Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

Умерлих квітів царство – спить пустиня

В піску сорочці золото-червоній.

Малюк осот – рослинне чортовиння,

Екстазу сонця й блискавок погоні.

Живі свічки понад землі труною,

Жорсткий бур’ян нараз кущем горючим.

Немов кущі розхилені рукою,

Розхиляться бездонні віри кручі.

І бачиш вічність – небо опалеве

І шум червоних полум’я потоків.

З-за гір століть веде сузір’я Лева,

Цей знак монархів, воїнів, пророків.

Тьмяніє сонце в хмарі птахів сизих,

Його вінчають лаври бурі, сині,

І грім, мов підпис золотий у книзі,

Триватиме на сторінках пустині.

Автограф грому в царській книзі Левів,

Написаний вітрами з-під Синаю,

З узбіч гори, що шпиль пісків парчевий

Вінками божих блискавиць квітчає.

Синайський вітре, бий в відкриті карти!

Без тебе я порожній посуд форми.

Ввесь день над віщим джерелом на варті,

А ніч – мов біблія червона й чорна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