ЗОРІ В ОЗЕРІ – Григорій Дем’янчук
Григорій Дем’янчук
ЗОРІ В ОЗЕРІ
Село Нобель – на піщаному клині, що розтинає озеро Нобель майже навпіл. Вістря клину – зелений пагорб з чубком молодих дерев.
Сидимо на пагорбі. По озерній гладіні розбіглися і завмерли, як прив’язані, рибальські човни. Тиша. Тільки хвилі шепочуть з очеретяним берегом.
– Тут у дванадцятому столітті був замок,- каже Павло Максимович Савич. Чоловікові вже під шістдесят, але він моложавий і міцний. Прийшов сюди, на берег озера, просто від роботи із своєю нерозлучною сумкою ветеринарного санітара. Спочатку я здивувався, що саме його, ветеринара, дали мені як провожатого в далеку та близьку історію села, у світ місцевих переказів. Невже, думав я, немає в селі учителя-історика7 Директор школи Микола Семенович Шкльода, помітивши мою розгубленість, підбадьорив:
– Допоможу, коли буде треба, але послухайте спершу Савича…
І дуже швидко я відчув, що він, Савич, саме той, хто мені потрібний.
– Називався замок Небельським,- продовжує Савич. – І город був Небель. Не знати, відколи став Нобелем.
– Так що можемо встановити свою Нобелівську премію,-жартує Шкльода.-За правильне освоєння боліт, наприклад…
Дев’яностолітній Ходневич, який прийшов на берег озера, не усміхається, бо не знає, що таке Нобелівська премія. Він, мабуть, думає про свою Переволоку, що в заплаві Прип’яті. Прибуває вода, і чи не стане хутір знову островом?
Переволока… Небельський замок… І вчувається мені: над озером, над Прип’яттю дзвенять мечі. І бачиться: зі стін замку падають у воду вороги-напасники… Придивляюся до густої трави на місці, де стояв замок. Що там під нею, у глибині землі? Рештки давньоруської фортеці з навічно загуслим дзвоном мечів, гомоном битви?
Мовчить земля.
А Савич говорить…
Шкльода говорить…
Ходневич говорить…
Related posts:
- З крякухою на озері – ОСТАП ВИШНЯ І Ох, i очеретяна ж рiчка Оскiл! Ох, i рибна ж вона, ох же ж i вутяна! I вутяна, i дупеляча, i бекасинна! А яка вода в Осколi! Лагiдна, ласкава, м’яко-шовкова! Як попливти з мiста, з Куп’янки, Осколом за течiєю, кiлометрiв за 20, на узгiр’ї розляглося село Сенькiв… Пiд Сеньковом Оскiл-рiчка дiлиться на три рукави-рiчища; […]...
- БІЙ З ЯТВЯГАМИ – Григорій Дем’янчук З острова Петрівського добре видно і піщаний клин, на якому вгніздилося село, і водну просторінь аж до того місця, де в озеро вливається Прип’ять. У правічному плюскоті хвиль, що накочуються на зелений берег, задзвеніла мені раптом давня мелодія… Зачнемо ми тую пісню Про поліський город Небель, Що на шляху прип’ятянськім Аж до моря держить ключ. […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться у філософському творі “Вхідні двері […]...
- ПЛАВАЮЧИЙ ОСТРІВ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ПЛАВАЮЧИЙ ОСТРІВ Вода в озері – прозора-прозора, на глибині до метра видніється кожен камінчик. Скупатися в такій воді – ніби в росі освіжитися. Ми плавали вздовж берега, дивувалися чистим дном. – Не запливайте далеко,- просив тутешній лісник, який привів нас до цього озера. Посередині плеса височів острів. Ми раз у раз поглядали на […]...
- Маруся – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович Квітка (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) Посвящается Анне Григорьевне Квитке * ** Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь, не то щоб до якої вещі, а то хоч би і до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелів і других? Перше усього подумаймо: чи ми ж на сім світі вічні? І […]...
- Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня (22 листопада) 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, в родині малоземельного козака. У шістнадцять років він вступив у Київську академію, по закінченні якої у 1750 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Оскільки Сковорода вільно володів латинською, німецькою та старогрецькою мовами, за кордоном він знайомився з вченими […]...
- ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ – Лазар Баранович Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. Зорі свічками поблискують з неба – Бога хвалити за те людям треба. В бурю на зорі плавці поглядають, Шлях через море собі прокладають. Місяцем, Сонцем творець, як м’ячами, Кида по небу, мов грається з нами. […]...
