Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям. Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма

Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку середньовічної літератури на Близькому Сході, показати своєрідність арабської та персько-таджицької літератури; розкрити цінності Східного (мусульманського) Відродження та специфіку втілення гуманістичних ідеалів у персько-таджицькій поезії; ознайомити учнів з виданими представниками Східного Ренесансу; на прикладі творів Омара Хайяма розкрити провідні теми та ідеї персько-таджицької поезії та особливості жанру й поетики рубаї; сприяти вихованню шанобливого ставлення до культурної спадщини інших народів, розумінню її цінності для молодих українців XXI століття.

Обладнання: слайд-презентація “Генії Східного Ренесансу”, аудіозапис читання рубаї Омара Хайяма мовою оригіналу.

Схід – то Богом даний рай!

Захід – милий Богу край!

І північні, і південні

Землі ці благословенні!

Йоганн Вольфганг Гете. “Талісмани”.

Перебіг уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

Продовжується наша мандрівка сторінками середньовічної літератури. Наш шлях лежить із Далеко Сходу до близькосхідних країн. Тут упродовж майже тисячі років складалася й розвивалася унікальна література, яка подарувала світовій культурі чимало поетичних шедеврів – від епічних героїчних полотен, таких, як “Шах-наме” Фірдоусі, до урочистих од-пісень (касид) Рудакі, від лірико-філософських віршів Омара Хайяма, що стали відомими в усьому світі як рубаї, та сповнених найвитонченіших описів любовних переживань газелей Гафіза до лаконічних бейтів (двовіршів), якими користувалися майже всі відомі нам поети Близького Сходу. Персько-таджицька поезія доби Середньовіччя стала перлиною Східного Ренесансу, культурно-історичної епохи, яка проспівала величний гімн Людині.

II. Оголошення теми і мети уроку.

Серед сучасних освічених людей навряд чи знайдуться такі, яким були б незнайомі імена поетів Фірдоусі, Сааді, Омара Хайяма, Нізамі, Гафіза. Їхньою творчістю й досі захоплюються люди в різних куточках світу, відзначаючи самобутню східну мудрість, любов до батьківщини і рідної мови, співчуття до простих трудівників. Історія виникнення класичної поезії Близького Сходу починається в давні часи – в період вторгнення військ Арабського халіфату в VII столітті в Іран, а пізніше і в Середню Азію. Культурі цих народів було завдано нищівного удару. Вогнем і мечем запроваджувались іслам й арабська мова. Для іранської словесності настали “століття мовчання”. Та все ж іранська література не зникла повністю, вона продовжувала розвиватися арабською мовою.

У X столітті на території Східного Ірану й Середньої Азії, на колишніх східних околицях Багдадського халіфату утворилася міцна держава Саманідів і сформувався таджицький народ. Від того часу починається відродження культури східно-іранських племен (предків таджиків), з’‎являються літературні твори рідною мовою – фарсі (стара форма сучасних персидської і таджицької мов). Мовою фарсі в Хорасані (Східний Іран) і Мавераннахрі (Середньоазіатське Міжріччя) було створено чудову поезію, що має коріння в народній ліриці. У ті часи творили такі великі поети, як життєрадісний Рудакі, котрий оспівав велич душі й піднесені почуття, і Фірдоусі, який створив епопею про іранських царів і богатирів “Шахнаме”. Глибокі філософські роздуми, життєрадісне вільнодумство вирізняють творчість Омара Хайяма. Великий поет був водночас і великим ученим – астрономом, математиком, творцем найточнішого календаря, відкрив біном, що багато століть потому був знову відкритий Ньютоном. Але світової слави Омар Хайям зажив завдяки своїм віршованим мініатюрам – ліричним чотиривіршам рубаї. Мовою фарсі в кінці XII століття створював свої чудові поеми й ліричні твори геніальний азербайджанський поет Нізамі. (Фарсі в ті часи була літературною мовою не лише таджиків і персів, але й багатьох інших народів Сходу.) Творчість Нізамі відобразила найкращі, передові сподівання народу й мала великий вплив на наступні покоління поетів Близького і Середнього Сходу.

У XII столітті, майже одночасно з Нізамі, зовсім недалеко від його рідної Гянджі, в сонячній Грузії творив найбільший поет того часу Шота Руставелі – автор знаменитої поеми “Витязь у тигровій шкурі”. Руставелі змалював земну людину в усій величі її духу, з притаманними їй пристрастями й прагненням прекрасного. До виняткових явищ в історії культури Середньої Азії належить також творчість Алішера Навої – основоположника узбецької літератури. Він залишив нащадкам чудовий спадок двома мовами – фарсі та староузбецькою, найважливіша його частина – шість великих поем. Завершальним періодом класичної поезії мовою фарсі були ХІІІ-XV століття, що дали людству неперевершених ліриків Сааді і Гафіза, а також Джамі, який у своїй “Книзі мудрості Іскандера” відтворив віковічну мрію людей про царство свободи й рівності на землі. Незважаючи на самобутність світосприйняття, розмаїття творчого доробку, всі великі поети Сходу стверджували спільні, головні для всіх часів і народів цінності: любов до батьківщини, людську гідність, свободу особистості.

