ЗВУК [ш], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Шш (“ша”). ЧИТАННЯ СЛІВ, РЕЧЕНЬ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОША ГРА” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ)
Мета: ознайомити учнів з твердим звуком [ш], який не має парного м’якого, та буквою Шш, яка його позначає; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати інтерес до занять спортом.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Мовленнєва розминка
Розучування чистомовки
Жив жучок
Між бур’янами,
Жив без тата і без мами.
Жив і жив,
І не тужив,
Жовтим листям
Ворушив.
Г. Чубач
2. Робота над мовними загадками
– Різати усе він звик.
Нам на кухні – помічник.
“Ж” на “ч” як зміниш – враз
Темрява прийде до нас. (Ніж – ніч)
– Воно у бджілки є, ужалить і умре.
А “Же” на “еС” зміни, на жир перетвори. (Жало – сало)
– З “Же” вночі літаю, шкідників з’їдаю.
Посуд для варіння – з “Зе”, у похід бери мене. (Кажан – казан)
3. Гра “Третій зайвий”
Журавель, жайворонок, жирафа.
Жонглер, журі, журналіст.
4. Гра “Ж чи Ш?”
Шпак, шум, жовтий, усмішка, жук, шелестить, жалити, шовковий, журавель, широкий, кішка, мишка.
Учитель допомагає учням виділити звук [ш] у словах, поспостерігати за його вимовою та місцем творення в ротовій порожнині: зуби стиснуті, язик піднімається до верхнього піднебіння, повітря проходить через щілину без голосу, натрапляючи на перешкоду,- язик і зуби. Дають характеристику звука: [ш] – приголосний, глухий, завжди твердий.
5. Читання уривка з казки “лисичка і журавель”
Фізкультхвилинка
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з буквою Шш
– Буквою Шш (“ша”) на письмі позначається звук [ш].
Аналіз графічної будови букви – великої і малої. Друкування її в повітрі з орієнтацією на зразок, поданий учителем. З’ясування місця літери в касі букв.
– На що схожа буква?
Каже братик Тимошу:
– Хочеш, букву напишу,
Колосочки три й межа,
Це для тебе буква “Ша”.
В. Гринько
2. Засвоєння графічної форми букви Шш. Друкування букви Шш (один рядок)
3. Добирання учнями слів зі звуком [ш] в різних позиціях
4. Читання складових таблиць
Читання злиттів ша, шо, шу, ши, ші, ше у зіставленні із закритими складами аш, ош, уш, иш, іш, еш.
III. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 108-109)
1. Розглядання-аналіз схем звукової структури слів шуба, шапка, шарф, поданих у Букварі
2. Читання слів у стовпчиках. перед читанням кожного слова учні прочитують у ньому виділені (підкреслені) злиття
3. Робота за фотографіями (с. 108)
– Прочитайте речення, що відповідають кожній фотографії. Як ви їх розумієте?
4. Опрацювання тексту “хороша гра”
– Роздивіться малюнок. Про яку гру ми будемо читати?
1) Читання тексту учителем.
Учитель читає текст у помірному темпі, не роблячи при цьому жодних пояснень.
2) Словникова робота.
Уболівальники, ковзани, нічия.
3) Читання-аналіз тексту.
Кожне речення читає один з названих учнів. За потреби вчитель сам чи з допомогою інших дітей показує, як треба правильно прочитати те чи інше речення.
4) Самостійна робота над текстом (напівголосне самостійне читання).
Учитель надає індивідуальну допомогу окремим дітям.
5) Повторне читання тексту окремими учнями вголос.
6) Відповіді на запитання за змістом тексту.
– Які назви хлопчики дали командам?
– Хто був їх тренером?
– Яка команда першою забила шайбу?
– Скільки шайб забили діти? Який був рахунок у грі?
– Як називається рівний рахунок?
– Про які якості дітей ідеться в оповіданні? (Люблять спорт, дружать хлопчики і дівчатка, старші вчать молодших.)
5. Читання алфавіту на потязі
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чим ви займалися на уроці? (Ознайомилися з новою буквою “ша”. Училися читати з нею склади і слова. Читали цікавий текст про гру в хокей.)
