Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи. В. Биков. Альпійська балада. Особливості сюжету і композиції повісті
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом відомого білоруського прозаїка Василя Бикова; розпочати аналітичне дослідження повісті В. Бикова “Альпійська балада”; звернути увагу на особливості сюжету й композиції твору, смислові домінанти тексту; проаналізувати головні образи твору; формувати навички аналізу прозового тексту; розвивати аналітичні здібності учнів; сприяти вихованню кращих моральних якостей.
Обладнання: відеопрезентація “Життя й творчість Василя Бикова”, фрагменти художнього фільму “Альпійська балада”, відео “Прекрасні Альпи”.
Значно більше мені хочеться розмірковувати не про війну,
А про моральний світ людини і можливості її духу.
Василь Биков
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда.
– Яким чином твори, опрацьовані нами на попередніх уроках, розкривають трагедію Другої світової війни?
– Як у цих творах розкрито мужність і самозреченість людей під час війни?
– У яких творах розкривається трагічна доля жінки під час Другої світової війни?
– Яким чином у розглянутих текстах протиставляється мирне життя жахливому існуванню під час війни?
III. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Продовжуючи вивчати тему “Історичне минуле в літературі”, зокрема твори, що відображають трагедію людства в подіях Другої світової війни, ми розпочинаємо знайомство з творчістю Василя Володимировича Бикова. Досліджуючи проблеми добра і зла, людяності й насильства, любові й ненависті, нам належить пройти непростим шляхом повісті Василя Бикова “Альпійська балада”, зрозуміти особливості сюжету й композиції твору, почуття та вчинки героїв.
Знайомство з особистістю письменника. (Відеопрезентація або повідомлення учнів)
Василь Володимирович Биков народився 19 липня 1924 року в бідній селянській родині в с. Бички У шацького району Вітебської області.
Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища. Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення Саратовського піхотного училища воював на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією, Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно. З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР. У 1990-1993 роках – президент об’єднання білорусів світу “Батьківщина”.
Покинув Білорусь в кінці 1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції) у Фінляндії проживав у околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини. Творчу біографію прийнято відраховувати з оповідань, написаних в 1951. Герої – молоді солдати і офіцери з трагічною фронтовою долею – визначать на роки вперед особливості його прози. Твори писав білоруською мовою, найчастіше сам перекладав на російську.
Сувора правда і безкомпромісність творів викликала нападки офіційної критики. Письменника звинувачували в тому, що він чорнить радянський устрій, воїнів-героїв, що він прихильник “шанцевої (окопної) правди”.
Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984), Державна премія (1986), Ленінська премія (1986).
За творами Бикова зняті фільми:
– “Третя ракета” (1963)
– “Альпійська балада” (1966)
– “Дожити до світанку” (1975)
– “Вовча зграя” (1976) “Обеліск” (1977)
– “Сходження” (за повістю “Сотников”, 1977) “Знак біди” (1985)
Написані музичні твори:
– балет “Альпійська балада” (1967, музика Євгена Глєбова)
– опера “Стежкою життя” (1980, музика Генріха Вагнера, за “Вовчою зграєю”).
Народний письменник Биков прожив нелегке життя. Починаючи з середини 90-х років, йому довелось пережити і нападки в державній пресі, і заборону творів. В 2003 році важкохворий письменник повертається в Мінськ, де йому залишилось жити зовсім недовго. Символічною стала дата смерті людини, відданої своїй темі в літературі і долі – 22 червня 2003 року.
Першим перекладачем повістей В. Бикова українською мовою був М. Шумило (“Третя ракета”, 1964), Згодом українські переклади творів В. Бикова зробили Г, Вігурська (“Альпійська балада”, 1965), М. Цівина (“Обеліск”, “Дожити до світанку”, “Сотников”, 1975-1976), О. Жолдак (“Вовча зграя”, 1975), М. Шудря (“Свояки”, 1979) та ін.
Історична довідка. Один із дослідників творчості Бикова зауважив, що в серці письменника “… б’ється попіл спалених білоруських сіл”. Дійсно, за роки війни на території Білорусі фашистами було спалено 186 сіл, де не залишилось жодної сім’ї; там же було біля 260 таборів смерті, загинуло 2 млн. 230 тисяч чоловік – кожний четвертий житель цієї багатостраждальної країни.
Яке почуття домінує у вас, коли ви повторно переглядаєте кадри зйомок концтаборів та проектуєте такі події на власне життя? (Страх).
Головною в творах Бикова є не подія війни, а людська реакція на цю подію, і головною проблемою його творів є проблема подолання страху.
Бесіда:
– Спираючись на отриману інформацію, скажіть, якою людиною був Василь Биков?
– Як склалася доля письменника в роки війни?
– Як доля письменника пов’язана з Україною?
– Яким чином досвід учасника війни вплинув на творчість письменника?
– Чому радянська влада цькувала Василя Володимировича?
– Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Як слова письменника характеризують його як людину?
Учитель. Події повісті відбуваються в Альпах. Запрошую вас здійснити віртуальну подорож у це чарівне місце (Відео)
Передісторія створення повісті.
Василь Биков згадував:
“Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах. Тут був глибокий тил німецького рейху, і тут, як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів.
Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди. Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці. І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. “Хто є Іван?” – запитувала вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.
Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в “Альпійській баладі”.
Бесіда на з’ясування первинного рівня сприйняття твору
– Хто з вас прочитав повний текст? Хто працював з текстом за підручником?
– Які враження залишив у вас твір? Що сподобалось? Що ні?
– Хто з героїв викликав найбільше захоплення? Чому?
– Які труднощі викликала робота над текстом?
