17 травня: історія, свята, прикмети
Свята, народні прикмети, традиції, православний календар, іменинники, дерево подій в історії
17 травня
Свята:
Міжнародний день електрозв’язку.
День фізичної культури і спорту в Республіці Білорусь.
День батька в Німеччині.
День Конституції в Норвегії.
День аграрної реформи на Кубі.
День громадянства в Канаді.
Православний календар:
Неділя про сліпого.
День пам’яті мучениці Пелагії, діви Тарсійської (290 рік).
День пам’яті преподобних Микити, Кирила, Никифора, Климента і Ісаакія, братів Алфанових (Сокольницького) в Новгороді (XIV-XV).
День пам’яті священномученика Еразма, єпископа Формійского (303).
День пам’яті священномученика альв’яно, єпископа Анейского, і учнів його (304)
День пам’яті священномученика Сільвана, єпископа Газького, і з ним 40 мучеників (311).
День староруської ікони Божої Матері (1570).
Народний календар, традиції:
День Пелагеї. Пелагея.
Пелагея – вороння заступниця. Оберігає молодих воронят. Вчить їх уму розуму.
У цей день рубали дерево на вироблення ложок.
Зеленіє дуб. Зацвітають вишні, яблуні, груші, ранні сорти калини, шипшини. У садах – час щеплення (копулировки) плодових дерев.
Іменинники: Исакий, Кирило, Климент, Микита, Никифор, Пелагея і Селиван. Російський дім. Універсальний звід календарів (1994-2000 рр). – Нижній Новгород, 1994, с.77.
Дерево подій
17 травня 1490 року народився Альбрехт Бранденбурзький (Albrecht von Brandenburg) – останній гросмейстер Тевтонського ордена (з грудня 1510), в 1525 році перетворив Тевтонський орден в Прусське герцогство, перший герцог Пруссії. Представник роду Гогенцоллернів, Альбрехт вже в молоді роки став гросмейстером Тевтонського ордена. Приєднавшись до Реформації, він звернув орденські землі в спадкове світське герцогство Пруссію, яке знаходилося у васальній залежності від Польщі. Помер 20 березня 1568.
17 травня 1606 року під час московської різанини дивом вціліла цариця Марина Мнішек, тому що була пізнана, а потім захищена боярами.
17 травня 1727 роки (6 травня по старому стилю) в Санкт-Петербурзі померла імператриця Катерина I Олексіївна, друга дружина імператора Петра I. Народилася 15 квітня (5 квітня по старому стилю) 1684, в Ліфляндії.
17 травня 1811 року (5 травня за ст. ст.) в Полтавській губернії народилася Ірина Семенівна Коні – російська актриса і письменниця. Мати Євгена Федоровича Коні і Анатолія Федоровича Коні, дружина Федора Олексійовича Коні. Померла 6 октября (24 вересня по ст. ст.) одна тисяча вісімсот дев’яносто один, в Москві.
17 травня 1866 в Онфлер, департамент Кальвадос, народився французький композитор Ерік Саті. Помер 1 липня 1925 в Аркее, поблизу Парижа.
17 травня 1909 року знамениті Російські сезони в Парижі почалися антрепренером Сергієм Дягілєвим в 1908 з оперних вистав (Антрепренер (франц. Entrepreneur – підприємець), власник, орендар, власник приватного видовищного підприємства (театру, цирку та ін.) – Антрепризи).
17 травня 1911 року вийшов у світ збірник Володимира Маяковського “Я!”.
17 травня 1916 року російські кораблі вивели з ладу турецька лінкор “Гебен” в бою у Босфору.
17 травня 1917 роки Лев Троцький повернувся з еміграції.
17 травня 1918 року розпочався “повстання” чехословаків, почалася Громадянська війна.
17 травня 1918 року в селянській родині народилася одна з найбільших співачок епохи Біргіт Нільсон. Великою співачкою вона стала завдяки красі і силі голосу, чистоту інтонації, драматизму виконання і видатної акторській грі. Померла 25 грудня 2005.
17 травня 1919 року було оголошено націоналізація церковного і монастирського майна в Росії.
17 травня 1920 року відбувся перший переліт за маршрутом Лондон-Амстердам з використанням літака Fokker F-VII, найстарішої авіакомпанії в Європі KLM Royal Dutch Airlines.
17 травня 1921 року скасували декрет про націоналізацію дрібних підприємств; початок денаціоналізації.
