Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас
Не так багато поетів вплинуло на формування національної свідомості українців, як вплинув Т. Шевченко на духовний розвиток України, формування національної свідомості. Поезія митця навчила його сучасників пізнавати і засуджувати несправедливість у суспільстві. Шевченків “Кобзар” – найволелюбніша книга усіх часів. Воля, прагнення до неї звучать з кожної її сторінки.
Улюбленими героями Великого Кобзаря були народні богатирі, повстанці-гайдамаки, козаки-запорожці, що обороняли свій рідний край, були носіями народної правди і честі.
Саме про повстанців, про часи Коліївщини розповідається в його поемі “Гайдамаки”. Це поема полум’яного й грізного народного гніву, народженого одвічною соціальною і національною несправедливістю:
Замучені руки
Розв’язались – і кров за кров,
І муки за муки!
Повстанці палко прагнуть визволення. Шевченко змальовує сильних, мужніх людей, які піднялися на захист Батьківщини, рідного краю від польських панів-поневолювачів. Це “орли”, що злетілися на заклик України.
Величні й прекрасні герої поеми: Гонта, Залізняк, Ярема. Забувши про особисте, стає набік повсталого народу Іван Гонта. Максима Залізняка гайдамаки називають батьком, бо він турбується про кожного знедоленого і прагне волі для України. Ярема – самий бідний представник всього населення. Він мріє про справедливу гетьманську владу, героїчно бореться за здійснення своїх прагнень.
У кожному рядку твору відчувається могутність, масовість гайдамацького повстання:
Як та хмара, гайдамаки
Умань обступили
Опівночі; до схід сонця
Умань затопили…
Митець підкреслює в поемі глибоко повчальний сенс Коліївщини:
Слухайте ж, щоб дітям потім розказать,
Щоб і діти знали, внукам розказали,
Як козаки шляхту тяжко покарали
За те, що не вміла в добрі панувать.
Теми козацьких походів поет торкається і в поемі “Гамалія”. Головний герой її – Гамалія – узагальнений образ козацького ватажка, військо якого з веселою піснею іде визволяти братів з неволі:
Реве гарматами Скутара,
Ревуть, лютують вороги;
Козацтво преться без ваги –
І покотились яничари.
Читаючи ці рядки, проймаєшся повагою до своїх предків, героїчного минулого своєї країни, відчуваєш всю велич і красу козацької звитяги.
Про виступ козаків у морський похід на Царград читаємо у вірші Кобзаря “Іван Підкова”. Поет змальовує в ньому часи, коли в Україні “ревіли гармати”, коли запорожці “вміли панувати”.
Про перемогу козаків над військом польської шляхти у 1630 році під Переяславом оповідає нам поема “Тарасова ніч”. Головний герой твору – славний козак Тарас Трясило, якого Т. Шевченко оспівує особливо натхненно:
Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятувати,
Обізвався, орел сизий,
Та й дав ляхам знати!
Поет захоплювався козаками, захисниками України, вірив, що пам’ять про нихжитиме вічно в думах, піснях, у творах кобзарів:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Так, дійсно, слава України – це “козацька слава”. І ми, нащадки славних запорожців, повинні знати своє героїчне минуле, пам’ятати про ратні подвиги своїх предків. Саме таку мету ставив перед собою Великий Кобзар, зображуючи велич і красу козацької звитяги у своїй творчості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)