановитому гравцеві. Цим номером виявився номер “99”. Гру Гретцкі гідно оцінив і сам великий Хоу, який якось сфотографілся з юним хокеїстом. Ця похвала стала для Уейна ще одним стимулом у донесенні найвищих вершин спортивної майстерності.

Про гравця Гретцкі тепер мріяв будь-який професійний клуб. Однак у той час в НХЛ існували вікові обмеження, що не дають права юнакам до 18 з’являтися на льоду. А до ВХА таких обмежень не було. У 1978 році клуб “Індіапаполіс Рейсерс” уклав з 17 – річним Уейном Гретцкі договір на солідну на ті часи суму – близько $ 100 тис. Але лише тільки юний дебютант став лідером своєї першої професійної команди, як керівництво вирішило віддати його й іншому члену ВХА – “Едмонтон Ойлерс”. Найдивовижніше, що, йдучи врозріз з існуючими традиціями, Гретцкі НЕ обміняли на іншого гравця, а продали за готівку. Однак Уейну Гретцкі пощастило найдивовижнішим чином. Коли прийшов час наступного сезону, ВХА не змогло витримати конкуренції і просто – напросто розвалилося. А ось клуб Гретцкі, “Едмонтон”, виявився “щасливчиком” – він був автоматично прийнятий в НХЛ.
Уейн Гретцкі був не схожий на інших гравців НХЛ. Він здавався тендітним дитиною, яка навряд чи зможе впоратися з величезними “тушами” хокеїстів. До того ж слід враховувати, що в той час спокійна гра хокей переросла практично в “кулачні бої на льоду”, де бійки займали чи не головне місце. Та й зростання хокейних гравців становив як мінімум 190 сантиметрів. Тому один час спортивних фахівців хвилювало питання : чи зможе цей крихкий хлопчик витримати пресинг професійних хокеїстів ; Уейн Гретцкі зміг. Ще граючи за “Індіанаполіс”, він став кращим бомбардиром асоціації і довів, що фізичні дані нічого не вирішують. Потім Уейн Гретцкі провів блискучі сезони в “Едмонтоні”. Причому слід зауважити, що цей хокеїст не втомлювався щорічно встановлювати по кілька рекордів : за кількістю закинутих шайб, по результативним передачам, за кількістю хет – триків. В цей же час преса не забувала і про розкручування нової зірки. Організатори та господарі НХЛ дійшли висновку, що симпатичне обличчя Гретцкі, його скромність і неагрессивность зможуть залучити в число фанатів хокею не тільки постійних уболівальників, але й величезну масу домогосподарок, яким, без сумніву, припаде до душі цей милий хлопчина. Журнали та газети постійно публікували замітки і статті про Уейні, зробивши його кумиром практично всього світу НХЛ. Цьому миловидному хлопчині довелося побувати навіть у Москві. Слід зауважити, що Гретцкі постійно посміхався. І це, до слова, було не тільки проявом рухів його доброго серця. На скромній посмішці наполягав агент хокеїста, Майк Барнетт, який зрозумів, що така усмішка приверне додаткову увагу як преси, так і вболівальників, що забезпечувало хлопцеві загальну любов.

І хоча зовні все було просто чудово, Уейну Гретцкі катастрофічно не щастило з контрактами. Ні, він грав за самі представницькі команди, просто ніхто з його менеджерів не подбав про те, щоб надати Гретцкі гідний його спортивного професіоналізму гонорар. Можливо, це сталося через те, що в той час хокей ще не ввійшов в еліту видів спорту, де спортсмени отримували нечувані гонорари. Приміром, в останні роки Уейн отримував $ 4,2 млн. за сезон, тоді як Сергій Федоров тільки за 1998 рік заробив $ 28 млн. При цьому слід врахувати, що агент у цих двох хокеїстів був один і той же – Майкл Барнетт. У результаті за доходами Уейн Гретцкі, абсолютно кращий в Лізі, був нарівні зі своїм другом по “Едмонтону” Марком Мессьє. Другим Гретцкі зі своїм величезним за тодішніми мірками трьохмільйонна договором виявився і на початку 90 – х – кращий контракт підписав Маріо Лем’є.
Проте, ймовірно, розгадка не тільки в цьому. Так, Уейн Гретцкі – чудовий хокеїст. Але він, як відомо, не належав до числа тих спортсменів, які могли дозволити собі непристойні висловлювання або ж бійку. У нього геть відсутній егоїзм, ніж у той час страждала більша частина спортсменів. Він не порушував режим, був завжди ввічливий і коректний. Тому він став користуватися загальною любов’ю – як преси, своїх друзів по команді, так і слізних домогосподарок. До того ж від нього буквально без розуму були рекламодавці, які вважали цього хлопчини, по всій видимості, мало не ідеалом у всьому.

Тільки завдяки контракту з Easton, виробником ключок, Уейн Гретцкі отримував близько $ 1 млн. на рік. Трохи менше приносила реклама сигар Habana Club (до слова, куріння сигар так і залишилося єдиною шкідливою звичкою Великого). Не дивно, що в списку найбільш високооплачуваних спортсменів світу журналу Forbes ім’я Уейн Гретцкі незмінно фігурувало в першій десятці. У 1994 році його дохід склав $ 13,5 млн., в 1996 – му – $ 11,5 млн.
З “Едмонтоном”, командою, яка, за власним визнанням Гретцкі, назавжди залишиться для нього рідною, Уейн виграв чотири Кубки Стенлі. Після першого, в 1984 році, він і удостоївся титулу “Великий” (в НХЛ вважається, що без Кубка навіть самий класний гравець не може називатися видатним). “Едмонтону” передбачали десятирічне безроздільне царювання в НХЛ, але сталося те, чого ніхто не очікував. Влітку 1988 року Гретцкі грав весілля (не забув запросити Хоу) з голлівудською старлеткою Джанетт Джонс. І тут же дізнався шокуючу новину : власник “Едмонтона” Пітер Поклінгтон вирішив обміняти його в “Лос – Анджелес Кинге”, одну з найслабших команд ліги, команду з Південної Каліфорнії, де взагалі мало хто знав, що таке хокей! Таким чином господар “Ойлерс” розраховував поправити свої справи : крім трьох гравців він отримав від свого каліфорнійського колеги Брюса МакНоллі вельми солідну суму (Брюса МакНоллі, до речі, в недалекому минулому посадили за фінансові махінації, але тоді він був на коні).

Уейн не приховував сліз, коли говорив журналістам про свій перехід : він довго не міг повірити, що з ним так вчинили. Він передбачав, що більше нічого не виграє в НХЛ. Ні, Уейн Гретцкі і раніше залишався кращим бомбардиром ліги. Але, на жаль, про Кубок Стенлі йому доводилося вже лише мріяти. Він був близький до свого п’ятий трофею лише один раз – в 1993 році, але тоді жителі півдня були зупинені “Монреаль Канадієнс”. У 1996 році Уейн Гретцкі обміняли в “Сент – Луїс Блюз”, команду з вельми средненькім для грандіозних амбіцій складом. Влітку того ж року він підписав контракт з “Нью – Йорк Рейнджере”, чия команда була занадто стара для того, щоб виграти Кубок. Коротше, Гретцкі – хокеїст від переїзду в сонячну Каліфорнію програв. Однак НХЛ в цілому виграла. Нехай побічно, але своїм переходом Уейн Гретцкі здійснив у хокеї революцію.

(2 votes, average: 3.50 out of 5)