Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Нідерландів
У період з 1974 року по теперішній час спроб неконституційної зміни влади або державних переворотів в Нідерландах не було.
На території Нідерландів продовжує діяти уряд Республіки Південних Молуккських островів у вигнанні, проте після хвилі терактів в другій половині 1970-х років пов’язані з ним сили не проявляли ніякої небезпечної активності.
У Нідерландах діє Фризька національна партія, яка виступає за перехід до федеративної форми державного устрою, в рамках якої буде краще забезпечено збереження і розвиток фризского мови і культури, в тому числі і завдяки більш справедливому (на думку членів партії) розподілу доходів від використання газових родовищ на території провінції Фрісландія. Дана організація користується впливом тільки на регіональному рівні і сецессіоністскіх вимог не висуває.
Ідея про надання Нідерландських Антільських островів незалежності по Суринамський варіанту ніколи не мала відповідного рівня підтримки на островах і поступово втратила актуальність, оскільки концепція автономізму показала свою ефективність на прикладі острова Аруба, який отримав широку автономію (положення асоційованого держави) в 1986 році. На референдумах 2000 і 2005 роках населення жодного з островів не висловився за незалежність.
Територіальні претензії щодо Нідерландів у іноземних держав відсутні. У 2006 році президент Венесуели Уго Чавес заявив, що територія Нідерландських Антильських островів може стати опорним пунктом для військ США в разі збройного нападу на Венесуелу.
В цілому рівень терористичної загрози в Нідерландах порівняно невисокий, хоча влада країни ніколи не виключають ймовірність теракту повністю. Більшість помічених на території країни угруповань скоїли по одному або по два незначних терористичні акти, після чого перестали проявляти як би там не було помітну активність.
Серед організацій минулого слід зазначити терористів з південних Молуккських островів, діяльність яких стала спадщиною імперського минулого Нідерландів. Крім того, на рубежі 1960-1970-х роках під впливом глобальної “лівої хвилі” в королівстві виникла ліворадикальна угруповання “Червона молодь”, яка здійснила серію терористичних атак, що не призвели за собою людських жертв.
Найбільш відомою терористичною структурою сучасності стала так звана “Хофстадская мережу”, що була нідерландським відділенням фундаменталістської угруповання “Такфір Ва аль-Хіджра”. Організація планувала цілий ряд великих терактів, які могли привести до значних людських жертв, проте жоден з задумів так і не був здійснений. Більшість членів “мережі” було заарештовано після того, як в 2004 році одним з її членів був убитий режисер Тео ван Гог, і в подальшому засуджено до різних термінів тюремного ув’язнення.
На початку XXI століття нідерландська юридична база боротьби з тероризмом була вдосконалена рядом законодавчих актів, що розширюють, зокрема, сферу застосування спеціальних засобів спостереження за підозрюваними в терористичній діяльності, а також дозволяють забороняти діяльність терористичних організацій і блокувати їх фінансування. У 2004 році було створено Національне управління з координації контртерористичної діяльності.
Згідно з експертними оцінками, рівень корупції в Нідерландах досить низький, гучними корупційними скандалами політичне життя королівства не відзначена.
Дослідження “Глобальний барометр корупції – 2007”, підготовлене міжнародною неурядовою організацією “Трансперенсі Інтернешнл” (Transparency International), показує, які сфери суспільного життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. У Нідерландах найбільш корумпованими громадяни вважають політичні партії, приватний бізнес і ЗМІ (3,0 бали за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний показник корумпованості). Найменш корумпованими громадяни вважають реєструють і ліцензуючі органи (2,1 бала); систему освіти (2,3); податкові органи (2,4).
Згідно з даними ООН за 2005 рік, уряд Нідерландів вважало існуючий рівень імміграції (в 2000-2005 роках в країну щорічно прибувало в середньому 30 тисяч мігрантів) занадто високим і вживав заходів щодо його зниження, а також докладало зусиль до інтеграції мігрантів в нідерландське суспільство і збільшення числа кваліфікованих працівників в рамках залишеної міграційної квоти. Рівень еміграції побоювань не викликав, а спроб залучити назад в країну тих, хто виїхав з неї не робилося.
Нідерланди не мають стикаються з загрозою скорочення чисельності населення: згідно з доповіддю ПРООН “Про розвиток людини 2007/2008”, в 2005-2015 роках прогнозується позитивний щорічний приріст населення, який складе 0,2%.
Як і у випадку з іншими розвиненими державами Західної Європи, значну загрозу являє собою міжнародна організована злочинність. Головною складовою цієї проблеми є наркотрафік і подальший продаж на території країни заборонених наркотиків. Керівництво амстердамської поліції в останні роки вказувало, що столиця Нідерландів перетворилася на провідний центр тяжіння і розподілу надходять до Європи з-за кордону наркотиків (таких, як кокаїн, героїн, гашиш), де вдається припиняти проникнення тільки близько однієї п’ятої частини нелегального вантажу. Дана проблема не може мати рішення тільки в масштабі однієї країни, оскільки нідерландським правоохоронним органам необхідна підтримка колег з країн-експортерів наркотиків, які, як правило, не справляються зі своїми обов’язками і не можуть ефективно запобігти вивезенню наркотичних засобів.
Одним з найбільш налагоджених каналів постачання наркотиків є транспортування латиноамериканського кокаїну через Суринам (колишню колонію Нідерландів, зберігає тісні зв’язки з колишньою метрополією) і Нідерланди в країни ЄС. Торгівля наркотиками іноді набуває несподівані форми. Так, в 2004 році в збройних силах Нідерландів стався гучний скандал, коли стало відомо, що розквартировані на Нідерландських Антильських островах військові, в завдання яких входила, крім іншого, і боротьба з наркотрафіком в Карибському регіоні, самі брали участь в наркоторгівлі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)