Бесіда на основі герменевтичних запитань
– Прочитайте перше речення повісті. Як ви вважаєте, чому автор починає розповідь ніби “зсередини”? В якому творі ми вже зустрічали цей прийом? (Читач уперше бачить героя в хаосі стрілянини та руйнування й розуміє, що герой потрапив у біду. Його життя під загрозою смерті. Подібний принцип побудови сюжетної лінії ми вже зустрічали в творі Джека Лондона “Жага до життя”, де автор змальовує героїв, не повідомляючи спочатку ані звідки йдуть герої, ані що з ними сталося.)
– За яких обставин читач уперше знайомиться з головним героєм твору? (Читач розуміє, що герой тікає з полону.)
– Як читач усвідомлює, що художній час повісті – це війна? (Вже на початку твору текст насичений художніми деталями: “бомба”, стрілянина, пістолет в руці героя, – все свідчить про те, що читач разом з героєм потрапляє до страшного світу.)
– Схарактеризуйте художній простір повісті. Який сенс має зображення страшних руйнувань, уламків та вирви? (Художній простір символізує не тільки психологічний стан головного героя, а й світ під час війни – пекельний світ.)
Літературознавча довідка
Художній час – час, відтворений у літературному тексті. Події в сюжеті можуть розгортатися послідовно, відбуватися одночасно, повертатися в минуле або “забігати” наперед. Так автор зосереджує увагу на важливих ситуаціях, коли герой стоїть перед вибором, виявляє свої ключові якості.
Художній простір – важливий компонент літературного твору, який визначає місце, де відбуваються події, зв’язуються сюжетні лінії, діють персонажі. Суттєву роль у створенні художнього простору відіграє пейзаж – картини природи в художньому тексті. Пейзаж має композиційне значення, виступає тлом, на якому відбуваються події, допомагає зрозуміти й відчути переживання, душевний стан героїв.
– Які художні деталі свідчать, що герой військовополонений і що він тікає з полону? (Одяг героя, собаки, що переслідують чоловіка, є переконливим свідченням, що дії відбуваються під час війни, і що він тікає з німецького концтабору.)
– Коротко розкажіть про героїв. Хто вони? (В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, – з гіркотою думає Іван, – плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”.
Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням.)
Визначення жанрової приналежності твору.
Учитель. Пригадаймо особливості повісті.
Повість – прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя.
В ній:
– описано низку епізодів, які складають період життя головного персонажа;
– більше подій і діючих осіб, ніж в оповіданні.
– Чи є “Альпійська балада” повістю? Якщо так, то повістю якого типу? Ця повість – соціальна, пригодницька, любовна, філософська, сентиментальна, мелодраматична? Можливо, інша? (Лірична)
– Вчитаймось в назву – “Альпійська балада”. Чому “Альпійська” – зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття “балада”? (Баладний жанр, як правило, належить до поетичних форм, до ліро-епосу фантастичного, героїчного чи родинно-побутового змісту, з трагічними фіналами, з загадково-таємничими елементами, уривчастими повіствуваннями, драматичними діалогами.)
Учитель. Повість В. Бикова “Альпійська балада” – реалістичний прозовий твір, однак вжита у назві твору жанрова номінація цілком вмотивована, адже в ній письменник змальовує таке кохання, яке в результаті перемагає все: холод і голод, муки і страждання, війну і смерть.
– Сформулюйте тему твору.
– Як вона реалізується в сюжеті?
Скільки сюжетних ліній в повісті? Які? З ким /чим вони пов’язані?
Коментарі. Повість має дві сюжетні лінії. Пертпа – це історія втечі й переслідування фашистами втікачів Із концтабору: білоруського солдата Івана Терешки й італійської ув’язненої Джулії; друга лінія – любовна. Переплетення двох сюжетних ліній сприяє увиразненню протиприродності війни й утвердженню загальнолюдських цінностей.
Художній час повісті не завжди є лінійним. Події розгортаються як у хронологічному порядку (утеча Івана й Джулії, історія їхнього кохання), так і в
Ретроспективному плані, тобто з поверненням у минуле. Отже, картини воєнного життя героїв переплітаються з їхнім довоєнним минулим. Твір миттєво переносить читача з одного місця в Інше, де одночасно відбуваються різні події. Така “фрагментарність” композиційної побудови повісті, просторові переміщення відбуваються дуже стрімко завдяки оповідачеві, який с посередником поміж зображуваним світом і читачем.
Композиція та сюжет твору підпорядковані розкриттю характерів героїв, їхніх людських якостей. Від їхнього морального вибору, як уважає письменник, залежить їхня доля, а від таких, як вони, і доля всього світу.
Ретроспектúвний (Час) – звернений у минуле, присвячений розгляду минулого.
Особливості композиції твору.
– Яка побудова повісті “Альпійська балада”? (Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини -4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору.)
– Яка роль вставних частин?
IV. Підсумок уроку.
“Рефлексивний екран”. Учні по колу висловлюються, вибираючи початок фрази з рефлексивного екрану на дошці:
Сьогодні я дізнався…
Було цікаво…
Було важко…
Я виконував завдання…
Я зрозумів, що можу…
Я відчув, що…
Я навчився…
Я зміг…
V. Домашнє завдання.
Прочитати С. 84 -102, заповнити блок-схему “Історія кохання героїв” цитатним матеріалом*, намалювати ескіз обкладинки до повісті “Альпійська балада”.
Почуття | Цитата |
Злість | |
Байдужість | |
Приязнь | |
Страї втратити | |
Щось незнайоме | |
Нове почуття | |
Людське диво |
(1 votes, average: 5.00 out of 5)