17 травня 1940 року в Астрахані народилася Віолетта Костянтинівна Кошова – російський політичний діяч. Депутат Державної думи другого скликання (1995-1999), член фракції КПРФ.
17 травня 1943 року в Москві народилася Валентина Олексіївна Виноградова – радянська волейболістка, гравець збірної СРСР (1964-1968). Олімпійська чемпіонка 1968 срібний призер Олімпійських ігор 1964, дворазова чемпіонка Європи (1963 і 1967), шестикратна чемпіонка СРСР. Заслужений майстер спорту СРСР (1968). До 1963 року виступала під прізвищем Каменек. Померла в 2002 році, в Санкт-Петербурзі.
17 травня 1943 року народився Олександр Сергійович Леньків – радянський і російський актор театру і кіно, знявся майже в 100 кінострічках; все життя пропрацював в Театрі ім. Моссовета. Помер 21 квітня 2014 в одній з лікарень Москви, після важкої тривалої хвороби [en].
17 травня 1944 року розпочали ліквідацію Кримської АРСР. В одну ніч – з 17 на 18 травня близько 200 тисяч кримських було татар вивезено з Криму на поселення в райони Середньої Азії, Приуралля і Верхнього Поволжя.
17 травня 1946 року народилася Галина Василівна Старовойтова – російський державний [en] і політичний діяч, етносоціолог, фахівець в області міжнаціональних відносин. Убита 20 листопада 1998.
17 травня 1946 року народилася Зінаїда Михайлівна Турчина – українська [en] спортсменка (гандбол); заслужений майстер спорту (1972). Нападаюча команди “Спартак” (Київ). Чемпіонка Олімпійських ігор (1976 і 1980) і СРСР (1969-79). Одна з найсильніших гандболісток в історії радянського гандболу.
17 травня 1948 Радянський Союз офіційно оголосив про визнання Ізраїлю.
17 травня 1950 року народилася російський [en] суспільно-політичний діяч Валерія Іллівна Новодворська. У 1970-80-і роки учасниця дисидентського руху в СРСР. За свою політичну діяльність неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності. З 1988 лідер Демократичного союзу. У травні 1991 проти неї було порушено кримінальну справу за заклики до насильницького повалення державного ладу. В результаті Валерія Новодворська була умовно засуджена на два роки виправно-трудових робіт. У серпні 1991 була звільнена. Автор численних гострих публікацій. Автор книги “Мій Карфрген повинен бути зруйнований” (1999). Померла 12 липня 2014 року, в Москві.
17 травня 1956 вийшла постанова ЦК і РМ про направлення молоді на будівництва і підприємства східних і північних районів країни.
17 травня 1960 радянська делегація покинула відкрилася в Парижі конференцію чотирьох держав з роззброєння на вищому рівні.
17 травня 1966 року відбулася прем’єра вистави Театру на Таганці “Життя Галілея” (п’єса німецького письменника Бертольда Брехта). Постановка Юрія Любимова. Володимир Висоцький в ролі Галілея.
“Червнева прем’єра вистави” Галілей “дозволила Висоцькому зробити свій перший серйозний крок до широкої сценічної популярності. Аж до цього року його ім’я мало чим виділялося серед інших акторів таганки, де істинними лідерами були Зінаїда Славіна, Микола Губенко, Валерій Золотухін. Тепер в цей ряд був вписаний і Володимир Висоцький “. Раззаков Ф. І. Досьє на зірок. 1962-1980. – М.: ЗАТ Вид-во ЕКСМО-Прес, 1999, с. 284
17 травня 1973 року в Ленінграді помер Григорій Михайлович Козинцев – російський кінорежисер, народний артист СРСР (1964). Фільми: “Шинель” (1926), трилогія про Максима (1935-39) – все спільно з Л. З. Траубергом; “Гамлет” (1964), “Король Лір” (1971) та ін. Професор ВДІКу (з 1941). Книги “Простір трагедії” (1973) та ін. Ленінська премія (1965), Державна премія СРСР (1941, 1948). Народився 22 березня 1905 в Києві.
17 травня 1986 року в Москві померла Людмила Олексіївна Пахомова – радянська фігуристка, чемпіонка Олімпійських ігор (1976), шестикратна чемпіонка світу (1970-1974, 1976) і Європи (1970-1971, 1973-1976), дев’ятикратна чемпіонка СРСР (1964-1966 , 1969-1971, 1973-1975) в танцях на льоду (з В. І. Рижкіним в 1964-1966, з А. Г. Горшковим з 1969). Заслужений майстер спорту СРСР (1970), заслужений тренер РРФСР (1984). Автор книг “Хореографія в фігурному катанні”, “Монолог після оплесків”, “І вічно музика звучить”. Народилася 31 грудня 1946 Москві, в сім’ї генерала Пахомова, героя Радянського Союзу, голови ЦК ДОСААФ.
