Зв’язність тексту
Логічність тексту досягається не тільки за рахунок правильної організації його частин, але і за рахунок зв’язності пропозицій між собою. Текст є зв’язковим, якщо пропозиції послідовно випливають одне з іншого. У такому випадку читач ковзає по тексту як по спокійній річці. Якщо зв’язність відсутня, то створюється ефект рубаною тексту. Читач спотикається на кожному реченні, бо не розуміє, як воно співвідноситься з попереднім. Зв’язність створюється за допомогою декількох прийомів.
1. Порядок слів у реченні
У російській мові, як відомо, вільний або, що більш вірно, гнучкий порядок слів. Ця особливість дозволяє формулювати пропозиції таким чином, що вони утворюють єдине синтаксичне ціле. Це означає, що кожна пропозиція узгоджується з попереднім і наступним контекстом. Наприклад, а) Ми зібралися у вітальні. Папа приніс подарунки, і ми кинулися їх розбирати; б) Під ялинкою лежала купа подарунків. Їх приніс Дід Мороз. Я знаю, він існує!; в) Ми довго чекали подарунки від бабусі. Нарешті вони у нас! Приніс їх наш старий листоноша. У першому і в другому випадках порядок слів прямий, а в другому і третьому він змінений, оскільки важлива інформація про те, хто приніс подарунки і яким чином вони опинилися у нас. Також читайте статтю про актуальний членування пропозиції в нашому блозі.
2. Прості і складні речення
Необхідно зберігати баланс при вживанні простих і складних речень. Багато простих речень поспіль дроблять текст на шматочки і порушують протягом думки. У той же час надто складні речення заплутують читача, і він також втрачає основну думку. Наприклад, три простих пропозиції У нас був сусід. Він жив у квартирі навпроти. В юності він багато подорожував краще об’єднати в одне складне Сусід, який жив у квартирі навпроти, в юності багато подорожував або в одне просте Сусід, який жив у квартирі навпроти, в юності багато подорожував. Занадто ускладнене пропозицію, як “Ми поїхали до друзів, які жили в Передєлкіно, де стоять старі дачі, в яких колись жили письменники, які були популярні в радянські роки”, краще розділити на кілька простих Ми поїхали до друзів у Передєлкіно. Там стоять старі дачі письменників, які були популярні в радянський час.
3. Слова і обороти зв’язку
Слова і обороти зв’язку – це сполучники, прислівники, іменники, дієслова і словосполучення, що показують, в якому відношенні знаходяться частини одного речення або різні пропозиції. Обороти зв’язку дуже важливі, тому що без них часто незрозумілий сенс тексту. Як приклад наведемо такі пропозиції: “Юля красива. У неї поганий характер”. Абсолютно незрозуміло, що саме хотів сказати автор. Підставляючи різні обороти зв’язку, цим двом пропозиціями можна надати абсолютно різний зміст: Юля красива, але у неї поганий характер; Юля красива, тому у неї поганий характер, Незважаючи на те що Юля красива, у неї поганий характер і т. д.
Related posts:
- Нудота тексту Нудота тексту (нудота ключових слів) – це параметр, що виражає відношення кількості ключових слів зустрічаються в тексті до повного об’єму тексту, виражене у відсотках. Нудота тексту – параметр тексту, що визначає щільність ключових слів, що вживаються в тексті. Нудота тексту або ключових слів активно застосовується в якості показника якості контенту в інтернет-маркетингу. З точки зору […]...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
- Поділ тексту на абзаци. Українська народна казка “Про правду і кривду”. Особливості побудови народних казок. – Казка як текст (висловлювання) – Текст, його ознаки. Тема й головна думка тексту Мета: поглибити знання про текст, отримані в початковій школі, його тематичну, логічну та структурну єдність; ознайомити учнів з поняттям “казка”, особливостями народних казок, удосконалювати навички слухання та виразного читання; розвивати уміння порівнювати, узагальнювати, творчу фантазію, уяву; виховувати почуття прекрасного, інтерес до казок, прагнення робити добро. Комунікативний компонент: розвиток умінь аудіювання, виразного читання, створення власних висловлювань […]...
