Значення слова обскурантизм
Обскурантизм (лат. Obscurans – затемняють) – вороже ставлення в просвіті та прогресу (Словник іноземних слів, 1954 рік); протидія розвитку думки і успіхам освіти в народній масі (Словник іноземних слів, 1912 рік). Що називається, відчуйте різницю. Все-таки “ставлення” і “протидія” – не одне і те ж.
Як зазначено у Вікіпедії, поняття “Обскурантизм” вперше з’явилося в заголовку статті початку ХVI століття “Epistolæ Obscurorum Virorum” (“Листи темних людей”), присвяченій релігійному диспуту німецького гуманіста Йоганна Рейхлина і домініканських ченців про те, слід чи ні спалювати всі іудейські книги як нехристиянські.
Синоніми слова Обскурантизм
Мракобісся
Консерватизм
Реакційність
Ретроградство
Відсталість
Домостроевщіни
Антиінтелектуалізм
Фанатизм
Застосування слова Обскурантизм
– “Є підстави думати, що ми вступаємо в епоху обскурантизму… Абсолютно однаково обскурантизм процвітає в середовищі радянсько-комуністичною і в середовищі емігрантської. Сучасна зарубіжна молодь одержима… боязню знання… Процес розумового “упростітельного змішання” (вираз К. Леонтьєва) йде швидкими кроками вперед. З Росії виганяють майже всі філософи. В Італії фашистські молоді люди скоюють погром бібліотеки Бенедетто Кроче, найбільшого італійського філософа. Самі неосвічені обскуранти займаються в еміграції розшуком “єресей”, причому всяка творча і самостійна думка представляється їм “єрессю” (Н. Бердяєв “Обскурантизм”).
– “Російські люди довго і серйозно ненавидіти не вміють, і не тільки людей, але навіть пороки, морок невігластва, деспотизм, обскурантизм…” (Ф. Достоєвський, “Щоденник письменника”)
– “Проповідник батога, апостол невігластва, поборник обскурантизму і мракобісся, панегірист татарських моралі – що ви робите?” (Лист Бєлінського Гоголю)
обскурантизм – це активна і агресивна позиція ворожості освіті, прогресу
Новий обскурантизм, як явище сучасної пострадянської Росії, охарактеризував відомий соціолог А. А. Зіновьев. На його думку новий обскурантизм викликаний “законом соціальної деградації”. Закон соціальної деградації полягає в тому, що в разі руйнування соціальної організації суспільства (як це трапилося з російським суспільством в 90-ті – нульові роки) знову створювана соціальна організація відтворює деякі важливі риси соціальної організації більш низького еволюційного рівня, історичної що передувала зруйнованою. Закон соціальної деградації в пострадянській Росії проявляється як реанімація православ’я, дореволюційних назв, звичаїв, явищ культури, ідей монархізму і великодержавності і т. д. Значною мірою (якщо не головним чином) це робиться штучно, зверху. Самі по собі явища дореволюційної Росії не відродилися б. Вони не стільки відроджуються, скільки винаходяться знову. Винаходяться як ідеалізація (тобто фальсифікація) минулого як засіб проти совєтизму (комунізму), як заперечення того еволюційного прогресу, який мав місце в радянський час (а також процесу глобалізації і тих ідей, що йдуть із Заходу сьогодні). Відбувається безпрецедентна історична деградація, буквально падіння з вершини прогресу у прірву минулого.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)