Значення фразеологізму “Бійтеся данайців, що дари приносять”
Бійтеся! “Бійтеся данайців, що дари приносять” – означає: “не вір ворогам”, “побоюйся підступності”.
Синоніми:
- “Троянський кінь”; “Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці”.
Вираз своєю появою зобов’язаний давньогрецькому поету і мислителю Гомеру, який розповів в поемах “Іліада” і “Одісея” про Троянську війну і життя та пригоди одного з її героїв – Одіссея.
Зокрема, Гомер оповідає про військову хитрість, застосовану “данайцями” для взяття Трої. Десять років вели вони безуспішну облогу міста, поки хитромудрий Одіссей не запропонував спорудити гігантського коня, заховати в його череві найхоробріших воїнів і залишити перед стінами Трої в якості нібито подарунка її захисникам. Троянці завели коня всередину, вночі данайці покинули коня, відчинили ворота, і Троя впала.
“Одіссей”, пісня восьма
“Тепер про коня дерев’яноого,
Дивовижному Епеоса за допомогою діви Паллади створіння,
Заспівай нам, як в місто він був хитромудрим введений Одіссеєм,
Повний вождів, наостанок святий Іліон розтрощивши.
… І заспівав Демодок, сповнений бога:
Почав з того він, як усі на своїх кораблях крепкозданних
У морі відпливли Данаї, віддавши на жертву пожежі
Кинутий стан свій, як перші мужі з них з Одіссеєм
Були залишені в Трої, замкнуті в кінської утробі,
Як наостанок коню Іліон відчинили трояни.
У граді стояв він; кругом, не вирішимо в думках, сиділи
Люди троянські, було між ними трояку думку:
Або згубної міддю громаду пронизати і зруйнувати,
Або, її докотилася до замку, з кручі скинути,
Або залишити серед Іліона жертвою
Вічним богам: на останнє всі погодилися
Після оспівав він, як мужі ахейські в град увірвалися,
Черево коня відчинивши і з темного вибігши склепу;
Як, розлючені, кожен по-своєму град розоряли… “
Гомер
Може таким він був, може і ні. Але вважається, що давньогрецький сказитель і поет жив в VIII столітті до нашої ери. Хоча точних дат його народження і смерті і навіть місця появи на світ ніхто назвати не може.
Втім, йдеться у Вікіпедії, що взагалі немає достовірних відомостей про реальне існування Гомера. Передбачається навіть, що “Іліада” і “Одіссей” могли бути створені різними людьми. Тим не менш, так як людство живе не правдою, до якої часом і докопатися неможливо, а міфами, то й особистість Гомера перетворилася на міф, який жвавіше і міцніше всіх істин разом узятих.
“Він йшов берегової стежкою, протоптаною по схилах пагорбів. Відкритий лоб його, прорізаний глибокими зморшками, зав’язаний був червоною вовняною стрічкою. Вітер з моря розвівав на скронях сиве кучеряве волосся. Нижню частину обличчя немов обліпили білосніжні пластівці бороди. Хітон його й босі ноги взяли колір тих доріг, по яких він ходив протягом стількох років. На поясі, збоку висіли груба ліра. Його називали Старий, його також називали Співак, а більшість дали йому ім’я Сліпець, бо тьмяні від старості зіниці його покривалися століттями, розпухлими і огрубілими від диму вогнищ, у яких він зазвичай сідав, коли починав співати… Вже протягом трьох людських поколінь безперервно ходив він з міста в місто” (Анатоль Франс “Кімський співак”)
“Іліада” створена близько 800 року до н. е., а “Одіссея” написана століттям чи двома Пізніше.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)