- Не можу змусити себе приступити до написання тексту Часто психологічно складно змусити себе щось робити, якщо завдання здається нам неосяжної і важко здійсненним. Кращий прийом – розділити велику задачу на кілька маленьких підзадач. Про який би тексті не йшла мова (роман, наукова стаття або річний звіт), процес його написання завжди включає в себе чотири стадії, які необхідно чітко розділяти. Перша стадія – збирання […]...
- Складний план тексту План тексту – це послідовний і зв’язний перелік основних думок, які автор у ньому висловлює. Він необхідний школяреві для того, щоб зрозуміти, про що говорив автор, а також краще запам’ятати все те, що викладено в його творі. Таким чином, систематизація текстового матеріалу є необхідністю, що дозволяє учневі не тільки поліпшити навички роботи з текстом, а […]...
- Мета створення тексту Ознака будь-якої людської діяльності – цілеспрямованість. Написання текстів не є винятком. Тексти завжди пишуться з якоюсь метою або навіть кількома цілями. Тому при роботі над текстом, обов’язково потрібно задуматися: навіщо я пишу цей конкретний текст? Цілі текстів можуть бути самими різними: передати накопичене людьми знання, розповісти про нові унікальні результати в якійсь області, привернути увагу […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “МРІЯ ЗБУЛАСЯ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ НА ТЕМУ “ПРО ЩО ТИ МРІЄШ?” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; виховувати наполегливість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. В ямі не спиться вусатому сому. Сому вусатому сумно самому. 2) Робота над чистомовкою. Ись-ись-ись – в […]...
- Перевірка тексту на помилки Microsoft Word Щоб виправити текст на орфографічні та пунктуаційні помилки, необхідно скористатися однією клавішею F7. Після цього на робочої області здасться віконце, в якому розписані помилки і можливі варіанти їх виправлення. Якщо Ви під час написання тексту допустили помилки, то пунктуаційні помилки буде підкреслено зеленим кольором. Якщо ж в деяких словах є орфографічні помилки, то вони підкреслюються […]...
- Неоднослойність тексту Для будь-якого уважного читача очевидна неоднослойніть як фундаментальна властивість художнього (можливо, й іншого) тексту. М. М. Бахтін розмірковує про два полюси тексту. З одного боку, говорить він, за кожним текстом стоїть система мови, якою в тексті відповідає все повторимо і відтворюється, все, що може бути дано поза даного тексту. З іншого, кожен текст як висловлювання […]...
- Варіанти тексту Варіанти тексту (лат. varians – мінливий) – у широкому розумінні – текстові відмінності між автографами, копіями, списками чи друкованими виданнями одного і того ж твору, У вужчому значенні – видозміни тексту внаслідок його виконання (приміром, сценічного) чи переписування (різні списки Києво-Печерського патерика) тощо. У сучасній літературній практиці найбільш поширений перший приклад, в якому найчастіше виявляються […]...
- Еквівалент тексту Еквівалент тексту (лат. aequivalens – рівноцінний) – авторські пропуски у тексті (рядок, кілька рядків, цілі абзаци чи строфи), за допомогою чого створюється ефект ліричного умовчання, фрагментарності тощо. Подеколи Е. т. спостерігається внаслідок втручання редакторів чи цензури. На місці пропуску ставляться крапки. Так, вірш В. Симоненка “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок” друкувався без досить промовистої […]...
- План тексту У першому уроці ми вже говорили про те, що складання плану дуже важливо, тому що він допомагає ефективно організувати роботу над текстом. У рівній мірі він допомагає структурувати і ваші думки. План – це скелет тексту. Без нього текст розвалюється в нескладну послідовність пропозицій. Звичайно, ідеального або універсального плану не буває: він залежить від вашої […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Її. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ГРОШІ УКРАЇНИ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: продовжити формувати в учнів уявлення про звуко-буквені співвідношення в системі голосних української мови; формувати свідомі навички читання слів з буквою Її; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ма-ма-ма – холодна зима. Му-му-му – молока кому? Мо-мо-мо – до школи йдемо. […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ ВИВЧЕНИХ БУКВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “МІСТА УКРАЇНИ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО РІДНЕ МІСТО (село). РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звукове значення вивчених букв; вчити складати усну розповідь про рідне місто (село); провести роботу з дитячою книжкою; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Їжак, їжаченя, Їздять по гриби щодня. Їжачиха помагає, Сироїжки їм збирає. 2. Звукова […]...
