Зміни складу і фізико-хімічних властивостей крові при м’язовій роботі
При короткочасній інтенсивній роботі число еритроцитів зростає до 5,5-6,0 млн. в 1 мм 3, а вміст гемоглобіну підвищується на 10-15% (міогенний еритроцитоз), внаслідок виходу крові з депо, переважно з селезінки. При тривалій інтенсивній роботі незначно зменшується число еритроцитів, більше знижується вміст гемоглобіну і зростає кількість незрілих форм еритроцитів в результаті значного посилення еритропоезу. При багатоденної, дуже важкої м’язової роботі, що призводить до надмірного стомлення (біг на лижах, велогонка), кількість еритроцитів зменшується і ще значніше знижується вміст гемоглобіну. Міогенний еритроцитоз обумовлений також тим, що м’язова робота викликає відносний недолік кисню, що супроводжується роздратуванням хеморецепторів кісткового мозку, що збільшує еритропоез.
Особливо великі при м’язовій роботі зміни кількості і складу лейкоцитів. Ступінь і характер міогенного лейкоцитозу залежать від величини фізичного навантаження (А. П. Єгоров, 1925). Міогенний лейкоцитоз складається з трьох фаз: 1) Лімфоцитарна фаза настає відразу після невеликих короткочасних фізичних вправ і статичних зусиль в результаті виходу з депо згущеної крові і надходження лімфоцитів з лімфатичних залоз при посиленні струму лімфи. Загальна кількість лейкоцитів збільшується порівняно незначно, до 10-12 тис. в 1 мм 3, а лімфоцитів до 40-50%. 2) Нейтрофільна фаза настає через 30-60 хв після легкої або відразу після інтенсивної і тривалішої роботи як результат порушення гемопоезу і виходу лейкоцитів з кровотворних органів при компенсованому ацидозі. Загальна кількість лейкоцитів зростає до 16-18 тис. в 1 мм 3, вміст нейтрофілів збільшується до 70-80%, серед них є незрілі юні та паличкоядерні форми, число лімфоцитів зменшується до 15-20%, а еозинофілів до 2%. 3) “Інтоксикаційна” фаза настає після надмірних тривалих фізичних вправ. Спостерігаються два типи цієї фази: регенеративний і дегенеративний. При першому загальне число лейкоцитів доходить до 30-50 тис. в 1 мм 3, різко зростає чисто юних і паличковидних нейтрофілів, а кількість лімфоцитів падає до 3-10% і еозинофілів до нуля. При другому зменшується загальна кількість лейкоцитів (лейкопенія), особливо лімфоцитів, і з’являються дегенеровані форми лейкоцитів. Перша фаза нетривала, друга більш тривала, і при третій фазі число і склад лейкоцитів не відновлюють протягом 2-3 діб.
При інтенсивній м’язовій роботі спостерігається міогенний тромбоцитоз – збільшення кількості тромбоцитів до 3-5 разів, що прискорює згортання крові. У першій фазі тромбоцитоз викликається перерозподілом крові, викидом тромбоцитів з депо, наприклад в результаті скорочення селезінки. У другій фазі, що настає при тривалій важкій роботі, посилюється тромбоцітопоеза. У появі тромбоцитоза велике значення має зниження вмісту кисню в крові, так як тромбоцити містять дихальні ферменти і беруть участь в дихальній функції крові.
При м’язовій роботі великої інтенсивності спостерігається короткочасний зрушення реакції крові в кислу сторону. У людини рН зменшується на 0,05-0,14%, навіть до 6,95. При менших фізичних навантаженнях коливання рН невеликі і величина його швидко доходить до норми. Можливість інтенсивної м’язової роботи пов’язана з лужним резервом, який у тренованих людей на 10-15% більше, ніж у нетренованих. У тварин, наприклад у коня, інтенсивність м’язової роботи також залежить від величини лужного резерву. Зрушення реакції крові в кислу сторону пов’язаний з накопиченням кислот, особливо молочної, концентрація якої при тривалій інтенсивній роботі доходить до 75-190 мг% замість нормальної 10-20 мг%. В’язкість цільної крові при інтенсивній м’язовій роботі, особливо при високій температурі зовнішнього середовища, внаслідок виходу формених елементів з депо і, головним чином, значного видалення води потовими залозами і нирками, зміни рН в кислу сторону і колоїдного стану білків з 4,5 (в середньому) доходить до 5,75, що ускладнює роботу серця.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)