Знайомство з особистістю Омара Хайяма.

Особистість Омара Хайяма оповита легендами, історія його життя й досі багато в чому залишається таємничою і загадковою. Хайям відомий як автор глибоких філософських трактатів; він займався фізикою й історією, політикою і музикою. Сучасники захоплювалися його математичними обдаруваннями. Винайдений ним понад вісімсот років тому астрономічний календар був точнішим за той, яким ми користуємося зараз. Але – дивно! – більшість сучасних людей не знають про його наукову діяльність і численні праці, яким він присвятив усе своє життя. У свідомості людей Омар Хайям – передусім геніальний поет. Збірки його віршів видано багатьма мовами світу. А ім’‎я Хайяма знають у всіх країнах і на всіх континентах. Європейський читач дізнався про цього поета в 1859 році, коли в Англії з’‎явилася книжка “Рубайят Омара Хайяма” у вільному перекладі Едуарда Фіцджеральда (1809-1883). Збірка викликала такий інтерес, що вже через декілька місяців стала бібліографічною рідкістю. Цікаво, що в Європі Хайям-поет і Хайям-математик тривалий час вважалися двома різними людьми. Очевидно, плутанина виникла через те, що за часів Хайяма вчені писали свої праці арабською мовою. Рубаї ж не призначалися для широкого загалу, вони писалися у хвилини роздумів і, звісно ж, виливалися на папір рідною мовою. Потім вірші розходилися серед близьких і друзів поета, котрі також розмовляли перською. Тому в книжках, написаних арабською (мовою вчених), про Хайяма йдеться винятково як про математика. Перські ж джерела згадують про нього як про поета.

Перегляд відео “Омар Хайям”.

Учитель. Для нас надзвичайно важливо зрозуміти цінність ідей, що знайшли своє художнє відображення у персько-таджицькій літературі, яка увійшла в історію світової культури як Східне Відродження. У Західній Європі, ми про це будемо говорити дещо пізніше, доба Відродження розпочалася приблизно в XIV столітті. На Середньовічному Сході процес гуманізації мислення розпочався на три століття раніше, ніж у Західній Європі. І все це завдяки усвідомленню мислителями й митцями Близького Сходу цінності людини. Ідеї гуманізму були провідними для всіх класиків персько-таджицької літератури. Одне із визначних місць в утвердженні ідеалів гуманізму належить Омару Хайяму. Повне ім’‎я:

Гійяс ад-Дін Абу-аль-Фатх Омар ібн Ібрагім Хайям Нішапурі – видатний філософ, учений і поет ХІ-ХІІ століть.

Відразу в учнів виникає запитання, чому повне ім’‎я Хайяма таке громіздке?

Порівняймо, як прийнято називати людей у різних регіонах Євразії. Слов’‎янська традиція є тричленною: ім’‎я, по батькові, прізвище. Західноєвропейська – лише ім’‎я та прізвище.

– Чим же є ім’‎я для східної людини? Чому в східній традиції немає обмеження (двочленності чи тричленності імені)? (Секрет дуже простий і водночас вражаючий. Для східної людини її ім’‎я – це формула генетичного коду, своєрідна метрика, свідоцтво про рід від діда-прадіда й землю, яка є родинним коренем (вітчизну). Цей “документ” завжди з людиною!)

– Спробуємо розгадати генетичний код імені Хайяма.

Останнє слово пов’‎язане із місцем народження – Нішапурі (Нішапура) – народжений у Нішапурі.

Передує місцю народження прізвище (візитна картка роду) Хайям, і пов’‎язане воно із заняттям предків, яке з називного, загального поняття стало власністю роду (“хайям” – майстер з пошиття наметів).

Ібн Ібрагім означає – син Ібрагіма, отже, батько Омара Хайяма – Ібрагім. Далі справа наліво читаємо Омар – ось воно, власне ім’‎я людини, яке, своєю чергою, є своєрідною межею у генеалогії роду – перед іменем людини у родовій послідовності йдуть імена діда, прадіда, прапрадіда і так до того коліна, яке називає зачинателів роду. Формула роду (імені) складається по чоловічій лінії, оскільки в ній міститься генетичний код роду.

