Зображення негативних рис у селянській психології в повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
Справжні знавці народного менталітету, що глибоко розуміли селянську психологію, традиції, побут, ніколи не ідеалізували народ. До таких письменників відноситься вдумливий і спостережливий І. Нечуй – Левицький. Яскраві образи його творів, гумор, детальне відображення повсякденного життя здобули йому багато прихильників як серед сучасних письменникові читачів, так і серед нащадків. Любов до українського народу не зробила його сліпим, бо настирливе вихвалення селянства було б і помилковим. Завдання письменника – розповісти правду, і Нечуй-Левицький розповідає її зі співчуттям і болем.
Консервативний побут селянства зберігає багато добрих традицій, але й дає підставу до зростання таких рис, як егоїзм, індивідуалізм, заздрість, обмеженість. На прикладі однієї звичайної небагатої сім’ї Нечуй – Левицький показує, як гинуть паростки людяності та взаємної поваги у дрібницях та сварках. Розповідається про одруження та сімейне життя двох синів старого Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи, і читач бачить, як гине добро у серцях, як зникає різниця між веселою, розумною та “трохи брикливою” Мотрею, жінкою старшого сина Карпа, і ніжною, меланхолійною, тендітною Мелашкою, жінкою молодшого сина Лавріна. Постійні сварки, невміння жити разом, колотнеча біля свого і тільки свого майна роблять із гарних дівчат лайливих, нестерпних баб. До чвар втягуються і чоловіки, і батьки, і навіть діти. Бійки, крики, погрози, кумедна помста потроху руйнують людські душі.
Нечуй-Левицький майстерно змальовує занепад селянської моралі. Старий Омелько багато говорить про роботу та віру в Бога, стара Кайдашиха має мед на язиці, але насправді вони дивляться на майбутнє просто: сини працюватимуть замість батька, невістки звільнять Кайдашиху від роботи по господі, будуть чемні та слухняні. Але ж у молодих є очі, вони добре бачать, як відрізняються слова та діла батьків. Повага до старших, що віками була основою селянської моралі, не може грунтуватися на неправді. Діти розуміють, що батько говорить про святу п’ятницю, а мріє про чарку, мати підлещується до багатих і зневажливо ставиться до бідних, невістка Мотря обурена тим, що свекруха весь час прикидається хворою з однією метою: відпочити, поки дівчина працює і за неї, і за себе. А бідна Мелашка, що йшла заміж за коханого! Те ніжне, поетичне почуття було розтоптано знущанням і глузуванням з її тендітності, тонкої душі, бідності…
Росте-палає чвара, от уже і малі дивляться і вчаться, і немає їй опору та краю. Письменник неначе злякався, подивившись на те, що вийшло з-під пера, знайшов привід спинити цю нескінченну сімейну війну. Але і йому, і читачеві ясно, що ненадовго…
Related posts:
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне правдиві. […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – І варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології. Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність наземлю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських персонажів: […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, […]...
- Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного українського села. Сім’я Кайдашів […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на Грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який […]...
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – Зразок твору – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. Серед поетичних пейзажів рідного Надросся І. […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. Г Чиновника-канцеляриста. 3. Після закінчення Київського духовної академії І. С. […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький, 25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.) – прозаїк, поет, драматург, етнограф-фольклорист, лінгвіст, літературнийкритик. √ Творчий доробок: – проза: повісті “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Дві Московки”, романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький” та інші прозові жанри; – драматургія: комедія “На кожум’яках”, історичні драми “Маруся Богуславка”, “В […]...
- КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Повість (Скорочено) І (…) Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – КАЙДАШЕВА СІМ’Я В розмові синів Кайдаша про можливе одруження Карпа, в яку втручається і старий Омелько, намічається той конфлікт між батьком і синами, що далі набере більшого розвитку і стане складовою частиною основного конфлікту твору Тут частково подається зав’язка, яка завершується в другому розділі, а саме: одруження Карпа. Розвиток дії у повісті складається з послідовного, хронологічного викладу […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.”І. Нечуй-Левицький – український Бальзак” (О. Біленький). 2.І. Нечуй-Левицький – “виключно український письменник” (І. Франко). 3.Новаторство І. Нечуя-Левицького у розкритті селянської теми. 4.”Це – Нечуй-Левицький…” (Мої враження від знайомства з особою письменника.) 5.Жанрові і композиційні особливості повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 6.Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 7.Що ж потрібно […]...
- Короткий переказ – Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від міста Богуслава, біля річки Росі, розкинулося село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Одного літнього дня старий Кайдаш сидів у повітці й майстрував. Його сини, Карпо і Лаврін, готували тік для нового врожаю і розмовляли про дівчат. Лаврін пропонував старшому брату […]...
- Кайдашева сім’я (скорочено) – Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (скорочено) – Іван Нечуй-Левицький Частина 1 – Карпо Село Семигори знаходиться недалеко від лісу. У ньому живе Кайдаш з двома синами. Зараз вони працюють – готуються перевозити урожай з поля додому. Замість роботи сини, попри погрози Кайдаша, говорять про дівчат. Лаврін перебрав усіх, але жодна з них, крім Мотрі Довбиш, Карпу не подобається. […]...
- Кайдашева сім’я – Іван Семенович Нечуй-Левицький – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 р. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям. Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і за формою. На широкому соціальному […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпацтва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, це було шляхом пошуку кращої долі. Головний […]...
- Кайдашева сім’я (переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький I розділ Дія відбувається в селі Семигори, недалеко від Богуслава. Лаврін і Карпо, сини Омелька Кайдаша і Марусі Кайдашихи, обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо буде сватати. Карпові подобалася Мотря Довбиш. Розмова братів дратує батька, він свариться на них. Мати кличе хлопців обідати. Омелько не пішов, бо дотримувався […]...
- Скорочено – КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від містечка Богуслава, біля річки Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша, вся в оточенні старих черешен, які створювали приємну прохолоду в жаркі дні. Одного літнього дня Омелько Кайдаш сидів у повітці [сарай, відкритий з однієї […]...
- Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник не шкодує народно-пісенних епітетів, зворотів […]...
- Кайдашева сім’я (Стислий переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (Стислий переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький I розділ Дія відбувається в селі Семигори, недалеко від Богуслава. Лаврін і Карпо, сини Омелька Кайдаша і Марусі Кайдашихи, обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо буде сватати. Карпові подобалася Мотря Довбиш. Розмова братів дратує батька, він свариться на них. Мати кличе хлопців обідати. Омелько не пішов, бо […]...
- Повість Кайдашева сім’я – Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ “Кайдашева сім’я” має всі ознаки повісті – епічного твору, що за сюжетною складністю, кількістю персонажів і масштабом зображення дійсності посідає проміжне місце між романом та оповіданням. У розвитку цього жанру в українській літературі попередниками І. Нечуя-Левицького були Григорій Квітка-Основ’яненко і Марко Вовчок. Автора “Кайдашевої сім’ї” можна вважати одним із творців української реалістичної повісті. […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- ТЕСТ 9. Іван Нечуй-Левицький (“Кайдашева сім’я”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Укажіть хибне твердження про “Кайдашеву сім’ю” Івана Нечуя – Левицького А реалістична повість Б соціально-побутова повість В енциклопедія народознавства Г чиста криниця народної мови Д соціально-психологічна повість 2. “Яблуком розбрату” у сім’ї Кайдашів стала А яблуня Б тополя В груша Г слива Д вишня 3. Село, де жили […]...
- КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ: ВСЕОБІЙМАЮЧЕ ОКО УКРАЇНИ – ШЛЯХАМИ РЕАЛІСТИЧНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Напевно, немає такої людини, яка б не знала історії Кайдашів. І не тому, що це хрестоматійний твір, котрий вивчали наші бабусі й дідусі, тата й мами, а тому, що І. Нечуй-Левицький змалював живі людські характери, які самі створюють смішні й сумні ситуації і потрапляють у них. У цьому – секрет популярності повісті на довгі роки. […]...
- Повість “КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Історія створення й видання, особливості жанру Роботу над “Кайдашевою сім’єю” І. Нечуй-Левицький закінчив у 1878 році. Наступного року твір вийшов у львівському журналі “Правда”, одразу ж у Львові здійснили окреме видання повісті. Однак у Російській імперії цензура дуже довго не дозволяла публікацію. Тоді письменник підготував нову редакцію. Одержавши нарешті російський цензурний дозвіл, він опублікував її […]...
- Повість Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – Українська література другої половин ї XIX ст? Українське життя – то непочатий рудник, що лежить десь під землею; хоч за його бралися й такі високі таланти, як Шевченко, то безконечний матеріал… Іван Нечуй-Левицький Творчість письменника – справді “непочатий рудник”, своєрідна художня енциклопедія України, за якою можна вивчати її минуле і сучасне, багатющу культуру, мову, побут, етнопсихологію тощо. У своїй резонансній статті “Сьогочасне […]...
- Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Повість (Уривки) І Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. […]...
- Іван Семенович Левицький – І. Нечуй-Левицький (1838 – 1918) ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Додаткова біографія Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості. […]...
- Кайдашева сім’я – історія боротьби людини за свій життєвий простір – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Силою і правдивістю художнього відтворення побуту селянства – безправного… пригніченого темрявою і неуцтвом, цей твір займає почесне місце серед інших творів світової літератури на селянську тему (“Земля” Е. Золя, “Мужики” В. Реймонта). Н. Крутікова, літературознавець Шлях до читача. Повість “Кайдашева сім’я” вперше була надрукована 1878 року у львівському журналі “Правда”. Автор двічі звертався до царської […]...
- Кайдашева сім’я – Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза Читацький практикум Прочитайте уривки твору. Виконайте завдання. Повість (Уривки1) І Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками […]...
- Іван Нечуй-Левицький – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Іван Семенович Левицький (Нечуй) народився 15 листопада 1838 р. в м. Стеблеві (тепер – м. Корсунь Шевченківського району на Черкащині; у родині сільського священика. Змалку він добре знав українські народні пісні, приказки, старовинні легенди та комічні казки й анекдоти, придивлявся до звичаїв і побуту селянства. Рано виникло у хлопця й тяжіння до книги, історії й […]...
- КАЙДАШЕВА СІМ’Я (1879) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Повість (Скорочено ) І (…) Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були відчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалася чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш у білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава […]...
- Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза Іван Нечуй-Левицький (Іван Труш, 1909) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в місті Стеблів на Київщині в сім’ї священика. Його батько мав добру освіту, захоплювався історією козацтва, любив творчість Т. Шевченка. Згадуючи матір, письменник писав: “…була висока на зріст, весела, проворна, говорюча та співуча. <…> любила […]...
- Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер […]...