- Зв’язна мова. Письмовий докладний переказ тексту, що містить опис предмета Тема: Зв’язна мова. Письмовий докладний переказ тексту, що містить опис предмета Мета уроку: – навчити учнів переказувати тексти, що містять опиc предмета; – розвивати вміння учнів розпізнавати опис серед всіх інших типів висловлювання; – виробляти навички підпорядковувати переказувані текст темі та головній думці; – удосконалювати вміння складати простий план; – виховувати любов до природи. Тип […]...
- Читач літературного твору і його роль, взаємодія тексту і читача Читач є головним учасником літературного процесу. Читання як вид діяльності людини присутній на всіх етапах створення літератури. Автор, створюючи твір, читає тексти інших письменників, попередників і сучасників, і його герої, безумовно, – теж читачі. Завдяки читачеві здійснюється безперервний зв’язок культур і цивілізацій людства. Поняття “читач” треба розглядати ширше, ніж “людина читає”. Будь-який літературний твір, письмове […]...
- Етапи підготовки тез і тексту промови Одні з найвідоміших авторів підручників з ораторського мистецтва Дейл Карнегі та Хайнц Леммерман схожі в своїх думках щодо підготовки до публічного виступу. Вони рекомендують виділити достатньо часу для того, щоб зібрати необхідний матеріал, продумати структуру і підготуватися до виступу перед конкретною аудиторією. На думку провідних фахівців, при цьому важливо звернути увагу на наступні деталі, які […]...
- ЗВУКИ [ц], [ц’], ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОЮ Цц (“це”). ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЦИРКОВА ЗАЛІЗНИЦЯ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: навчити учнів виділяти в словах звуки [ц], [ц’] та позначати їх буквою Цц; формувати свідомі навички читання слів з буквою ц; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Ша-ша-ша – він не має ні гроша. Шу-шу-шу – ми нарвали споришу. Ше-ше-ше […]...
- ЗВУК [ш], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Шш (“ша”). ЧИТАННЯ СЛІВ, РЕЧЕНЬ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОША ГРА” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з твердим звуком [ш], який не має парного м’якого, та буквою Шш, яка його позначає; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати інтерес до занять спортом. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Жив жучок Між бур’янами, Жив без тата і без мами. Жив і […]...
- Слово як будівельний матеріал для рекламного тексту 1. Слово Можна розглядати як будівельний матеріал для тексту. При всьому багатстві російської мови не кожне слово може стати рекламним. Основні критерії оцінки для слова: 1) наявність (або відсутність) негативних асоціацій; 2) наявність (або відсутність) заперечень; 3) облік закону Мерфі; 4) зрозумілість 2. Наявність (або відсутність) негативних асоціацій Слово, по можливості, не повинно носити негативних […]...
- БУКВА Її, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ [йі]. ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША А. КАМІНЧУКА “В ЗЕЛЕНІ ДІБРОВА” ТА ТЕКСТУ “НА ЕКСКУРСІЇ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з буквою І) та її звуковим значенням, формувати навички правильного читання діалогічного тексту; розвивати мислення, мовлення, увагу; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ай-ай-ай – ми підемо в гай. Ій-ій-ій – край чарівний мій. 2. Гра “Виправ слово” […]...
- БУКВА Щщ (“ща”), ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ [шч]. ОПРАЦЮВАННЯ УРИВКА ВІРША В. СИМОНЕНКА І ТЕКСТУ “НАША БАТЬКІВЩИНА”. ПРИСЛІВ’Я – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: вчити учнів правильно, злито вимовляти два звуки [шч], та позначати їх однією буквою Щщ; формувати навички виразного вдумливого читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати у дітей любов до своєї Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування лічилки. Зайчик весело стрибає, Всіх до гурту закликає; […]...
- Естетичний горизонт давньої літератури – Особливості пізнання і розуміння давнього тексту – Наодинці з давньою словесністю Вивчення давньої української літератури має свою пізнавальну специфіку. З одного боку, зрозумілою видається неможливість повноцінно перейнятися емоціями і думками, віддаленими у часі, бо з “переважної більшості літературних творів того часу для нас звітрився всякий аромат і всяке зачарування” (Й. Гейзінг). З іншого – сучасник здатний раціоналізовано, з певного прагматикою заглибитись у зміст давнього твору, що […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Чч. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “НА ПОЛОНИНІ” І ВІРША “КАРПАТИ”. ЗАГАДКИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріплювати літературну вимову звука [ч]; удосконалювати навички свідомого виразного читання; ознайомити учнів з життям та працею чабанів у гірській місцевості нашої країни; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Сидить Оля на печі. Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Розтопили […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КОМП’ЮТЕРНА МИШКА” І ВІРША “УЗЯВСЬ ДЕМ’ЯН НАВЧАТИ КІШКУ” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Миші в шафі шаруділи, Шість шарфів шерстяних з’їли. 2) Звукова зарядка. – […]...
- Перспективація інформації мемуарного тексту – Українська література – шкільна програма 12 класів Останнім часом в лінгвістиці намітилася тенденція розгляду мови як діяльності в умовах реальної комунікації. Особливо це стосується текстуальної лінгвістики, в межах якої дослідження мають на меті визначити детермінанти людського фактору в породжуваному тексті, що володіє низкою категоріальних характеристик, такими як зв’язність, цільність, модальність, закінченість тощо. Дані характеристики свідчать про невід’ємність людського існування від текстового світу. […]...
- Нарцис. Усний переказ тексту міфу за простим планом Мета: закріплювати вміння складати простий план тексту та за складеним планом здійснювати усний переказ; розвивати вміння вдумливого аналітичного прочитання твору; розширювати знання шестикласників про давньогрецьку міфологію та морально-етичні цінності, які зокрема містяться в міфі про Нарциса. Обладнання: легенда про Нарциса, слайд-презентація “Давньогрецький міф “Нарцис” в образотворчому мистецтві”. Однако он – центр Вселенной в гордыне своей […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Яя. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЯЛТА”. ЗАГАДКА – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви Яя; розвивати вміння виконувати повний звуко-буквений аналіз слів; виховувати почуття прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ла-ла-ла – бігла край села. Ля-ля-ля – зелене гілля. Та-та-та – спіймали кота. Тя-тя-тя – довести до пуття. Са-са-са […]...
- До проблеми співвідношення термінологічної та нетермінологічної лексики наукового тексту – Українська література – шкільна програма 12 класів У кінці минулого століття в лінгвістиці проявився підвищений інтерес до вивчення наукового тексту, який демонструє взаємозв’язок мови з людиною, її свідомістю, мисленням та різними видами діяльності [6, 10, 11, 12]. Істотні зміни відбулися й у науці про терміни, у результаті чого сформувався інтегративний напрямок у термінознавстві, при якому до уваги приймаються классифікаційно-структурна, функціональна і когнітивна […]...
- Особливості побудови опису. Усний докладний переказ тексту, що містить опис Мета: пояснювати особливості побудови опису предмета; формувати вміння переказувати запропонований текст зі збереженням його стилю; формувати вміння використовувати художні засоби, дотримуючись норм літературної мови; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення, пам’ять. Обладнання: тексти для переказу, ілюстрації до роману “П’ятнадцятирічний капітан”. Тип уроку: розвиток мовлення. Хід уроку 1. Актуалізація навчання. Учитель озвучує тему уроку, пропонує […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЛЕСЯ УКРАЇНКА” І ВІРША ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ВИШЕНЬКИ”. ЧИТАННЯ ЗА ОСОБАМИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про життя і творчість Лесі Українки; вдосконалювати навички виразного читання віршованих творів; розвивати акторські здібності учнів, пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи, рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Жив жучок між бур’янами, Жив без тата і без […]...