17 травня 1985 року Михайла Горбачов на зборах ленінградського партактиву проголосив гасло “прискорення”.
17 травня 1985 року була опублікована постанова “Про заходи щодо подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння”.
Історія вчить лише тому, що нікого нічому не вчить. 17 травня 1985 року ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову “Про заходи щодо подолання пияцтва і алкоголізму та викорінення самогоноваріння”. На наступний день в “Правді” вийшла передова стаття під шапкою “Тверезість – норма життя”. Оскільки нормою вона повинна була стати через два тижні, народ запив як в останній раз. А з першого червня – винні відділи з 14 годин, безалкогольні весілля з горілкою або самогоном в пляшках з-під лимонаду, талони на горілку… Але ж лише п’ятдесят років минуло після скасування сухого закону в США [USA], який не приніс нічого, крім величезних доходів алкогольної мафії. Загалом, з сухим законом вийшло, як з комунізмом, недарма американський сатирик Вілл Роджерс об’єднав в одній фразі обидві утопії XX століття. “Комунізм, – написав він, – як сухий закон: ідея хороша, але не працює”. Комсомольська правда, 2000.
17 травня 1991 роки з’явився перший інтернет-сервер. Сімнадцяте травня стало дуже знаменною подією в житті всіх користувачів Всесвітньої Павутини, якої в той день виповнилося десять років. Проект WWW (World Wide Web) почав своє існування дещо раніше – в 1989 році, коли Тім Бернерс-Лі вперше опублікував свої ідеї та пропозиції про створення комп’ютерної мережі. Однак детальна розробка проекту розпочалася лише через рік, коли Тім отримав доступ до комп’ютера Next.
Приблизно через місяць був створений перший Інтернет-браузер (засіб перегляду Інтернет-сторінок). Після чого почалося втілення ідей Бернерса-Лі в реальність. 17 травня 1991 року проект був остаточно допрацьований, представлений комітету CS, і тоді з’явився перший Інтернет-сервер. І пішло-поїхало. Вже до січня 1993 року число серверів досягло півсотні, до жовтня того ж року наблизилося до двохсот. У 1995 році WWW досяг таких масштабів, що його не можна було назвати “аматорської мережею”. На сьогоднішній день Інтернетом користуються сотні мільйонів користувачів, а кількість серверів досягло абсолютно божевільних величин. І це ще не все, запевняємо вас. Рижов К. В. 100 великих винаходів. – М.: Віче, 2000, с. 495 – 497
17 травня 2000 року Володимира Путін [en] призначив прем’єр-міністром Михайла Касьянова.
17 травня 2001 з’явилася перша жінка, поодинці облетіла земну кулю.
57-річна Полі Вочер поставила рекорд, ставши першою в світі жінкою облетіла земну кулю на літаку в поодинці, повідомляє Аnanova. com. Колишня вчителька музики зробила свій, який тривав чотири місяці, переліт на маленькому одномоторному літаку. На цьому літаку мати трьох дітей місіс Вочер з Дрейтона, графство Оксфордшир, пролетіла 29 000 миль навколо земної кулі. При посадці на рідну англійську землю місіс Вочер супроводжував ескорт з двох королівських винищувачів. Після того, як її зустріли квітами і шампанським, новоспечена рекордсменка заявила, що рада знову опинитися на батьківщині. http://lenta. ru/world/2001/05/17/fly/
17 травня 2001 в Голлівуді зняли художній фільм про політ людини на Місяць.
Жоден фантастичний фільм не справляв на мене такого фантастичного враження, як майже документальна історія польоту “Аполлона-13”. Рон Ховард зняв абсолютно реалістичний фільм про один із найбільш блискучих провалів американської місячної програми.
Гонка в космосі, в якій довго лідирував СРСР, змусила НАСА кинути всі сили на “захоплення Місяця”. Експедиція “Аполлона-11” і висадка Армстронга і Олдріна ознаменували перелом в космічному суперництві імперій. Однак зараз абсолютно ясно видно, що реальних технічних передумов для таких ризикованих операцій немає навіть зараз – тим більше не було їх в 1969-1970 році. Те, що було зроблено тоді, було зроблено людьми всупереч, а не завдяки рівню наукових досягнень свого часу. Це був стрибок вище голови.
Космічна катастрофа, що послідувала за двома вдалими посадками на поверхню Місяця, показала це з жахливою ясністю. Мізерна неполадка під час експедиції “Аполлона-13” до Місяця призводить до страшних наслідків – троє астронавтів опиняються в майже повністю втратив енергоресурс і управління космічному кораблі. Повернення на Землю для них стає настільки ж малоймовірним, як і порятунок інопланетянами… І фінал цієї трагедії, за всіма передумовами, повинен був бути зовсім іншим. Вражаюче, до чого літературно іноді розвивається і закінчується реальна історія.
Протягом усього фільму я не міг позбутися відчуття, що я дивлюся документальний фільм – це не дивлячись на те, що Ховард явно і багаторазово підкреслював художність картини. Драматургія ситуації відстежується їм ретельно, його акценти точні, завдання, які він ставив акторам, локальні і іноді пофарбовані нальотом мелодрами – але в цілому йому вдалося витримати саме інтонацію документального репортажу.
Вітчизняний глядач в основній масі досі вкрай поверхово знає історію американської астронавтики і історію польоту “Аполлона-13” я починав дивитися, майже нічого не знаючи про обставини цієї експедиції. До кінця фільму у мене склалося враження, що я сам сидів в летить без керма і вітрил бляшанці “Аполлона” …
На жаль – вітчизняних художніх фільмів про “російською космосі” немає взагалі. Кілька стрічок про Королеві і історії польоту Гагаріна справляють враження соцреалістичного виробничого роману, не даючи глядачеві і десятої частки того відчуття причетності до епохальних подій, яке він отримає під час перегляду фільму “Аполлон-13”. http://barros. narod. ru/article080.html?
17 травня 2001 року вийшла новина про те, що в грудні поточного року четвертий за рахунком ракетний полк, оснащений сучасними міжконтинентальними балістичними ракетами “Тополь-М”, заступить на бойове чергування. Про це заявив Головнокомандувач РВСП Росії генерал армії Володимир Яковлєв, передає ІТАР-ТАСС. За оцінкою фахівців, новий “Тополь-М” перевершує знаходяться на озброєнні РВСН МБР в 1,5 – 2 рази за ступенем боєготовності і в 2 – 2,5 рази в точності стрільби. За параметрами створення і експлуатації “Тополь-М” набагато дешевше інших ракетних комплексів, а по ряду бойових характеристик він не має аналогів в світі.
17 травня 2007 року в Храмі Христа Спасителя був підписаний Акт про канонічну єдність РПЦЗ і РПЦ.
17 травня 2007 року в Москві помер Юлій Костянтинович Ковнерістий – російський хімік, дійсний член РАН (2003), член-кореспондент РАН (1997). Праці з фізико-хімічними властивостями і технології конструкційних металевих матеріалів. Народився 13 грудня 1937 року в Харкові, на Україні.
17 травня 2008 року на Першому каналі з’явилася передача з цікавим, загадковою назвою “Прожекторперісхілтон”, де чотири дотепних молодих людини, як в тому анекдоті, росіянин, єврей, вірменин і українець – Сергій Светлаков, Іван Ургант, Сергій Свєтлаков і Олександр Цекало виявилися в студії і з гумором обговорювали політичні, спортивні, світські і будь-які інші новини тижня, що минає. Костянтин Львович Ернст відразу сказав, що дає юмористам повний “карт-бланш”, зазначивши при цьому, що таких вольностей в ефірі канал не дозволяв нікому і тому повинна бути особиста відповідальність кожного – все табу загальнолюдські. Просто телеведучих попросили: “Якщо жартуєте, то жартуєте так, щоб не було соромно ні каналу, ні вам!”. Це було великим успіхом, програма отримала чотири нагороди “ТЕФІ”.
17 травня 2011 року Михайла Борисович Ходорковський і Платон Леонідович Лебедєв направили до Слідчого комітету заяву з вимогою порушити кримінальну справу стосовно судді Данілкіна і притягнути до відповідальності брали участь в процесі прокурорів Валерія Лахтін, Дмитра Шохіна і Гюльчехра Ібрагімову, а також слідчих Валерія Алишева і Салавата Карімова. На думку засуджених, Данилкін виніс завідомо неправосудний вирок.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)