Related posts:
- ЗВУК [ф], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Фф (“еф”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША І. МАКОТИ І ТЕКСТУ “ТЕЛЕФОН”. СКЛАДАННЯ ПРАВИЛ РОЗМОВИ ПО ТЕЛЕФОНУ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з новою буквою Фф та її звуковим значенням; відпрацювати з учнями артикуляцію звука [ф]; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; навчати “друкувати” букву Фф (велику і малу), складати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви; виховувати культуру спілкування по телефону. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. […]...
- ЗВУК [й], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Йй (“йот”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ФОНЕТИЧНОГО СЛУХУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КАЗКОВИЙ СВІТ”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ. Р. ПЕТРОВА “ВІД ЗИМИ ДО ЗИМИ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів із буквою Йй, її назвою та звуковим значенням; закріплювати у дітей розуміння звуко-буквених співвідношень в українській мові; розвивати артикуляційно-слухові відчуття, вміння розрізняти тверді і м’які приголосні звуки; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ БУКВОЮ Робота над загадками – Відгадайте загадку. – Він маленький, […]...
- ЗВУК [х], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Хх (“ха”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША “КОЛИСКОВА ПІСЕНЬКА”. ЗАГАДКИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з буквою Хх, її назвою та звуковим значенням; вчити правильно артикулювати звук [х]; виробляти навички читання складів, слів з буквою Хх; розвивати навички звуко-буквеного аналізу; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота над загадкою – З соняшника, запашна, […]...
- ЗВУКИ [ц], [ц’], ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОЮ Цц (“це”). ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЦИРКОВА ЗАЛІЗНИЦЯ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: навчити учнів виділяти в словах звуки [ц], [ц’] та позначати їх буквою Цц; формувати свідомі навички читання слів з буквою ц; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Ша-ша-ша – він не має ні гроша. Шу-шу-шу – ми нарвали споришу. Ше-ше-ше […]...
- БУКВА Її, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ [йі]. ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША А. КАМІНЧУКА “В ЗЕЛЕНІ ДІБРОВА” ТА ТЕКСТУ “НА ЕКСКУРСІЇ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з буквою І) та її звуковим значенням, формувати навички правильного читання діалогічного тексту; розвивати мислення, мовлення, увагу; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ай-ай-ай – ми підемо в гай. Ій-ій-ій – край чарівний мій. 2. Гра “Виправ слово” […]...
- ЗВУК [дж], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОСПОЛУЧЕННЯМ дж. ВІДПРАЦЮВАННЯ ЗЛИТОЇ ВИМОВИ ЗВУКА [дж]. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ДЖМІЛЬ” ТА ОПОВІДАННЯ В. ДУБ “БДЖІЛКА” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: навчити учнів правильно (злито) вимовляти звук [дж] та позначати його на письмі двома буквами: д, ж; продовжити формувати в учнів уміння аналізувати звуковий і буквений склад слова, розрізняти невідповідність між звуками і буквами; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою […]...
- БУКВА Яя. ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ [йа]. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Яя ЗВУКА [а] ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. СЛОВНИКОВО-ЛОГІЧНІ ВПРАВИ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ХТО КОГО ЗЛЯКАВСЯ?” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з буквою Яя та позначенням нею сполучення звуків [йа] на початку слова і складу, звука [а] та м’якості приголосного; формувати свідомі навички читання слів з буквою Яя; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Якось Яків сіяв мак Так-сяк, […]...
- БУКВА Єє, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ [йе]. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Єє ЗВУКА [е] ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ЗАГАДКА. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЗА В. СУХОМЛИНСЬКИМ “БАРВИСТЕ КОРОМИСЛО” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: навчити учнів виділяти на слух злиття звуків [йе], визначати їх місце в слові – на початку слова, складу, після голосного – та позначати злиття буквою Єє; на слух порівнювати тверду і м’яку вимову парних твердих і м’яких приголосних перед [е] та відповідно позначати на письмі м’якість приголосного буквою Єє; виховувати почуття прекрасного. Хід уроку […]...