- Дискурсивний аналіз тексту Любов Мацько, Академік АПН України Київ Сучасне українське суспільство як соціокультурне середовище характеризується процесами як етнічного розмежування, так і етнічного згуртування, солідаризації та “етнічної ідентифікації, тобто встановлення свого етнічного походження, що неодмінно призводить до пошуків свого етнічного коріння. Це сприяє накопиченню етнічного знання…”‘.1 Основними детермінантними чинниками у таких процесах виступають національна мова та національна культура, […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО” І ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок. 2) […]...
- Ознаки епістолярного тексту: Загальна характеристика (на матеріалі листів Ольги Кобилянської) Зміст Вступ. Текст, його основні ознаки та категорії. Розділ І. Загальна характеристика епістолярного тексту. 1. Основні ознаки епістолярного тексту, його специфічність. 2. Жанри і тематика епістолярного тексту. Розділ ІІ. Функції і способи апеляції у листах О. Кобилянської. Висновки Список використаної літератури. Вступ Мовлення як вид людської діяльності завжди орієнтоване на виховання якогось комунікативного завдання. Всебічне […]...
- ЗВУК [ф], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Фф (“еф”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША І. МАКОТИ І ТЕКСТУ “ТЕЛЕФОН”. СКЛАДАННЯ ПРАВИЛ РОЗМОВИ ПО ТЕЛЕФОНУ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з новою буквою Фф та її звуковим значенням; відпрацювати з учнями артикуляцію звука [ф]; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; навчати “друкувати” букву Фф (велику і малу), складати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви; виховувати культуру спілкування по телефону. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОШІ ЗВИЧАЇ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Ми плакати – Не плакали. Нам […]...
- Письмовий переказ тексту художнього стилю з творчим продовженням Л. Скотняченко, Вчитель української мови та літератури Житомир Мета: на основі здобутих текстотворчих знань формувати в учнів вміння переказувати текст, складати плани різних видів, удосконалювати культуру усного й писемного мовлення, удосконалювати навички використання складнопідрядних речень; сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, емоції, художні смаки, відчуття прекрасного; зацікавити учнів українським образотворчим мистецтвом; виховувати […]...
- Особливості стилю роману “Робінзон Крузо”. Створення власного тексту-стилізації документальної прози Якщо б мене спитали, що я вважаю досконалим стилем і мовою, то я б відповів… ту, що була б зрозуміла всім. Д. Дефо Мета: з’ясувати рівень засвоєння учнями знань біографії Даніеля Дефо та змісту його роману; удосконалювати навички учнів вирізняти документальну прозу з-поміж інших жанрів; формувати вміння створювати власний текст на кшталт запропонованої моделі; збагачувати […]...
- Декодування художнього змісту творів давнього письменства – Особливості пізнання і розуміння давнього тексту – Наодинці з давньою словесністю Художньо-образному мисленню давньоукраїнської літератури властиві символізм та алегоризм (середньовічна доба), складна метафоризація й антитетика (барокова доба). Взявши за основу, наприклад, що “Слово про Ігорів похід” – не ілюстрація історичних подій, а художній твір, легше збагнути естетичні механізми творення, моделювання тексту, його глибину (підтекст), горизонти (образний контекст). Так, уривки з тексту: “Третьяго дни к полудню падоша […]...
- РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (УСНО). ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕКСТУ ПОЕМИ А. АХМАТОВОЇ “РЕКВІЄМ” – ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про творчість А. Ахматової; уміння аналізувати проблематику, образну систему, композицію, засоби виразності поетичного твору (на прикладі поеми “Реквієм”); ключові (уміння вчитися: навички виразного читання, аналізу тексту, самостійного мислення; комунікативні: навички роботи в групі; інформаційні: навички роботи з підручником; уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; соціальні: свідоме ставлення до світу, його […]...