ЗРАДА АНГЕЛА – БОГДАН РУБЧАК

Втомились плечі від незручних крил,

Таких, як на старих дереворитах.

В куточках уст усмішка сибарита

І на сандалях тротуарів пил.

За те, що землю взяв за небосхил,

Земля забрала завеликі мита:

Єдина справжність міту вже закрита,

І уявити літ немає сил.

Та хоч привабив світ ночей гостинцем,

Хоч прикував тебе тягар речей, –

Залишишся ніяковим чужинцем:

Ясніють у очах знаки незмиті,

І заважають крила, і пече

Сліпучий спогад першої блакиті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

ЗРАДА АНГЕЛА – БОГДАН РУБЧАК