- БУКВА Щщ (“ща”), ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ [шч]. ОПРАЦЮВАННЯ УРИВКА ВІРША В. СИМОНЕНКА І ТЕКСТУ “НАША БАТЬКІВЩИНА”. ПРИСЛІВ’Я – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: вчити учнів правильно, злито вимовляти два звуки [шч], та позначати їх однією буквою Щщ; формувати навички виразного вдумливого читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати у дітей любов до своєї Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування лічилки. Зайчик весело стрибає, Всіх до гурту закликає; […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Яя. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЯЛТА”. ЗАГАДКА – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви Яя; розвивати вміння виконувати повний звуко-буквений аналіз слів; виховувати почуття прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ла-ла-ла – бігла край села. Ля-ля-ля – зелене гілля. Та-та-та – спіймали кота. Тя-тя-тя – довести до пуття. Са-са-са […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Її. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ГРОШІ УКРАЇНИ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: продовжити формувати в учнів уявлення про звуко-буквені співвідношення в системі голосних української мови; формувати свідомі навички читання слів з буквою Її; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ма-ма-ма – холодна зима. Му-му-му – молока кому? Мо-мо-мо – до школи йдемо. […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЛЕСЯ УКРАЇНКА” І ВІРША ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ВИШЕНЬКИ”. ЧИТАННЯ ЗА ОСОБАМИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про життя і творчість Лесі Українки; вдосконалювати навички виразного читання віршованих творів; розвивати акторські здібності учнів, пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи, рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Жив жучок між бур’янами, Жив без тата і без […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Юю. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ М. КОЦЮБИНСЬКОГО “ДЕСЯТЬ РОБІТНИКІВ” ТА ВІРША І. СІЧОВИКА “РУКИ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви Юю; формувати навички читання слів і текстів з цією буквою; розвивати мислення, мовлення, увагу; виховувати любов до праці, повагу до людей праці. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Би-би-би – на голуб’ятні голуби. Ді-ді-ді – сиві, […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “МРІЯ ЗБУЛАСЯ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ НА ТЕМУ “ПРО ЩО ТИ МРІЄШ?” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; виховувати наполегливість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. В ямі не спиться вусатому сому. Сому вусатому сумно самому. 2) Робота над чистомовкою. Ись-ись-ись – в […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОШІ ЗВИЧАЇ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Ми плакати – Не плакали. Нам […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Чч. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “НА ПОЛОНИНІ” І ВІРША “КАРПАТИ”. ЗАГАДКИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріплювати літературну вимову звука [ч]; удосконалювати навички свідомого виразного читання; ознайомити учнів з життям та працею чабанів у гірській місцевості нашої країни; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Сидить Оля на печі. Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Розтопили […]...
- ЗІСТАВЛЕННЯ ЗВУКІВ [ж] – [ш]. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ “ПОСПІШАЙ, СИНИЧКО!” (за Г. Демченко) І ВІРША П. ВОРОНЬКА “КОЖУШОК”. СКОРОМОВКА – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: продовжити роботу над засвоєнням учнями знань про букву Шш, звук [ш]; формувати навички виразного і свідомого читання; виховувати дбайливе ставлення до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Вибіг Гришка на доріжку. На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки Гришка кішку – Хай піймає […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КОМП’ЮТЕРНА МИШКА” І ВІРША “УЗЯВСЬ ДЕМ’ЯН НАВЧАТИ КІШКУ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Миші в шафі шаруділи, Шість шарфів шерстяних з’їли. 2) Звукова зарядка. – […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ІВАНА ФРАНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО” ТА УРИВКА КАЗКИ І. ФРАНКА “ЛИСИЧКА І РАК” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про Івана Франка; розвивати техніку читання дітей; виховувати повагу до інших людей. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Радо грати дітворі У широкому дворі. Гомінлива дітвора На весь двір кричить: “Ура!” 2) Звукова зарядка. – Назвіть голосні у слові лисиця; […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Цц. ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ “РОДИЧІ” ТА ВІРША В. ЛУЧУКА “УСТАВАТИ РАНО ТРЕБА” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про букву Цц та її звукові значення; формувати свідомі навички читання слів з буквою Цц; розвивати мовлення, мислення, увагу; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки У крамниці продавець Загубив свій олівець. 2. Гра “хто добре чує звук [ц]?” […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО” І ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок. 2) […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Хх. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КАЗКОВІ ХМАРИНКИ”. ЗАГАДКА – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звук [х], букву Хх, формувати мовленнєві вміння; розвивати мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ха-ха-ха – засміялась буква “ха”. Ох-ох-ох – виріс горох. Ух-ух-ух – у дідуся теплий кожух. Ах-ах-ах – у лісі багато комах. Хи-хи-хи […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ ВИВЧЕНИХ БУКВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “МІСТА УКРАЇНИ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО РІДНЕ МІСТО (село). РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звукове значення вивчених букв; вчити складати усну розповідь про рідне місто (село); провести роботу з дитячою книжкою; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Їжак, їжаченя, Їздять по гриби щодня. Їжачиха помагає, Сироїжки їм збирає. 2. Звукова […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ М. КОЦЮБИНСЬКОГО “ПРО ДВОХ ЦАПКІВ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з казкою М. Коцюбинського; розвивати й удосконалювати техніку читання, логічне мислення, творчі та пізнавальні здібності учнів; виховувати доброту, чемність, поступливість, повагу одне до одного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Цап до цапа в гості йшов, Цап дороги не знайшов. […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША А. КОСТЕЦЬКОГО “БУДЕ ДЕНЬ ВЕСЕЛИЙ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: узагальнити знання учнів; вдосконалювати навички читання; виховувати шанобливе ставлення до оточуючих. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. – У ставку гуськом стоять Гусенята й гуска, Гусенята плюскотять, Гуска носом плюска. Г. Бойко 2) Робота над чистомовкою. Ра-ра-ра – розпочалася гра. Ру-ру-ру – […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Жж. ОПРАЦЮВАННЯ УРИВКА КАЗКИ “ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ”. ПРИСЛІВ’Я. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Жж; формувати літературну вимову слів зі звуком [ж] в кінці слова та в кінці складу перед наступним глухим; виховувати щедрість, бажання поділитися з другом; прищеплювати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Жатка жвава жито […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Щщ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Г. МАЛИК “ЩО ДЛЯ ЧОГО ТРЕБА?”. ПОРІВНЯННЯ ВІРШІВ. ПРИСЛІВ’Я – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Щщ; формувати навички виразного читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати працьовитість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування скоромовки. Ящірка від дощику В щілинку під ліщинку Швидко шмигнула. Йди іще, дощику! 2) Складання чистомовки. Ча-ча-ча – звірі граються […]...
- СМІХ І ГАМ ДЗВЕНИТЬ ДОВКОЛА, ВІДЧИНЯЄ ДВЕРІ ШКОЛА. Л. КОМПАНІЄЦЬ “ОТАК У НАС – ЩОДНЯ” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: розвивати навички правильного, усвідомленого читання, вміння працювати над текстом; виховувати почуття гумору, інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Вередували вереднички, Що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, Ось поваряться варениченьки. 2) Робота над чистомовкою. Ола-ола-ола – відчиняє двері школа. Ола-ола-ола – […]...
- Читання та його види – Література і дійсність Читання є важливим пізнавальним процесом, що спрямований на осмислення художнього твору. Розрізняють різні його види – залежно від рівня заглиблення у зміст: читання-перегляд, ознайомлювальне й аналітичне читання. На практиці робота з текстом може передбачати досягнення різних результатів. У деяких випадках достатньо обмежитися спрощеним уявленням про твір, коли, скажімо, він цікавить нас як складник широкого літературного […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЯРОСЛАВ МУДРИЙ” (ІЗ КНИГИ “КНЯЖА УКРАЇНА”). ПОЕТИЧНА РОЗПОВІДЬ ПРО МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ, КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, ЙОГО МУДРІСТЬ, БЛАГОРОДСТВО, ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. РОБОТА З ТЕКСТОМ. ПОЕЗІЇ “ЗАСПІВ”, “УКРАЇНА В СТАРОВИНУ”, “ПОХІД НА ЦАРГОРОД”. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ, АНАЛІЗ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст поезій “Ярослав Мудрий”, “Заспів”, “Україна в старовину”, “Похід на Царгород”; – вдосконалювати навички виразного читання поезії, розвивати творче мислення; – виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислене їх виконання. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Олександра Олеся, підручник. Доки будете дружно держатися купи, Незламно стояти всі […]...
- Поділ тексту на абзаци. Українська народна казка “Про правду і кривду”. Особливості побудови народних казок. – Казка як текст (висловлювання) – Текст, його ознаки. Тема й головна думка тексту Мета: поглибити знання про текст, отримані в початковій школі, його тематичну, логічну та структурну єдність; ознайомити учнів з поняттям “казка”, особливостями народних казок, удосконалювати навички слухання та виразного читання; розвивати уміння порівнювати, узагальнювати, творчу фантазію, уяву; виховувати почуття прекрасного, інтерес до казок, прагнення робити добро. Комунікативний компонент: розвиток умінь аудіювання, виразного читання, створення власних висловлювань […]...
