Зовнішні впливи на формування політичних інститутів США
Правова і політична традиція, а також державні і політичні інститути США сходять до традицій і інститутів Англії (так звана англосаксонська традиція). Майбутні США були засновані в якості англійських колоній і заселялися переважно вихідцями з Британських островів, які привезли в Новий Світ свій спосіб життя, закони, правові традиції і політичні інститути. Після проголошення незалежності в 1776 році колишні колонії зберегли прихильність до англосаксонської політичної традиції.
Правова система США заснована на запозичених у Англії принципах загального права і має прецедентний характер (так звана англо-американська правова система), хоча сьогодні між правовими системами двох країн існують відмінності. Початок застосування загального права в американських колоніях збіглося з моментом їх підстави і обмежувалося єдиною умовою – відповідністю норм загального права умовам колоній. Сила традиції визначила пануючу роль загального права після здобуття незалежності. Надалі англійська (британська) і американська правові системи розвивалися незалежно, хоча в значній мірі паралельно (наступні зміни в англійському праві в США не копіювалися, хоча часто служили зразком для наслідування).
З сприйнятих в США англійських правових і політичних традицій найбільш важливими є наступні: 1) права особистості і їх недоторканність; 2) принцип народного самоврядування і представницької демократії; 3) основні принципи організації партійно-політичної системи (принцип поділу влади і двопартійна система). Гарантія прав особистості і їх недоторканність, закріплені в тому числі в конституції США, сходять до трьох найважливішим англійським юридичним документам – Великої хартії вольностей (1215 рік), Хабеас корпус актом (1679 рік), Білля про права (1689 рік).
Так, в конституції США прямо забороняється “будь-яка призупинення дії habeas corpus, якщо тільки цього не зажадає громадська безпека в разі заколоту або вторгнення” (ст. 1, розд. 9). Багато положень американського Білля про права тісно пов’язані з відповідними місцями з англійської Білля про права – наприклад, право подавати петиції, право на носіння зброї, заборона вимагати “непомірно великі застави”, стягувати “надмірні штрафи”, накладати “жорстокі і незвичайні покарання”.
Що лежать в основі американської державності принципи народного самоврядування і представницької (парламентської) демократії також сягають корінням в англійську політичну традицію. Так, гасло, з якого починалася Війна за незалежність США, свідчив: “Ні оподаткуванню без народного представництва” (англ. No taxation without representation) – колоністи виступали проти порушення освячених часом традиційних англійських свобод.
Нарешті, хоча політична система США не стала простим зліпком з англійської, запозичення простежуються як на рівні базових, засадничих принципів організації уряду (принцип поділу влади), так і в його конкретних проявах (двопалатний законодавчий орган і двопартійна система).
Подальший розвиток політичної системи та політичних інститутів США визначалося спочатку закладеними векторами на розширення демократичних свобод, що знайшло відображення, зокрема, як у спрощенні демократичних процедур, так і в поширенні виборчого права на ті категорії населення, які спочатку були його позбавлені. Розвиваючись в тісному контакті з європейським суспільством, США запозичили його багато соціально-політичні досягнення, такі як визнання соціальних функцій держави (активно впроваджуються на американський грунт, починаючи з “Нового курсу” Ф. Д. Рузвельта).
Найважливіші зрушення у функціонуванні американських політичних інститутів відбулися під впливом участі США в Першій і Другій світових війнах, у війні в Кореї і загального підйому демократичного руху в світі. Десегрегація, що почалася в рядах збройних сил (як своєрідне визнання вкладу чорношкірих солдатів в перемогу і відповідь на їх зростаючі самосвідомість і самооцінку), охопила всі верстви американського суспільства, покінчивши з архаїчним для середини XX століття пережитком дискримінації за кольором шкіри, неприйнятним для країни, яка позиціонує себе як оплот вільного світу, особливо в контексті глобального протистояння холодної війни.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)