Home ⇒ 👍Література ⇒ ЗРАДА АНГЕЛА – БОГДАН РУБЧАК
ЗРАДА АНГЕЛА – БОГДАН РУБЧАК
Втомились плечі від незручних крил,
Таких, як на старих дереворитах.
В куточках уст усмішка сибарита
І на сандалях тротуарів пил.
За те, що землю взяв за небосхил,
Земля забрала завеликі мита:
Єдина справжність міту вже закрита,
І уявити літ немає сил.
Та хоч привабив світ ночей гостинцем,
Хоч прикував тебе тягар речей, –
Залишишся ніяковим чужинцем:
Ясніють у очах знаки незмиті,
І заважають крила, і пече
Сліпучий спогад першої блакиті.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ARS РОЕТІСА – БОГДАН РУБЧАК Бути німим, безпристрасним, Як завжди зачинені двері. Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті. Знати кохання каменя лиш, Непрозоре каменя серце, І в чорно-білих світлотінях бачити світ. Забагато зеленого, забагато кармінно-рожевого. Синьодугасті тіні безпощадно тебе обняли. Забагато нюансів: кохання, бажання, Страждання,- Закрили життя вони мрякою сумів та втіх. Шукати лиш суть, лиш обрій буття […]...
- ТРУДНІША ГРА – БОГДАН РУБЧАК Відношень дивних я знавець тонкий – Монаших шпетних змов у срібних горах І слів, що ти проговорила вчора, Кладучи на полицю тарілки. Двозначний погляд, стримано палкий, Твоя хода, увивиста і скора, Навіяли якісь рядки з Тагора Та дервішів-вітрів в’юнкі танки. Що за метафори! Мені пора б З Тагорами пустити їх на вітер, Бо ігор цих […]...
- НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
- НАРЦИЗ – БОГДАН РУБЧАК Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : Як в катакомбах, черепи примірні, Лежать там сни, щоденники, листи. Чужим життям береться він брести, Розкльовувати сторінки покірні, Визбирувати з них слова добірні, – Прообразом своє життя спасти. А як зневіжать образи невірні, Кімнати знову клечає комірні Своїми ж масками, – щоб […]...
- ГРУДЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК З холодної столиці своїх очей Дивлюся на країну м’якої землі – Положистих піль, сунічних лісів І хтивих рік. З камінної твердині свого буття Хотів би я вийти брамою уст На незайманий шлях: до селищ сердець Знак принести. Шаршаву огорожу свого чола Відкрити, наче тишу нічну свиріль, І соболем, лисом, совою, сном Прийти до них. Та […]...
- КАЗКА ПРО ДЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК Було у дня дванадцять годин, Дванадцять князівен, білих лебідок. Старий не знав, як їм догодити,- Годував сонечком на обід. Та все їм чомусь було не до ладу, Оцим князівнам, лебідкам білим: Одні заподіяли батькові зраду, А інші ще більший біль. Ця повіялась десь за море, Та за срібло віддячила міддю, Найстарша лякала людей марою, Найменша […]...
- ДЕКІЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК Тчуть осокори На верстатах галуззя: Вечірній обрій. * Тіло красуні Під хтивими пальцями: Місяць і річка. * В неводах зливи Щось срібно тріпочеться: Риба ліхтарні. * Тоненький пензель Світи на склі малює: Тополя й обрій. * Весінні птиці Гаї зіниць розбудять: Перше кохання. * Серпневі пальці На литих скрипках грають: Так зріють груші. * У […]...
- Моя ж душа – як струна тая – ЛЕПКИЙ БОГДАН Моя ж душа – як струна тая, Багата на всілякі тони, На ній і коломийка грає, І похоронні дзвонять дзвони. Мені байдужні всі правила, Всі штучні строфи, ритми, рими, Всі поетичні мотовила, Покриті пасмами скрутними. Я пишу те, що чую, бачу, Що в серце або в мозок впало, Часом сміюсь, часом заплачу, Сміху немного, сліз […]...
