ЗВ’ЯЗОК УКРАЇНСЬКОЇ БАРОКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ З МУЗИКОЮ, АРХІТЕКТУРОЮ, ОБРАЗОТВОРЧИМ ТА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВИМ МИСТЕЦТВОМ – ЛІТЕРАТУРНІ ЗДОБУТКИ ДОБИ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО – РЕНЕСАНС І БАРОКО В ДАВНІЙ УКРАЇНІ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Як зазначає Д. Чижевський, спочатку поняття “бароко” застосовувалося переважно до сфери пластичних мистецтв (архітектури, скульптури, малярства). Пізніше помітили, що музика і література мають з ними спільні риси.

Саме в музиці, на думку М. Максимовича, найважливіша особливість стилю бароко – захопити, вразити, зворушити слухача – не звучить, а промовляє, живе, обпікає, роздирає душу. Глибиною душевних переживань і українськими інтонаціями сповнена барокова музика композитора Максима Березовського (1745-1777), автора духовної музики Артемія Веделя (1767 (за іншими даними 1770 або й 1772)-1808), а також великого майстра хорової музики Дмитра Бортнянського (1751-1825). З іменами цих українських геніїв, слава яких вийшла далеко за межі батьківщини, колишніх вихованців Глухівської співацької школи, що збагатили своїми талантами столичну російську культуру, пов’язаний розвиток симфонічної музики: концертів, кантат, ораторій. Феномен їхнього мистецтва полягав у поєднанні бездоганного професіоналізму найвищого європейського рівня з народними українськими традиціями. Доля талановитих композиторів була трагічною. Артемія Веделя зачинили в будинку для божевільних на дев’ять жахливих і страдницьких літ, а його музику заборонили.

Андріївська церква у Києві (фото 1872 р. і сучасне)

До самогубства був доведений російськими заздрісниками-інтриганами Максим Березовський. Від могили Дмитра Бортнянського в Петербурзі не залишилося й сліду.

На основі народнопісенних традицій народилися романси літературного походження (“Стоїть явір над горою”, “Всякому місту звичай і права” Г. Сковороди, “Їхав козак за Дунай” Семена Климовського, низка популярних пісень “Ой не ходи, Грицю”, “Котилися вози з гори”, “Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри…”, авторство яких приписують полтавській піснярці Марусі Чурай (1625-1653).

Розвиток стилю бароко в Україні мав свої особливості. Оскільки в цей історичний період частина українських земель перебувала у складі католицької Польщі, вплив цієї держави на українську культуру був вагомим. Так, українська барокова архітектура західних земель тяжіла до традицій латинських, натомість центральне і східне українське мистецтво – до місцевих, тобто набувало самобутності й автентичних рис (козацьке бароко). Найяскравіше відмінності між західним і центрально-східним українським бароко виявилися передусім в архітектурі, менше – у скульптурі, і майже не різнилося в образотворчому мистецтві.

Взірцями західноєвропейського бароко в Україні вважають Андріївську церкву (1747-1762) та Маріїнський палац у Києві, проекти яких створив відомий італійський архітектор Франческо Растреллі.

І хоча більшість мурованих храмів Правобережжя створені у традиціях західноєвропейського бароко, усе ж таки вони не були позбавлені національної своєрідності. Так, на територіях сучасних Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської областей постали архітектурні шедеври, яким немає аналогів у світі.

Архікатедральний собор Святого Юра у Львові (1744-1762)

Ікона “Покрова Богородиці з Богданом Хмельницьким” (початок XVIII ст.)

Вважають, що найбільшу кількість храмів у бароковому стилі, які виражали ідею української державності і мали суто українські ознаки, було споруджено за часів гетьманування Івана Мазепи. Це пишно декоровані храми, зведені з ініціативи й за кошти гетьмана, зокрема Богоявленський собор Братського монастиря, освячений 1695 р., кам’яний корпус Києво-Могилянської академії, будівлі, які органічно поєднувалися із дивовижним бароковим ансамблем усієї Києво-Печерської лаври. За своєю внутрішньою сутністю український козацький собор, що став утіленням народної мрії про небо на землі, органічно вписується в річище духовних шукань європейського бароко. У часи Мазепи козацьке бароко в архітектурі почали називати “гетьманським”, бо по всій Лівобережній Україні І. Мазепа спорудив 14 і оновив 20 храмів. Коштами I. Мазепи було закінчено спорудження Спаської церкви Мгарського монастиря біля Лубен на Полтавщині та п’ятикупольної церкви Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі – найвеличнішої серед усіх п’ятибанних церков українського бароко. Завдяки І. Мазепі та митрополитові В. Ясинському барокового оформлення набули київський Софійський собор, Михайлівська церква Видубицького монастиря, Успенська церква Києво-Печерської лаври, споруджена Вознесенська церква. За часів Мазепи до втілення барокових форм у храмових святинях узялися полковники Розумовський та Лизогуб.

Національними особливостями позначений стиль бароко і в українському малярстві. Йдеться про суто українське відтворення образів, добір технічних прийомів. Бароковий живопис сучасні мистецтвознавці поділяють на іконописний та світський, який має два відгалуження: портретний і народний. Переважає релігійне малярство. В іконописі поступово утверджувалися нові мистецькі принципи. У розписах українських церков стали виразніше виявлятися народні мотиви.

Українські художники продовжили традиції візантійського, давньоукраїнського, а також західноєвропейського ренесансного живопису. Найяскравіше український портретний живопис виявився в такому жанрі, як парсуна1. Дуже популярними були портрети Б. Хмельницького і козацької старшини.

1Парсуна – перехідний між іконописом і світським портретним живописом жанр; портрет, виконаний прийомами іконописної техніки.

Парсуна гетьмана Петра Дорошенка

Приміром, у Літописі Самійла Величка збереглося десять портретів гетьманів. Цікаво, що класичний козак-бандурист (козак Мамай) у народному малярстві позбавлений рис суворого воїна – здається, він сповнений елегійних роздумів.

Ключем до розуміння мистецьких шедеврів стала емблема1, а емблематичний стиль осмислення життя у добу Ренесансу та Бароко поширився у всіх без винятку художніх жанрах – в архітектурі, живописі, графіці. У козацькій емблематиці широко використовувалися бунчуки, булави, печатки, зброя, порохівниці. Символами духовних осіб слугували посохи, митри, оправи Євангелій, чаші для причастя.

1Емблема – символ, знак, умовне зображення ідеї.

Одним із центрів малярства епохи Бароко стало місто Жовква на Львівщині. Там згуртувалася плеяда видатних малярів (Юрій Елевтерій Шимонович, Мартин Альтомонте). На межі ХVІІ-ХVІII ст. найбільшого розквіту досягла гравюра, характерною особливістю якої, як і малярства, є людино-центричність. Основоположником української школи граверства був рисувальник, гравер і педагог Олександр Тарасевич (1640-1727). У художній школі Київської академії працювали художники-гравери Іван Щирський, Григорій Левицький, Леонтій Тарасевич, Іван Мигура-Плаксич.

Дерев’яна скульптура досягла свого найвищого розвитку у XVII – XVIII ст. Використовував дерево як матеріал для роботи геніальний український скульптор доби Бароко Йоган Георгій Пінзель. Він створив найкращі свої дерев’яні шедеври у м. Бучач (нині Тернопільська обл.) у 50-ті рр. XVIII ст. Його скульптурам притаманна неперевершена динаміка: пози й рух його персонажів випромінюють енергію, а вирази облич – неймовірну експресію почуттів.

Іван Щирський. Студенти Києво-Могилянської академії (1701)

Іван Мигура-Плаксич. Гетьман Іван Мазепа серед своїх добрих справ (1706)

Йоган Георгій Пінзель. Дерев’яний вівтар костела Успіння Пресвятої Богородиці у м. Бучач й скульптури чотирьох євангелістів (1755)

Саме завдяки пластичним засобам, які використовував у своїх роботах Пінзель, у них найяскравіше відображено дух доби Бароко.

Особливою сторінкою в історії українських ремесел є різьблення церковних іконостасів. Ще одним унікальним явищем у декоративному мистецтві України став розпис писанок – одного з культурних символів України.

Діалог із текстом

1. Доведіть, що українське барокове мистецтво, хоч і формувалося під західноєвропейськими впливами, мало й власні неповторні риси.

2. У чому полягає своєрідність музичного мистецтва доби Бароко? Чому українських композиторів М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського в радянську добу називали російськими митцями?

3. Розкрийте роль гетьмана Івана Мазепи в розвитку української архітектури.

4. У чому полягає унікальність таланту Й.-Г. Пінзеля? Підготуйте презентацію про цього видатного скульптора.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЗВ’ЯЗОК УКРАЇНСЬКОЇ БАРОКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ З МУЗИКОЮ, АРХІТЕКТУРОЮ, ОБРАЗОТВОРЧИМ ТА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВИМ МИСТЕЦТВОМ – ЛІТЕРАТУРНІ ЗДОБУТКИ ДОБИ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО – РЕНЕСАНС І БАРОКО В ДАВНІЙ УКРАЇНІ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА