Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Аргентини
У новітній історії Аргентини мали місце кілька спроб неконституційної зміни влади або державних переворотів. Переворот 24 березня 1976 року призвела до з встановлення військової хунти, яка розгорнула репресії проти лівої опозиції і правозахисників ( “Брудна війна”). Після повернення до цивільного правління в 1983 році групи військових неодноразово робили спроби нових переворотів (остання за часом мала місце у грудні 1990 року).
На хвилі економічної кризи 2001-2002 років в Аргентині виник рух “пікетерос”, відповідальне за масові акції протесту, в тому числі насильницькі, під соціально-економічними та політичними гаслами. Для розгону демонстрацій або звільнення захоплених робітниками і службовцями підприємств влада використовувала силу. У міру поліпшення ситуації в країні протести в цілому припинилися.
Аргентина має територіальну суперечку з Великобританією щодо національної приналежності Фолклендських (Мальвінських) островів, острова Південна Георгія і Південних Сандвічевих островів. Спроба Аргентини встановити контроль над Фолклендськими (Мальвінськими) островами в 1982 році призвела до військового конфлікту з Великобританією, в якому Аргентина зазнала поразки. З 1995 року Аргентина декларує вірність мирному вирішенню територіальної суперечки з Великобританією. Британські нафтові компанії почали буріння в цьому районі, порушуючи угоди від 1995 року. Аргентинська влада закликали відновити переговори з цього питання. Аргентина, яка заявляє про реалізацію масштабної антарктичної програми, а також Чилі і Великобританія претендують на частину території Антарктиди. Спори про лінії кордону в важкодоступних районах Анд між Чилі та Аргентиною в цілому дозволені.
Кількість терористичних актів, велика частина яких може бути охарактеризована як хуліганство або кримінальні дії, вчинені на території Аргентини за останні роки (з 1997 року), невелика – близько 20. Про це говорить і мінімальне число постраждалих і низький рівень збитків. Більшість терактів (наприклад, вибухи біля урядових установ і ресторанів швидкого харчування) здійснюються ліворадикальними організаціями, що ставлять собі за мету таким способом привернути увагу до актуальних проблем. Подібні дії можуть супроводжуватися розкиданням листівок, що містять заклики до опору владі. Проте в недавньому минулому є приклади терактів з великими жертвами. Так, 17 березня 1992 року нападу піддалося посольство Ізраїлю. В результаті вибуху автомобіля, яким керував терорист-смертник, загинули 29 людей, більше 240 були поранені. 18 липня 1994 був підірваний Центр Аргентинсько-Ізраїльської асоціації взаємодопомоги, в результаті чого загинули 85 осіб, 300 осіб отримали поранення. У числі розшукуваних за вчинений теракт були громадяни Ірану.
На основі експертних оцінок рівень корупції в Аргентині з початку 2000-х років характеризується як стабільно високий, що свідчить про те, що вона має системний характер і цілеспрямовані зусилля уряду по боротьбі з нею недостатні.
Дослідження “Барометр світової корупції-2009”, підготовлене міжнародною неурядовою організацією “Трансперенсі Інтернешнл” (Transparency International), показує, які сфери суспільного життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. Громадяни Аргентини найбільш корумпованими вважають політичні партії (4,4 бала за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний показник корумпованості); державних службовців (4,3); законодавчі органи і судову систему (4,2). Найменш корумпованими мешканці країни вважають ЗМІ (3,3). В цілому громадяни Аргентини вважають зусилля влади, спрямовані на боротьбу з корупцією, недостатніми і неефективними. Боротьба з корупцією утруднена ще й тому, що журналісти, провідні розслідування, піддаються тиску з боку представників державного апарату.
Аргентина не стикається із загрозою скорочення чисельності населення: згідно з доповіддю ПРООН “Про розвиток людини 2009”, до 2020 року чисельність населення збільшиться до 44,3 мільйона чоловік (з урахуванням природного приросту населення в 2005-2010 років на 1% в рік).
Згідно з офіційною точкою зору, наявний рівень імміграції є задовільним, але рівень еміграції (головним чином на хвилі економічної нестабільності) вимагає зниження (2005 рік). Влада Аргентини офіційно декларують намір сприяти поверненню емігрантів.
Аргентина є транзитною територією для доставки наркотиків (переважно кокаїну) з країн Південної Америки в Європу. Відзначається зростання внутрішнього споживання наркотиків.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)