- АПОКАЛІПСИС – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети Тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем І в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, І місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва, зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом Аж […]...
- Ангела Меркель – федеральний канцлер Німеччини Федеральний канцлер Німеччини з 2005 року, перша в історії жінка на цій посаді. Раніше очолювала фракцію Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і Християнсько-соціального союзу (ХСС) в бундестагу (2002-2005), з 1998 року є головою ХДС. В уряді Гельмута Коля була міністром у справах жінок і молоді (1991-1994) і міністром у справах навколишнього середовища, охорони природи та безпеки ядерних […]...
- БУРЯ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Шаліла буря. Грім за громом У землю з луском бив з небес, І, мов відорваний з припону Якийсь казочний лютий пес Встікався, зливсь над моїм домом. А блискавки, неначе змії Пекельні, вились по землі І витягали ясні шиї, В небеснім ковані вогні. А темрява – хай господь криє! Здавалося, хвилина суду Прийшла і наблизився час, […]...
- Моє ставлення до образу Платана Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) – твір з української літератури Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти […]...
- Зрада людей Я не знаю, чи є такі щасливчики на цій землі, яких ніколи не зраджували і не обманювали. Сам я не раз був відданий і обдурять, і тому прекрасно вивчив всі уроки, пов’язані з цим. Основою всіх зрадницьких вчинків є егоїзм, люди просто переслідують, таким чином свої інтереси і цілі, їх бажання та інстинкти, переважають над […]...
- Зрада Зрада – це удар, якого не чекаєш. Пауло Коельо Вас коли-небудь зраджували, дорогі читачі? Упевнений, що зраджували. Тому ви і проявили інтерес до цієї статті, чи не так? І тепер ви хочете дізнатися про те, як вам жити далі, з тим болем в душі, яку ви відчуваєте, і яка не дає вам спокою. Втім, цілком […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ВЕСНА Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
- Твір “Чи згодні Ви з тим, що зрада згубна для самого зрадника” Зрадники існували, існують і будуть існувати завжди, і це дуже сумно. Іноді, навіть в найважчі для всіх часів – будь то мирне життя або війна, – знайдеться людина, яка поставить особисту вигоду від кохання, дружби, загальних ідей, народу або Батьківщини. Він буде здійснювати зради заради власного комфорту і безпеки, але навряд чи він задумається про […]...
- Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Умерлих квітів царство – спить пустиня В піску сорочці золото-червоній. Малюк осот – рослинне чортовиння, Екстазу сонця й блискавок погоні. Живі свічки понад землі труною, Жорсткий бур’ян нараз кущем горючим. Немов кущі розхилені рукою, Розхиляться бездонні віри кручі. І бачиш вічність – небо опалеве І шум червоних полум’я потоків. З-за гір століть веде сузір’я Лева, […]...
- Твір на тему “Що таке зрада” Ще недавно ти довіряла цій людині, відкриваючи їй найпотаємніші таємниці, ти підтримувала цю людину у важку хвилину і раділа, коли в її житті відбувається щось хороше. Вам було легко спілкуватися і весело проводити час. Ти вважала цю людину єдиним справжнім другом. І тобі було без різниці хлопець ця людина, чи дівчина. Важливо одне: людина твій […]...
- Твір на вільну тему “Зрада” У багатьох прочитаних мною книгах зустрічається таке слово – зрада. А що воно означає? Як визначити зрадника? Чому в ролі головного лиходія майже завжди стоїть зрадник? Мене завжди хвилювали ці питання, і зараз, в своєму творі про зраду, я хочу детально розібратися в цьому понятті. Довіра Швидше за все, у кожного школяра була ситуація, коли […]...
- Честь і зрада (за романом “Фірман султана”) – 8 клас – ВОЛОДИМИР МАЛИК Історія України, особливо в епоху козаччини, сповнена справжніх героїчних постатей. Ці люди навіки прославили рідну землю. Письменникові Володимиру Малику пощастило відшукати в одному з історичних документів досі невідомий епізод. Кошовий отаман Запорозької Січі відправив до Туреччини козака з таємною місією – дізнатися про воєнні приготування султана. Цей козак був справжнім розвідником, бо добре знав турецьку […]...
- Зрада Мазепи У 1708 Карл XII, розбивши військо Августа II, повів свою 44-тисячну армію на Москву, з півночі йому на допомогу були готові виступити ще 30000 війська під командуванням генерала Левенгаупта. Але в цей час в Росії розгорілися народні повстання: на Уралі башкирцев. а на Дону – Кіндрата Булавіна. У той же час союзник шведів польський король […]...
- Зрада – що це таке? Зрада (наголос на першому “а”) це “измена” або “предательство” в перекладі на російську мову. Після подій у Криму і початку війни на Донбасі Україна зіткнулася з постійними шпигунськими диверсіями і підривною діяльністю російських спецслужб, агентами яких переповнені силові відомства України до найвищих рівнів. Тому випадки “государственной измены”, тобто державної зради, відбуваються в воюючій Україні дуже […]...
- Твiр-роздум в публiцистичному стилi на тему “Що таке зрада?” Зрада – це перехід з лав своїх до лав чужих у ситуації війни або військової небезпеки. У повсякденному житті за цим словом ніякої зради зазвичай немає. Всерйоз говорять про зраду тоді, коли домовленість стосувалася важких чи болючих питань: людина довірилася, дала зрозуміти, що тема болюча і в цей момент по ньому навмисно вдарили. Така зрада […]...
- Вірність, зрада і вільні стосунки В недавній статті про ідеали я вже говорив про те, що вірність у суспільстві ідеалізується, і без будь-якого критичного аналізу приймається як безсумнівна цінність. Зрада, навпаки, демонізуватиметься – її сприймають, як грішне зло. Як показує психологічна практика, більша частина всіх проблем в наших головах виникає якраз на грунті переконань, які приймаються за очевидні істини. Іноді, […]...
- Міні твір “Зрада” Я вважаю, що зрада – це найжахливіше, що може статися між людьми. Якщо одна людина зраджує іншого, то між ними пропадає близькість, і звичайно ж, довіра. Людина, що зрадив, яка зробила усвідомлений удар в спину. Я не маю на увазі, зрада чужих людей. Адже боляче може зробити тільки близька людина. Що таке зрада Так що […]...
- Існує тільки один злочин, який не компенсується, – це зрада своїй Батьківщині Зрада Батьківщини не числиться серед семи смертних гріхів, описаних Данте Аліг’єрі в “Божественної комедії”, однак для більшості людей воно є невиправданим злочином. Любов до батьківщини – щось піднесене, чисте, і зрадити це світле почуття для багатьох неприйнятно як в реальному житті, так і в літературі, в якій є чимало героїв, поплатилися за свої вчинки. Таким […]...
- Твір-міркування “Що таке зрада” Варіант 1 Що таке зрада? Зрада – це дуже прикра річ, з якою стикається величезна кількість людей: хтось робить її, а хтось є жертвою зради. У своєму творі я б хотіла написати, що ж це таке. У будь-якому випадку буде важко на душі, незалежно від того, чи здійснював ти зраду або був зраджений будь-ким. Первинними […]...
- Твір “Що таке зрада самому собі?” Кожній людині знайома фраза “зрадити самого себе”. Але що вона означає? Зрадити когось іншого – це порушити свої обіцянки, підставити, обдурити. Але як можна змінити себе? На мій погляд, це означає обдурити власні принципи, поступитися тим, у що віриш. Стати противним самому собі. Заради чого? Це вже зовсім інше питання. Художник пише свої картини, щоб […]...
- Короткий переказ – Весна – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ. ДОСЛІДЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ПОРТРЕТИ – Богдан Червак ЗМІСТ Вступ Націоналістичний рух і проблеми інтерпретації історичного минулого Націоналізм проти фашизму Дмитро Донцов і український націоналізм “Націократія” Миколи Сціборського в системі ідейних засад українського націоналізму Український націоналізм як ідейне й світоглядне забезпечення процесів державотворення Геополітичні візії українського націоналізму Націоналізм і військо …Головна причина нещастя нашої нації – брак націоналізму серед широкого загалу її. …Націоналізм […]...