- Діалоги про сенс і цінності життя – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович Квітка (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Підтвердити чи спростувати Г. Квітка-Основ’яненко – “батько української прози”. О підтвердити О спростувати Український письменник, культурний і громадський діяч, видавець, “батько нової української прози”. За 25 років творчої праці написав майже 80 творів різних жанрів. Утвердив в українській літературі сентименталізм як мистецький напрям. Літературний напрям – це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в […]...
- ГУБКІВСЬКИЙ ЗАМОК – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ГУБКІВСЬКИЙ ЗАМОК Коли Улас пристав до козацького загону, сотник запитав його: – Звідки будеш, друже? – З-над Случа я,-сказав Улас.-Чули про Губків? Там у мене мати… – Це той Губків, де Семашко сидить? – А так. Не пішли ми з батьком на панщину третього дня зелених свят, то Семашко звелів прилюдно висікти нас. […]...
- Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
- Шевченкові твори сяють, мов зорі – ЛІТЕРАТУРНЕ КОЛО ЛІітературне читання – конспекти уроків 4 клас – (за підручником М. І. Чумарної) – 2015 рік Матеріал уроку. Тарас Шевченко “Що воно там, за горою?” (уривок з повісті “Княгиня”). Мета. Ознайомити учнів з деякими відомостями про раннє дитинство Т. Шевченка; розвивати навички виразного читання; вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного; виховувати бажання […]...
- Короткий зміст повести “А зорі тут тихі” Травень 1942 року. Радянський Союз воює з німцями. Десь в глибинці Росії в селі несе свою службу роз’їзд (військовий підрозділ). Комендантом роз’їзду є 32-річний старшина Федот Васков, добрий і відповідальна людина. Одного разу роз’їзд Васкова отримує поповнення у вигляді групи дівчат-зенітниць. Дівчата вносять пожвавлення в тихе життя підрозділу. Ночами зенічіци стріляють по німецьких літаках, а […]...
- ГЕРОДОТОВЕ МОРЕ – Григорій Дем’янчук В автобусі до Маневичів пасажирів, як завжди, багато. Цього разу всі вони з тривогою позирають на придорожні луги і поля, ущерть залиті водою. Як малесенькі острівці, сумно стоять стіжки сіна; люди добираються до тваринницької ферми на човнах; шосейна дорога-єдина сухопутна стрічка серед буйного водопілля… Прислухаюсь до розмови: – За моєї пам’яті таким Полісся ще не […]...
- БІЛЯ ДЖЕРЕЛ – Григорій Дем’янчук Поліська загадка: “Чистеє, хорошеє, цілий рік цвіте, а насіння нема”. Так говорять про джерело – живець, чуркало, дзюр… Вода в ньому наче жива – клекоче і ряхтить на сонці у вічному переверті піщинок; узимку над ним, не-замерзаючим, клубочиться пара і здається, що то стоїть гіллясте квітуче дерево. Тому джерело й цвіте. І скільки не каламутили […]...
- Літературно-громадська діяльність – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-громадська діяльність Григорія Савича Сковороди припадає на складний час суспільного життя не лише Росії, а й Західної Європи – період занепаду феодалізму і становлення капіталізму. Визначальною рисою цього періоду було посилення інтересу до всього національного; побуту, мови, фольклору. Сковорода у своїх творах теж милується рідною природою, турбується долею народу, захоплюється його ватажками (наприклад, Богданом Хмельницьким). […]...
- БОРТНИЙ ДУБ – Григорій Дем’янчук На піщаному “острові” біля озера Тухового стоять великі крислаті дуби. На стовбурах висять потемнілі од часу колоди-дуплянки. В одній поселився мандрівний рій. Гуде дуб, як жива істота: бджоли несуть сюди свій солодкий вантаж і, здається, в густій зелені біля своєї домівки ведуть повсякчасну мову про медові луки і запашні лісові галявини. – Бортний дуб,- виявив […]...
- Змінні зорі Змінні зорі – зірка, у якої фіксуються непостійність блиску. Для того щоб зірку вважали змінної достатньо, щоб блиск зірки хоча б раз зазнав коливання. Головними обсервационными критеріями виступають: період, амплітуда зміни блиску, форма кривої блиску і кривий променевих швидкостей. Важливо чітко розуміти, що змінність зірок і їх мерехтіння різні терміни. Мерехтіння зумовлена коливанням повітря земної […]...