– Хто з вас може назвати імена своїх прапрадідів? Складно! Проблема сучасності, коли все більше втрачаються родинні зв’‎язки й родова пам’ять. Чи не веде це до втрати родової та національної пам’‎яті? Можливо, варто зберігати свої генетичні коди, як це прийнято на Сході? Отже, ім’‎я Омара Хайяма вже багато чого розповіло нам.

– Як ви вважаєте, Омар Хайям за життя зажив більшої слави як учений чи як поет? Що виявилося важливішим для нащадків? Чому? (Наукові досягнення Омара Хайяма зробили відомим його ім’‎я за життя й не втрачають своєї вагомості й дотепер у галузі математики, медицини, географії, астрономії, астрології. Проте це вузькоспеціальні галузі. Для нащадків вагомішою є його поетична спадщина, що не має ніяких обмежень і доступна для розуміння й естетичної насолоди будь-якій людині у світі, яка прагне вдосконалення своєї духовності.)

– Що вам відомо про відкриття творчості Омара Хайяма європейцями? (Народження поетичних шедеврів Хайяма (ХІ-ХІІ ст.) і їх відкриття європейцями (XIX ст.) відділяють майже сім століть. 1859 року англійською мовою було перекладено всього 100 рубаї. Європа відразу ж зачарувалася яскравістю образів поезії Хайяма, її простотою й оптимізмом в уславленні буття й людини. Надзвичайна милозвучність, що не втратилася навіть у перекладах. Приваблива й проста форма рубаї, сповнена глибокого смислу, нерозривна єдність людини й природи вразили європейців. Переклади й переспіви лірики Хайяма у Європі з ‘‎явилися відразу англійською, німецькою та французькою мовами.)

– Кому ми завдячуємо знайомству з віршами Омара Хайяма українською мовою? (Кращими україномовними перекладами є переклади Василя Мисика, хоча цікаві знахідки перекладу є й у Агатангела Кримського, а Дмитро Павличко здійснив низку переспівів.)

– Ім’‎я Омара Хайяма стало окрасою персько-таджицької літератури, а його рубаї – шедеврами в цьому жанрі. Спробуємо глибше з’‎ясувати жанрову специфіку рубаї.

Рубаї – традиційна перська поетична форма, чотиривірш лірико-філософського змісту.

– У нашій країні тривалий час вважалося, що Хайям-математик і Хайям-поет – дві різні людини. Як ви думаєте, що стало причиною такого непорозуміння? (Омар Хайям писав свої наукові праці арабською мовою, яка в ті часи була офіційною мовою наук та державних документів. Натомість поезії Хайяма зазвичай з’‎являлися на полях його наукових трактатів і, як вважав і сам автор, були своєрідною забавкою, відпочинком у проміжках між заняттям серйозними справами, тобто наукою. Написані вони були близькою до розмовної фарсі. Цей факт використання однією людиною різних мов і вводив наших співвітчизників в оману.)

С. 141

– Вдома ви знайомилися з віршами Омара Хайяма. З’‎ясуємо, яке враження на вас справили рубаї, вміщені в підручнику.

– Яким настроєм загалом сповнені рубаї Омара Хайяма? Наведіть приклади.

– Про що ці вірші? Які думки й проблеми містяться в них?

– Які думки ви виокремили особисто для себе? Чому?

– Чи все зрозуміло вам в рубаї Хайяма?

– Які з віршів сподобалися вам найбільше? Що вас вразило? Чим? Спробуйте аргументувати свої висновки прикладами з текстів.

– Хто з вас вивчив напам’‎ять рубаї Омара Хайяма? Виразно прочитайте їх та поясніть свій вибір.

ІІІ. Рефлексія

Фронтальна бесіда

– Чому творчість всесвітньо відомого майстра рубаї Омара Хайяма посідає особливе місце в поезії Східного Відродження?

– Яким є ставлення поета до бідності, смерті, зла, втрати гідності? У чому полягає гуманність бачення Хайямом людини? Підтвердьте свою думку цитатами.

– Якою є життєва філософія ліричного героя Хайяма? Випишіть з рубаї три цитати з цієї проблеми, які, по – вашому, могли б стати афоризмами.

– Який настрій переважає в рубаї Омара Хайяма: оптимістичний чи песимістичний?

– Що є спільного в розумінні маленького людського щастя у творах персько-таджицького поета Омара Хайяма та китайського поета Ду Фу?

Сенкан “Омар Хайям”.

IV. Домашнє завдання:

Опрацювати конспект, С. 144-162; виписати із рубаї цитати, які могли б стати афоризмами*. Вивчити 2-3 рубаї напам’‎ять.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям. Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма