Твір Що таке “Повага”
“Повага важко заробити, але легко втратити” – так говорить відоме всім прислів’я. А що ж таке повага? І чому з самого раннього віку нас привчають поважати себе, поважати дорослих, поважати суспільство? І чому так багато відомих приказок про повагу, придуманих людьми ще в далекі стародавні часи?
Відповіді на ці питання дуже прості. Адже повага – це показник того, що людина, дійсно, вміє співпереживати, радіти, мислити. Це, мабуть, одна з найголовніших рис в людині, що відносить його до суті розумного, оскільки тільки стримані і виховані люди здатні відчувати такі почуття, як повага і толерантність.
З чого ж починається повагу? З самого малого – з поваги самого себе. Поважати і любити себе можна по-різному, це і правильне харчування, здоровий спосіб життя, читання літератури, збагачення свого внутрішнього світу. Все це, безсумнівно, говорить про те, що людина себе поважає. А починаючи з малого люди здатні на великі справи. Поважаючи себе, природно, люди будуть поважати і суспільство, близьких, людей похилого віку. У громадському транспорті такі люди будуть поступатися місцем людям похилого і жінкам з дітьми, і при цьому їх не потрібно буде про це просити, все це вже на підсвідомості буде закладено в них, так як повага – це почуття, яке прищеплюється з самого дитинства, коли вчать поважати беззахисних тварин.
Саме ця риса виховується в нас з дитинства. Ця риса допомагає нам пристосовуватися в суспільстві, пам’ятати, що ми не одні, що потрібно враховувати і трепетно ставиться до інших людей. Саме ця риса ніколи не дозволить дитині сказати грубе і неприємне слово дорослому або ж не дозволить сильному хлопчику вдарити беззахисну дівчинку. Повага – це скарб нашої душі, який потрібно примножувати, а не витрачати. Поважаючи інших людей, ми, обов’язково, отримаємо повагу до себе з їх боку, подібна до дії бумеранга.
Але ні в якому разі не повинно виникати образи, нерозуміння і презирства по відношенню до тих, хто не відчуває таких почуттів, хто грубіянить всім без винятку, надходить всупереч все законами пристойності. Потрібно просто зрозуміти, що ці люди дуже нещасні, їх не навчили свого часу і не прищепили їм почуття поваги. І якщо всі ми будемо терпимо до них відноситься, все більше і більше виявляючи свою повагу і трепетне ставлення, то незабаром вони зрозуміють і усвідомлюють, що потрібно їм щось в собі змінити і виховати.
Тому хочеться, щоб всі люди поважали один одного, поважали себе, і тоді наш світ стане сповнений щастя, взаєморозуміння і благополуччя, тоді життя кожної людини перетвориться в справжню казку, втілену в реальність. Адже повага потрібно в собі виховувати дуже довгий час, щоб це стало звичкою, дуже хорошою при тому звичкою.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)