Звільнення Угорщини Радянськими військами
Осінню 1944 р одним з головних завдань для гітлерівського командування було утримання Угорщини, яка залишалася єдиним союзником рейху в Європі, а також прикривала підступи до Австрії і Південній Німеччині. Тому тут планувалося створити неприступний оборонний рубіж і одночасно відвести війська з Греції, Албанії та Південної Югославії. Почалося будівництво укріплень по Тисі, Дунаю і вздовж угорсько-австрійського кордону. В Югославії склалася не менш загрозлива для Німеччини ситуація. Ще в 1941 р на основі численних партизанських загонів тут сформувалася Народно-визвольна армія Югославії на чолі з Йосипом Броз Тіто. Радянське командування планувало силами 2-го і 4-го Українських фронтів нанести удар по території Угорщини, а 3-й Український фронт спільно з болгарською армією і Народно-визвольною армією Югославії рушити на столицю Югославії Белград.
28 вересня з сходу, з території Румунії, розпочався наступ 3-го Українського фронту на Бєлградському напрямку. Югославська армія сковувала сили противника із заходу. 20 жовтня Белград був звільнений. Відразу ж після звільнення почалося розмінування югославської столиці. В результаті було знешкоджено 845 об’єктів, в тому числі 85 найважливіших будівель.
Одночасно з настанням 3-го Українського фронту в Югославії війська 2-го Українського фронту 6 жовтня завдали удару по німецькій групі “Південь” в напрямку м Дебрецен і 20 жовтня оволоділи ним. Надалі вони форсували Тису і вийшли до р. Дунай. В результаті радянські війська вийшли в тил карпатської угрупованню противника, що сприяло успішному наступу в Карпатах 4-го Українського фронту і завершення визволення України.
До кінця жовтня війська 2-го Українського фронту зайняли північну частину Трансільванії і значну частину Угорщини, створивши плацдарм для наступу на Будапешт. Загрозлива для Німеччини ситуація ускладнювалася невдалою спробою уряду Угорщини вийти з війни і переходом частини угорських військ на сторону Червоної армії. Будапештська операція почалася 29 жовтня 1944 р В результаті запеклих боїв війська 2-го і 3-го Українських фронтів 26 грудня з’єдналися в районі м Естергом і завершили оточення будапештського угруповання противника, що налічувала 188 тис. Чоловік.
29 грудня противнику через гучномовці були оголошені умови капітуляції, проте переговори скінчилися безрезультатно. На початку січня 1945 радянські війська приступили до ліквідації будапештській угруповання. Спроби німецького командування пробитися на з’єднання з оточеними силами успіху не мали. 13 лютого столиця Угорщини була взята. Ще до падіння Будапешта в Дебрецені було створено тимчасовий уряд Національного фронту незалежності. 28 грудня воно оголосило про розрив союзу з Німеччиною і оголошення їй війни. Будапештська операція зажадала від Радянської армії надзвичайної мобілізації сил. Вона вважається найбільш складною і наполегливої серед всіх операцій, проведених в 1944 р
Подальші спроби Червоної армії завершити звільнення Угорщини зустріли наполегливий опір біля оз. Балатон, де б березня німецькі сили перейшли в контрнаступ. Підтягнувши резерви, радянські війська змогли зупинити противника. 16 березня праве крило 3-го Українського фронту почало наступ на північ від Балатону, що змусило німців почати відхід. К4 квітня вся територія Угорщини була зайнята радянськими військами, а 13 квітня була захоплена столиця Австрії – Відень. У січні – лютому 1945 р радянські війська відновили наступ в Чехословаччині. 4 квітня була звільнена словацька столиця – Братислава, 26 квітня – м Брно.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)