Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

Related posts:

1. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. РІЗДВО – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Богдан-Ігор Васильович Антонич (5 жовтня 1909 р., с. Новиця – 6 липня 1937 р., Львів) – поет і прозаїк, перекладач, літературознавець. ! Лірика Б.-І. Антонича філософська, мотиви космічні, релігійні, прослідковується відгомін лемківського фольклору, зустрічається язичницька символіка. – Філософський Вірш “Різдво” (1934 р., збірка “Три перстені”; модернізм, течії – символізм, авангардизм, міфологізм) – написаний в […]...
2. Скорочено – ДОРОГИ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – 11 КЛАС Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці (дороги, […]...
3. Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич – 11 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Богдан-Ігор Антонич являється унікальним в українській поезії. Народився він на Лемківщині в селі Новиці і до гімназії говорив на своєрідному Лемківському діалекті. У гімназію вступив польську, тому що української поблизу не було, і вчився на польській мові. А в сімнадцять років уступив до Львівського університету вивчати слов’янську філологію і тільки тоді оволодів українською мовою. От […]...
4. ЗОЛОТОМОРЕ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла Поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки мітли. В червоний ягід дощ в’їжджає білий кінь. Про зорі Мовлять посли, та їхня мова нам незрозуміла. Колись давно співала неня про золотоморе, Підводне царство, де ночує сонце в білих віллах У зливі світла. Їде […]...
5. АПОКАЛІПСИС – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети Тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем І в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, І місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва, зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом Аж […]...
6. Ротації – Богдан-Ігор Антонич Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір Від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, Прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. Церкви, цукерні, біржі […]...
7. ТРИ ПЕРСТЕНІ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Крилата скрипка на стіні, Червоний дзбан, квітчаста скриня. У скрипці творчі сплять вогні, Роса музична срібна й синя. В квітчастій скрині співний корінь, П’янливе зілля, віск, насіння Та на самому дні три зорі, Трьох перстенів ясне каміння. В червонім дзбані м’ятний трунок, Зелені краплі яворові. Дзвони, окриленая струно, Весні шаленій і любові! Підноситься угору дах, […]...
8. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ВЕСНА Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
9. ЗНО – Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
10. ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ І день і вік однаково минають. Не задержать Нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, І перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, Час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах Повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі звена, Ми – відтинок […]...
11. НАЦІОНАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (Спроба ідеалістичної системи мистецтва) ЩО ТАКЕ МИСТЕЦТВО? Почнім від цього примітивного питання. Стільки разів повторюємо слова: мистецтво, мистець, мистецький, які мали вже час витертися, вигладитися в наших устах, наче камінчики у воді, вилиняти зі змісту, мов сукно з барви. З причини частого вживання стали вони такими близькими і знайомими, що не вважаємо за потрібне призадуматися […]...
12. ПІСНЯ ПРО НЕЗНИЩЕННІСТЬ МАТЕРІЇ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, Накритий небом і обмотаний піснями Лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом І стигну, і холону, й твердну в білий камінь. Рослинних рік підноситься зелена повінь, Годин, комет і листя безперервний лопіт. Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем, І тіло стане вуглем, з пісні буде попіл. Прокотяться, як лява, […]...
13. Тема 32. Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
14. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині священика. Його рідне село Новиця нині розташоване на території Польщі. Ось як він згадував про своє дитинство і про те, що стало поштовхом до творчості: “Малим хлопчиком вибіг я у темну ніч, оточену мороком холодних мовчазних лісів, і з острахом підвів […]...
15. Богдан-Ігор Антонич – поет гармонії 30-ті pp. XX ст., на які припадає творче життя самобутнього талановитого поета Богдана-Ігора Антонича, були періодом великого пожвавлення в західноукраїнській літературі. Настрій новаторських шукань у сфері мистецтва слова стимулювали мистецькі експерименти львівських художників, зокрема членів АНУМ – Асоціації незалежних українських митців, до якої належав і сам Антонич. Антонич був одним з нечисленних, а у своєму […]...
16. Короткий переказ – Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із […]...
17. Богдан-Ігор Антонич – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – сільський священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були […]...
18. Короткий переказ – Весна – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось […]...
19. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАНОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ТА ДОВКІЛЛЯМ “Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…” Але для того щоб написати ці рядки, вій мусив стати людиною. Постать Антонича, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Безперечно, це один з українських поетичних геніїв XX ст. Його метафори ведуть до […]...
20. Богдан-Ігор Антонич – співець української природи – твір з української літератури Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
21. Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
22. Короткий переказ – Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Я, сонцеві життя продавши За сто червінців божевілля, Захоплений поганин завжди, Поет весняного похмілля. Коментар […]...
23. Короткий переказ – Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Коментар Вірш “Зелена Євангелія” – це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі […]...
24. Різдво – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться […]...
25. Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. […]...
26. Коротка інформація про лева Лев – це хижак з роду пантер, підродина великих кішок. Цей красивий звір має друге місце по відношенню до власної величини в порівнянні з іншими великими кішками. Не дарма в казках лев уособлює царя, адже дійсно він має царські звички, величну ходу. Найчастіше можна було зустріти левів в Африці, на Близькому Сході, в деяких частинах […]...
27. Доповідь про лева Леви – хижі ссавці роду пантер. Це одні з найбільших представників котячих, поступаються за величиною тільки бенгальському тигру. Чому лев – цар звірів? Леви є останнім, найвищим, ланкою харчового ланцюга в дикій природі. Це – суперхижаки. Вони можуть полювати на всі види тварин, але самі при цьому ніколи не стають жертвами. Титул монарха у лева […]...
28. Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. “Привітання життя”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Привертають увагу масштабні метафоричні образи наступної строфи, вжиті у відокремленій обставині способу дії: Я, сонцеві […]...
29. Скорочено – ВЕСНА – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – 5 КЛАС В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі Плямами багрів Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар Сонце в хомуті блідих брудних хмар Тягне перед собою плуги вкруг За плугом плуг Повз гори повз луг За скибами скиби І борозди і рови Труться об землю триби Сонця о чоло як в крови А як робітник […]...
30. Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Зверніть увагу на римування другого і четвертого рядків, що будується на грі слів “сонце” та “сон цей”: Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Вірш “Зелена […]...
31. ГРІМ – Микола Вінграновський Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. А потім хмару опустив На сад наш на щасливий І натрусив зі сливи слив, Щоб легше […]...
32. Осінь – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Така самотність у білій пустелі постелі, Де понад нами стелою стеляться міражі. Господи, які в тебе очі стали пастельні І пальці ласкаві – такі неживі. Звідки взялись ми. в якій оселі осіли – Оструб, ослони під стінами, сіті і сак. У міжвіконні осінь, осонь і сіно, На острів осоту сонце воском стіка. Поезіє, спазми екстазу […]...
33. Доповідь на тему “Сузір’я Лева” Сузір’я Лева є сусідом сузір’їв Діва і Рак. За розмірами Сузір’я займає 12 місце. У цьому сузір’ї налічується 87 зірок. Сузір’я асоціюється з тим левів, з яким бився Геракл. На жителів землі він справляв враження найлютішого хижака і мисливця, але Геракл з’явився народу на допомогу. Герой задушив лева. Щоб люди не забули про цей подвиг, […]...
34. НАБІК ЖИТТЯ, ЖУРБО ДРІБНА – ЛЕПКИЙ БОГДАН * * * Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать гнилі колоди, То там, то тут на шлях падуть Останні перешкоди. І стогне бір, як дикий звір, Кінчить життя прокльоном, А там вгорі грядущі дні Дзвенять побіди дзвоном. Який то спів будучих […]...
35. Доповідь про сузір’я Лева Вченим відомо 88 сузір’їв, кілька з них називають зодіакальними. Це поняття з’явилося тисячоліття тому. Стародавні греки помітили, що кожен рік видимий шлях сонця на небі проходить через 12 сузір’їв. Умовний коло переміщення денного світила розділили на 12 рівних частин і назвали Зодіак. У перекладі це означало “коло тварин”, тому що майже всі ці сузір’я носили […]...
36. БУРЯ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Шаліла буря. Грім за громом У землю з луском бив з небес, І, мов відорваний з припону Якийсь казочний лютий пес Встікався, зливсь над моїм домом. А блискавки, неначе змії Пекельні, вились по землі І витягали ясні шиї, В небеснім ковані вогні. А темрява – хай господь криє! Здавалося, хвилина суду Прийшла і наблизився час, […]...
37. ГРІМ – Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. Грім жив у хмарі, і згори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. А потім хмару опустив На сад наш на щасливий І натрусив зі сливи слив, Щоб легше було […]...
38. НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
39. Знак маркетинговий Знак сертифікації (Знак відповідності) – знак, що гарантує походження і якість товару, а також його юридичний захист. ENG: Certification mark Знак марочний. Частина виробничої марки, яку можна впізнати, але неможливо вимовити або виділити при описі (наприклад, емблема торгової марки). Сюди відносять, зокрема, зображення, колірну гамму або специфічне шрифтове оформлення. Товарний знак, Фірмовий знак, Товарна марка. […]...
40. Тривалість життя лева Одним з важливих аспектів опису цих тварин є питання, скільки живе лев. Щоб відповісти на нього, потрібно врахувати дуже багато обставин. Скільки живе лев, залежить від таких особливостей, як: Місце проживання. Чим краще умови життя, тим більше її тривалість. Близькість до людей. При тісному сусідстві з людиною підвищується ризик винищення цих тварин і скорочення їх […]...