Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Золоті зернята народної мудрості – НАРОДНІ ПІСНІ

Золоті зернята народної мудрості – НАРОДНІ ПІСНІ

Матеріал уроків. Прислів’я. Скоромовки. Загадки. Підсумок теми “З чистого джерела народної мудрості”.

Мета. Збагатити знання дітей про малі форми усної народної творчості; вчити виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал. Розвивати образність мовлення, кмітливість, вчити складати загадки.

Обладнання. Картки зі словами-анаграмами, предметні малюнки для складання загадок.

Хід уроків

I. Мотивація навчальної діяльності.

– Сьогодні ми проведемо з вами незвичайний урок – всі разом побуваємо на веселому ярмарку.

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

II. Мовна розминка.

– Щоб добре поторгувати на ярмарку, нам треба набратися сили. Проведемо розминку.

1. Гра у парах.

Учні пишуть по три слова, пропускаючи голосні. Потім обмінюються записами і відновлюють задумані товаришем слова.

2. Гра “Хто більше”.

Учитель називає слово. Учні добирають до нього такі слова, які підходять за змістом.

Ярмарок, …

Подарунки, …

Народ, …

III. Повідомлення теми і мети уроків.

– Прочитайте, що ми будемо купувати на ярмарку. (“Золоті зернята народної мудрості”.)

– Завітаємо ми у магазини з чудернацькими назвами. Може, ви зможете “перекласти” ці написи? (Учитель прикріплює на дошці картки з назвами, формуючи умовний шлях, яким учні “проходитимуть” на ярмарок.)

(Прислів’я, скоромовки, загадки.)

ІV. Робота над прислів’ями.

1. Читання прислів’їв учнями (“ланцюжком”),

– Чи великі ці вислови? Пригадайте, що таке прислів’я і приказки. (Це короткі влучні образні вислови повчального змісту.)

2. Робота над змістом і формою прислів’я.

– Яке із прочитаних прислів’їв ви хотіли б собі “купити”? Поясніть його зміст.

– Перегляньте очима усі прислів’я, що у підручнику. Із скількох речень складається кожне?

– Знайдіть і прочитайте прислів’я, які мають рими, як у вірші.

– Прочитайте прислів’я, в яких дві частини протиставляються за змістом, хоча й утворюють єдине ціле, що виражає узагальнену думку.

– Такі особливості будови дають можливість прислів’ям, залишаючись короткими висловами, бути дуже влучними, дотепними правилами, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Недарма в народі кажуть: “Прислів’я вчить, як на світі жить”.

3. Вправа па розвиток техніки читання.

Учитель читає останнє слово з прислів’я, а учні швидко знаходять і читають його початок.

4. Мовно-логічне завдання.

А) Добір узагальнюючої назви до груп прислів’їв.

– У прислів’ях розкривається мудрість народу, його спостережливість, великий життєвий досвід. Доберіть із тем, які я називатиму, узагальнюючі назви до груп прислів’їв, що є у підручнику:

– про любов до рідного краю;

– про працю;

– про дружбу і товаришування;

+ про розум і освіченість;

+ про силу слова.

Б) Гра “Склади прислів’я”.

– Складіть прислів’я. До якої з груп прислів’їв ви віднесете кожне з них?

Потрібно вчиться – – – а матері боляче.

Удар забувається, – – завжди пригодиться.

Дитина плаче, – – а слово пам’ятається.

– Яке з прислів’їв ви не можете віднести до жодної з груп? А яку узагальнюючу назву можна дібрати до цього прислів’я і йому подібних? (Про батьків і дітей.)

– Доберіть вдома кілька прислів’їв на цю тему.

V. Робота над скоромовками.

– В який магазин “ідемо” тепер? З яких двох слів складається слово “скоромовка”? Чому так назвали ці жартівливі вислови? Які скоромовки ви знаєте?

– На “прилавку” виставлені для покупців кілька скоромовок.

– Прочитайте скоромовку “Сів шпак” “буксиром” (за вчителем). В якому місці треба звернути увагу на правильну вимову слів?

– Прочитайте скоромовку “Босий хлопець” “луною” (за кимось із дітей).

– Які звуки найчастіше зустрічаються?

– Прочитайте скоромовку “Хитра сорока” мовчки. Які слова у ній однаково пишуться, але мають різні значення і наголос? (Сóрок – сорóк.) Доберіть до кожного з них спільнокореневі слова. (Сóрок – сороковий, сорóк – сорочине та сороченя.)

– Прочитайте наступні скоромовки мовчки. Прочитайте їх швидко своєму сусідові по парті.

– Виберіть скоромовку, яку хотіли б “придбати” на нашому веселому ярмарку. Щоб вона залишилася у вас, за дві хвилини вивчіть її напам’ять і розкажіть чітко і швидко.

VI. Робота над загадками.

1. Мотиваційна підготовка.

– Ще по одні зернята народної мудрості ми “зайдемо” у магазин “Загадки”. Доберіть споріднені слова до слова “загадка”. (Загадувати, згадувати, нагадувати, гадати.) Що означає слово “гадати”? Доберіть близькі за значенням слова. (Думати, міркувати, мислити.)

– Зараз ми відгадуватимемо загадки, визначимо, які бувають загадки, складені народом, і спробуємо самі їх складати.

2. Читання і відгадування загадок.

Загадки учні читають “ланцюжком”. Той, хто читає, має право першим назвати відгадку. Якщо він не знає, клас відповідає хором. У кількох випадках учитель звертається до відгадувача із запитанням:

– Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.

Такі ж питання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.

3. Визначення структурної композиції загадок.

– Розглянемо усі загадки. Які це речення? Як вони побудовані? Чим характерним відрізняється загадка? (Загадка має форму розповідного чи питального речення; часто у ній слова римуються; називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.)

4. Складання учнями загадок.

А) Читання інструкції щодо складання загадок (підручник, с. 59).

Б) Робота в четвірках.

Вчитель спочатку може запропонувати зразок складання загадки про добре відомі дітям рослини чи тварини, предмети повсякденного вжитку чи шкільне приладдя. Наприклад: “Жовте очко, білесенькі вії, землю прикрашає, людям помагає”. Показує дітям малюнок ромашки і пропонує їм визначити, за якими ознаками складено загадку.

Кожна група отримує малюнок (тварина, квітка, інструмент тощо), розглядає його і складає загадку.

5. Робота в зошиті (с. 27-28).

VII. Підсумок уроків.

– Ви повернулися з ярмарку не з порожніми руками.

– Що це за золоті зернята народної мудрості ви “купували” на ярмарку? Чим прислів’я і приказки подібні до народних казок? А чим відрізняються? У чому повчальність прислів’їв? Чим цікаві скоромовки? А загадки? Як вони побудовані?

VIII. Підсумок теми.

Проводиться за завданнями з підручника (с. 60).

IX. Робота в зошиті для тематичних робіт (с. 11-12; І-В, ІІ-В).