- Позакласне читання. Віктор Близнець. Звук павутинки Мета: коротко ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника, зокрема з його твором “Звук павутинки”; з’ясувати романтичність та ліричність повісті, її ідейно-тематичне спрямування; прослідкувати, як у творі розкривається дивовижність і краса світу; знаходити в повісті образи, що передають різні ідеї, емоції, почуття; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд школярів; […]...
- РІДНА МОВА – БАРВІНКОВА. Ю. КОСИНСЬКА “РІДНА МОВА” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розуміти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Їсть Валерка вареника, а Валюшка – ватрушку. 2. Читання вірша Л. Компанієць “Отак у нас – щодня” III. […]...
- ДІДУСЕВА МУДРІСТЬ. С. МАТВІЙЧУК “ДЕ КОМУ ЖИТИ”. М. ПІДГІРЯНКА “МІЙ ДІДУСЬ” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: удосконалювати навички виразного читання, вміння швидко орієнтуватися в тексті; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Їжак, їжаченя Їдуть по гриби щодня. Їжачиха помагає, Сироїжки їм збирає. 2) Робота над чистомовкою. Ок-ок-ок – он […]...
- Позакласне читання № 2. Твори сучасних українських письменників про дітей. Віктор Близнець. Звук павутинки Мета: простежити, як у творі В. Близнеця “Звук павутинки” розкривається дивовижність і краса світу; знаходити в повісті образи (звук павутинки, Ніна, кораблик), що передають різні ідеї, емоції, почуття; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; зіставляти, робити висновки, доводити особисті міркування; формувати світогляд школярів; виховувати почуття любові до природи, рідного краю, порядність, чемність, доброту. […]...
- І. Липа “Близнята” (продовження). Дарунок долі і вміння ним скористатися як основна думка казки. Складання усних монологічних і діалогічних висловлювань на основі літературного тексту – Говоріння як вид мовленнєвої діяльності (УРЗМ) Мета: ознайомити школярів з художніми особливостями говоріння як одного з видів мовленнєвої діяльності, його різновидами (усним монологом та діалогом), що дозволить формувати уміння створювати власні висловлювання різних типів і стилів мовлення на свідомій основі, розвивати культуру усного мовлення, поглибити знання про прозову мову, допомогти учням усвідомити сенс дарунків долі, виховувати прагнення робити добро, активну життєву […]...
- ДЕ ЖИВЕ ХМАРА? О. КРОТЮК “НАША ХМАРА”. В. ФЕДОРЕНКО “ЖАЛІСЛИВА ХМАРА” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: формувати в учнів уміння правильно і свідомо читати текст; удосконалювати техніку читання; розвивати мовлення, мислення, фантазію учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати інтерес до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ. 2) Робота над […]...
- Чим текст відрізняється від набору речень Щоб висловити думку, необхідно слово. У промові слова утворюють єдине смислове ціле – речень. З реченьскладається будь-який текст, який можна записати або передати за допомогою мовних знаків і символів. Однак не всякий ряд послідовно записаних пропозицій є текстом. Що таке текст і набір речень Текст – смислову єдність речень, синтаксично і граматично пов’язаних між собою. […]...
- КВІТАМИ БАРВИСТИМИ ЛУГ ЦВІТЕ. А. ГРИГОРУК “ЧАРІВНИЙ ЛІХТАРИК”. А. КАМІНЧУК “БАБУСИНІ КВІТИ” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: вдосконалювати навички виразного читання; вчити учнів ставити питання до тексту; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Бубоніла діду баба: – “Ти не дмухай на кульбабу, Бо з кульбаби полетять сто маленьких кульбабенят”. 2) Робота над чистомовкою. Елик-елик-елик […]...
- Читач літературного твору і його роль, взаємодія тексту і читача Читач є головним учасником літературного процесу. Читання як вид діяльності людини присутній на всіх етапах створення літератури. Автор, створюючи твір, читає тексти інших письменників, попередників і сучасників, і його герої, безумовно, – теж читачі. Завдяки читачеві здійснюється безперервний зв’язок культур і цивілізацій людства. Поняття “читач” треба розглядати ширше, ніж “людина читає”. Будь-який літературний твір, письмове […]...