Гендерна рівність/нерівність в Канаді
У Хартії прав і свобод, що є частиною конституції країни, закріплено рівність за ознакою статі. Жоден федеральний закон не може бути прийнятий без укладення міністерства юстиції про те, що він не дискримінує жінок. У 1967-1970 роках в Канаді працювала Королівська комісія з питань становища жінок. У 1971 році в структурі федерального уряду з’явився пост міністра, відповідального за стан жінок. У 1976 році було засновано існуюче досі державне Агентство з питань становища жінок. У 1995 році був прийнятий Федеральний план з гендерної рівності, а в 2000 році в його продовження Програма роботи з гендерної рівності.
Жінки в Канаді складають більшість в населенні (50,4%) і 46% в зайнятої робочій силі. Вони беруть активну участь у трудовій діяльності: частка працюючих канадок в чисельності жіночого населення у віці від 15 до 64 років становить, за даними ОЕСР за 2001 рік, 70,5%. Це приблизно стільки ж, скільки в США (70,7%); вищі показники лише у Скандинавських країн, а також у Люксембургу та Швейцарії. У складі робочої сили Канади питома вага жінок прагне до половини (46,4% у 2003 році) – теж один з найвищих показників у світі.
Жіночий рух в Канаді має свою історію. Перші жіночі організації в цій країні з’явилися ще в кінці XIX століття. У 1960-х роках виник потужний жіночий рух в його сучасному розумінні. Однією з найстаріших жіночих організацій, створеної ще в 1919 році, є Канадська федерація жінок з університетською освітою. Найбільш великими і впливовими організаціями англомовної Канади вважаються Комітет національних дій в області становища жінок (створений в 1972 році) і “Голос жінок Канади за мир” (1960 рік). У франкомовній частині країни наймасовішою організацією є Федерація жінок Квебека.
Виборче право жінки в Канаді отримали за законом, прийнятим у 1918 році, і брали участь вперше у загальних виборах в Канаді в 1921 році; тоді ж до складу Палати громад було обрано перша і єдина на той момент жінка. Право бути сенаторами жінки Канади отримали в 1929 році. Всього за всю історію існування Канади як незалежної держави членами Палати громад побували 193 жінки, членами Сенату – 74. Частка місць, одержуваних жінками в Палаті громад за результатами виборів, поступово зростає: 1993 рік – 17,97%; 1997 рік – 20,6%, 2000 рік – 20,6%, 2004 рік – 21,1%, 2006 рік – 20,78%, 2008 рік – 22,8%). За результатами виборів, що відбулися в 2011 році жінки зайняли в Палаті громад 76 місць з 308 (24,68% депутатського корпусу). У складі верхньої палати парламенту в 2011 році налічувалося 36 жінок-сенаторів (36,73% від загальної чисельності сенаторів).
Жінка вперше стала міністром федерального уряду в 1957 році, лейтенант-губернатором – в 1974 році (провінція Онтаріо); главою території – в 1979 році (Юкон); генерал-губернатором – в 1984 році; прем’єр-міністром – в 1993 році (Кім Кемпбелл). У 1989 році жінка (Одрі Маклафлін) вперше очолила велику політичну партію, представлену в парламенті, – Нову демократичну партію.
Рівень доходів жінок у віці старше 16 років до сплати податків становив у 2003 році лише 62% від рівня доходів чоловіків.
Об’єктивним показником ситуації з положенням жінок в країні можуть служити два індексу, що розраховуються ООН, – індекс розвитку з урахуванням гендерної складової (Gender-related development index) і індекс можливостей для жінок (Gender empowerment measure). Перший з них являє собою індекс людського розвитку, дисконтований на величину, яка відображатиме нерівність між статями. За цим показником Канада в 2005 році знаходилася на 4-му місці в світі, а його показник склав 0,956, або 99,5%, від величини індексу людського розвитку (0,961).
Що ж стосується індексу можливостей для жінок, що показує, наскільки активно вони беруть участь в економічному і політичному житті, то в цій категорії Канада зайняла тільки 10-е місце (з 93 країн, за якими цей індекс розраховується), а його значення склало 0,820. На відміну від індексу розвитку з урахуванням гендерної складової, індекс можливостей для жінок показує нерівність можливостей для жінок в деяких областях.
З 1988 року в Канаді дозволені аборти. У 2005 році Канада стала однією з небагатьох країн світу, в якій були легалізовані шлюби між одностатевими партнерами (в деяких провінціях це було зроблено ще раніше).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)