- МОЇ ПІСНІ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Не голосні мої пісні: Вони лунають – мов у сні, У сні якімсь дивнім-дивнім, В недоспанім, в нездійсненім, У сні про щастя, про любов, А дійсність – кривда, дійсність – кров. Й шумить до мене тихий гай: “Повіки затули, співай, Най сняться нам квітки, весна, Хоч тут зима й квіток нема”. І кличе поле: “Тихо […]...
- Все, що тільки я чув – ЛЕПКИЙ БОГДАН Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья красок, Ти – мелодія слів, Ти – багатство думок, Джерело вічних снів. Ти – криниця туги, Що в безмежний простір До добра і краси Пориває мій зір. Ти – підойма стремлінь, Ти – підмога для […]...
- МОНАХИНЯ – БОГДАН БОЙЧУК У чорний шовк Старанно загорнула груди І спілість свого лона, Щоб перейти Холодно Крізь життя: Не знаючи, Ні болю родження, Ні сліз, В яких живуть Пісні. І тільки кінчиками білих пальців Просувала мертві дні, Як вервицю, І почуття, мов квіти, укладала Між жовтими листками Молитовника. І до кінця Вмивала руки Шепотом молитви, Щоб простягнути їх, […]...
- Чи виправдана зрада заради кохання? (За повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – М. ГОГОЛЬ, Р. М. РІЛЬКЕ – УКРАЇНА ТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас Кожна людина хоча б один раз у житті стоїть перед вибором. Він може бути різним, та найчастіше стосується честі, совісті, друзів, кохання, вітчизни. Це питання є одним із головних у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”. Запорожці, Тарас Бульба, сини Тарасові Остап і Андрій також поставлені перед вибором. Як визволити товаришів і не віддати проклятим ляхам […]...
- ДВІ ПІСНІ – БОГДАН БОЙЧУК I Я бачу все : Час зморшками обличчя зриє, А теплі коси Вкриє іней Незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, Як листя, шелестітимуть Незрозуміло. В очах – не ласка, Тільки біль. Я бачу і люблю. II Присіла, Розклавши коліна. Взяла у долоні Вагітність Спроквола лягла. В утробі Тремтіла дитина, По ній Розлилася Млость. І взнали […]...
- НАЦІОНАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (Спроба ідеалістичної системи мистецтва) ЩО ТАКЕ МИСТЕЦТВО? Почнім від цього примітивного питання. Стільки разів повторюємо слова: мистецтво, мистець, мистецький, які мали вже час витертися, вигладитися в наших устах, наче камінчики у воді, вилиняти зі змісту, мов сукно з барви. З причини частого вживання стали вони такими близькими і знайомими, що не вважаємо за потрібне призадуматися […]...
- ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ І день і вік однаково минають. Не задержать Нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, І перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, Час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах Повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі звена, Ми – відтинок […]...
- Ротації – Богдан-Ігор Антонич Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір Від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, Прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. Церкви, цукерні, біржі […]...
- ЗОЛОТОМОРЕ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла Поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки мітли. В червоний ягід дощ в’їжджає білий кінь. Про зорі Мовлять посли, та їхня мова нам незрозуміла. Колись давно співала неня про золотоморе, Підводне царство, де ночує сонце в білих віллах У зливі світла. Їде […]...
- Десь суть була – БОГДАН БОЙЧУК Десь суть була, Осталися одгадки, Десь дім стояв, Та як його знайти? Мій шлях Неждано виховзнув З-під ніг Піском розлився В безконечність. Я йшов І по коліна груз В темнoті. На грані світляних років Являвся часом день, І час від часу зірка Падала комусь В долоні. Так : Десь дім стояв, А може, не стояв; […]...