- Стендаль: спостерігач людських сердець – НА ЗОРІ РЕАЛІЗМУ – РОМАН ХІХ ст Ви це знаєте 1. Пригадайте, яку роль у сумній історії Паоло і Франчески, описаній Данте, відіграв любовний роман (і який саме). Що на основі цього епізоду можна сказати про ставлення італійського митця до романів? 2. Як і чому Данте визначив жанр свого головного твору? Чому це не роман? 3. Чому першим російським реалістичним романом став […]...
- ПЛИСАКИ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ПЛИСАКИ Широкий Стир, вибігаючи з-за обрію, вигинається біля пристані Топець, розливається навсібіч, і низенькі береги ледь-ледь стримують його. На березі, втомившись, затихли трактори; височіли гори навезеного лісу. Віддалік, на тихому плесі, спокійно влігся довжелезний пліт, ніби вигріваючись на призахідному сонці. Завтра на світанку його потягне катер звивистою водною дорогою до Пінська. На плотах […]...
- Фізичні змінні зорі Фізичні змінні зорі – це зірки, що змінюють свій блиск в результаті глибинних фізичних процесів. Фізичні змінні поділяються на: Пульсуючі; Еруптивні. Для пульсуючих змінних зірок властиво плавна і безперервна зміна блиску; в переважному числі випадків вони обумовлені пульсацією зірок. При стиску зірки її габарити скорочуються, вона розігрівається і робиться яскравіше, при розширенні зірки, блиск її […]...
- Жіночі образи в романі Червоне і чорне, або Виховання любов’ю – НА ЗОРІ РЕАЛІЗМУ – РОМАН ХІХ ст На думку Стендаля, характерною ознакою XIX ст., була не лише пристрасть до дослідження, а й потреба в сильних почуттях, яка дедалі зростала. Пристрасть – рушійна сила романтичної оповіді, на ній будується сюжет, Матильда де ла Моль, героїня “Червоного і чорного”, розмірковує: “Мені випало щастя покохати… Дівчина мого віку, вродлива, розумна, – у чому ще вона […]...
- Жульєн Сорель: Нещасний, який вступив у єдиноборство з усім суспільством чи селянин, що повстав проти низькості свого стану? – НА ЗОРІ РЕАЛІЗМУ – РОМАН ХІХ ст Образ Жульєна Сореля був би цілком доречним у “галереї зайвих людей”, яку заснували Пушкін і Лєрмонтов. Якщо Онєгін і Печорін не можуть знайти собі застосування в сучасному суспільстві, то Жульєн зайвий уже тому, що народився невчасно і не в тому середовищі, де міг би втілити свої “мрії про славу для себе і свободу для всіх”. […]...
- НАСТИНА КРИНИЦЯ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук НАСТИНА КРИНИЦЯ Біля Гордіївки на краю поля є криничка. Над нею нависає зеленими пасмами трава, ніби ховає від лихого ока. Люди, йдучи з роботи, завертають до неї, а ще навідуються джмелі і бджоли. Вона маленька, але давня. Про її “народження” розповідається в місцевій легенді… Там, де на Житомирщині Случ омиває скелястий півострів Горбовицю, […]...
- Короткий зміст “А зорі тут тихі” Васильєв Б. Л На тихому ділянці фронту загін дівчат-зенітниць прикриває залізничний роз’їзд. Командує ними колишній розвідник, старшина Федот Васков, нестарий, але досить побитий життям мужик. Спокійну службу з рідкісними тривогами порушує німецький десант. Вважаючи, що фашистів всього двоє, старшина сподівається впоратися з ними своїми силами. Відібравши п’ятьох добровольців, Васьков кидається в погоню за непроханими гостями. У кожної з […]...
- ПОРАХУЙ ЗОРІ, ПОТІМ КРАПЛІ В МОРІ – ТОДІ І ВЕРТАЙСЯ (лічилки)) – НАРОДНЕ СЛОВО Невід’ємна складова будь-якої дитячої гри – це, звичайно, лічилки. Мені в дитинстві було відомо не більше 3-4. Виявляється ж, що їх незліченна кількість, і вони настільки Різноманітні та яскраві, що можуть бути цікаві як дітям, так і дорослим. Котилася торба З великого горба А в тій торбі Хліб-паляниця. Кому доведеться, Той буде жмуритися. Бігли коні […]...
- Короткий зміст Несбіт “Зачарований замок” Зачарований замок в назві це садиба, яку показують очима трьох дітей, Джеральда, Джеймса і Кетлін. Вони знаходять замок під час навчання під час шкільних канікул. Озера, гаї і мармурові статуї, з білими вежами побачені видали, створюють казкову обстановку. Потім в середині лабіринту в рожевому саду вони знаходять сплячу казкову принцесу. “Принцеса” говорить їм, що замок […]...
- ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 Сковорода стоїть у центрі української духовної історії. Дмитро Чижевський, український філософ, літературознавець Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку, і щодо світогляду свого – чисту та моральну… Павло Тичина Минуло понад два століття відтоді, як жив і творив великий митець і мислитель українського народу Григорій […]...
- ВІРИН БЕРЕГ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ВІРИН БЕРЕГ У Шкарові показали мені на вулиці згорбленого і сухенького як тріска діда Степана. – Скільки літ минуло, а він і досі людям у вічі дивитися не може, старається бути побільше на самоті,- каже голова сільвиконкому.- Совість старого мучить, і, може, той далекий день завжди стоїть перед його очима… Сидів увечері батько […]...
- ЯК “КОПАЛИ” ПРИП’ЯТЬ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ЯК “КОПАЛИ” ПРИП’ЯТЬ Плив один приїжджий чоловік човном по Прип’яті, бачить – на березі село. – Як називається?- питає. – Комори. Пливе далі годину, другу. Бачить – село. – Як називається? – Комори. Схопився чоловік за голову: що за дивина? Потім догадався. Тут річка так петляє і стільки має заток і рукавів, що […]...
- Маруся (дуже стисло) – Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (дуже стисло) – Григорій Квітка-Основ’яненко Наум Дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. Дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, […]...
- КОСАРІ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук КОСАРІ У Котирі, там, де Прип’ять випливає з озера, на річці є Конюшний брід. Весною тут можна переправитися на поромі, а влітку він пересихає. Поблизу нього та на висохлих місцях ще й нині знаходять стару зброю, самопали, колеса, осі від возів. Дід Шкльоди Леон, коли йому показували таке колесо чи вісь, починав свою […]...
- ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
- ГОРА ТАТАРКА – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ГОРА ТАТАРКА Як розливається Прип’ять від Заборка до Омита, то на всій просторіні між ними островом чорніє лиш Переволока, через яку переходили з Нобеля в Омит. Улітку вода збігає, та не вся: залишається річечок з десять. На них такі густі очерети і стільки їх навкруги, що мимоволі хочеться сказати: малі джунглі. Серед цих […]...
- Короткий переказ – Ви щасливі, пречистії зорі – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ви щасливі, пречистії зорі, Ваші промені – ваша розмова; Якби я ваші промені мала, Я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видно звисока; Якби я так високо стояла, Хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, Ясні, тверді, неначе з кришталю; Якби я […]...
- МЕЧІ З ХАРАЛУГА – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук МЕЧІ З ХАРАЛУГА Яр-Туре Всеволоде! Стоїши на борони, Прищеши на вої стрілями, гремлеши о шоломи Мечі харалужними. “Слово о полку Ігоревім” В Острозькому музеї показали мені старий меч – з XII століття. – Харалужний,- сказав екскурсовод.- Діти купались у Горині біля Колесників і витягнули з піску. Може, він з нашого Харалуга? У селі […]...
- До мецената – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Квінт Горацій Флакк Глянь, нащадку ясний давніх володарів, Меценате, хвало й захисте любий мій, Глянь довкіл: багатьом – тільки б у куряві Коней гнати стрімких; вихором-колесом Лиш мету обігнуть – пальмова гілка вже Мчить їх ген, до богів, світу керманичів. Цей – на все йти готов, тільки б до почестей Люд квірітів2 хисткий втретє підняв […]...
- “ДОЛЯ ДАРУВАЛА УКРАЇНІ СКОВОРОДУ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Знайдімо нове серце. Одягнімося в одежу нових нетлінних надій, в нутро брато-люб’я. Тоді нам все живе просвітлиться, весь мир заграє і заскаче. Буде нам щодня Великдень, не зайде сонце нам, і місяць не умалиться нам. Ми ж наречемося народом святим, людьми оновлення. Григорій Сковорода Григорій Сковорода Видатні мислителі минулого, голос яких прозвучав чисто і правдиво, […]...
- ГОЛОВА ХОДІ – Григорій Косинка Степ був сизий, мов крило орла. Василь із сином заорали ранок на сході, у степу, і сіли під возом снідати. Коні коло воза їли овес із січкою, трусили по полудрабках овесини і сіяли на свіжу ріллю сіно з рептуха смикав вітер і люто кидав ним об голи землю. Сонце підвелося червоне, заспане, а на вітер, […]...
- В житах – Григорій Косинка Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, любовно оглядає забрьохану колошу […]...