Зимовий день (твір)
Ранній ранок. За вікном темно. Ти лежиш у ліжку, накрившись з головою, закутавшись в дві ковдри, і навіть п’яту шкодуєш висунути з “будиночка”: холодно! Вчора були хуртовина, мороз, заметіль. Але це не завадило до пізнього вечора тинятися у дворі, будувати з друзями крижану вежу і снігову фортецю, а після – дружно їх ламати. Ніс почервонів, губи обвітрилися і навіть трохи дере в горлі. Головне – щоб не дізналася мама, і не залишила сидіти вдома і лікуватися і пити чай з лимоном і малиною. Адже зараз – канікули!
І попереду тебе чекає цілий день, короткий день середини зими, наповнений морозцем, іграми, снігом і свободою. І очікуванням підступає свята, такого довгоочікуваного та коханого, самого чудового в календарі – нового року!
Зимовий ранок починається з чашки гарячого молока з медом і рум’яних бабусиних булочок. Поки жуєш, встигаєш прочитати цілу главу нової пригодницької книги, купленої папою, про піратів, скарби, жорстоких боях і вкраденої красуні. До чого ж цікаво! Навіть молоко охололо.
В квартирі тихо. Дорослі на роботі, у них не буває канікул. За вікнами вже світає. День буде прекрасним: холодний і сонячно, без вітру та хуртовини, ідеальний для здорової зимової прогулянки. І ти поспішаєш одягнутися тепліше, вибираєш найулюбленіший, пов’язаний мамою, синій светр з високим горлом і сніжинкою на спині, недбало намотуєш шарф, сунеш в кишеню запасні рукавиці, щоб не повертатися додому до самого обіду… Куртку застібаєш вже на бігу… Плескає двері, летиш вниз, перестрибуючи через 2-3 сходинки, раптом згадуєш: ключ залишився вдома! Піднімаєшся назад, на п’ятий поверх, знаходиш ключ на поличці в коридорі. Знову спускаєшся, вже спокійно і поважно, як дорослий. Распахиваешь двері темного теплого під’їзду… і потрапляєш у казку!
Сніг сліпить очі, відбиваючи сонячні промені і переливаючись всіма кольорами веселки, як скарби в скрині, захопленому піратами з недочитанной книжки. Дорогоцінні камені горять і виблискують: смарагди, топази, цитрини, аметист… З дахів звисають бурульки і перлинні намиста красунь, заточених у вежі, яку охороняє велетенський вогнедишний дракон. Сонячні зайчики стрибають по дахах будинків, як золоті і срібні луидоры, що не поділили між собою кровожерні розбишаки. А на гілки горобини – диво! Перший у цьому році, рубіново-червоний, нахохлившийся снігур снідає морозовими ягодами!
Остовпіло від напливу вражень, ти стоїш, не в силах рушити з місця, хвилину, дві, а може, годину чи навіть століття, поки тобі прямо в лоба не потрапляє сніжок, пущений влучним стрільцем, сусідом і однокласником, Митькой. І починається шум, метушня, веселощі, щастя. Картинки змінюють один одного, як різнобарвні блискітки й скельця в калейдоскопі. Про обід ти забуваєш, звичайно, адже будується гірка, заливається каток, рятується з підвалу незнайома худа кішка, і вас з друзями чекають сотні невідкладних справ… Зимовий день, насичений емоціями, пролітає, сонце з сумом сідає, з роботи повертається мама. І тобі доводиться попрощатися з веселою ватагою, адже мама несе важкі сумки, і їй треба допомогти.
Ввалюється в квартиру розпатланий, кошлатий, мокрий. На куртці не вистачає гудзиків і втрачений шарф… Але день пройшов чудово! І попереду ще довгий зимовий вечір, і недочитана книга манить неймовірними пригодами, а тато принесе живу ялинку! Після вечері всією родиною ви будете її наряджати, і надіти маківку довірять саме тобі…
Ранній ранок. За вікном темно. Ти лежиш у ліжку, накрившись з головою, закутавшись в дві ковдри, і навіть п’яту шкодуєш висунути з “будиночка”: холодно! Вчора були хуртовина, мороз, заметіль. Але це не завадило до пізнього вечора тинятися у дворі, будувати з друзями крижану вежу і снігову фортецю, а після – дружно їх ламати. Ніс почервонів, губи обвітрилися і навіть трохи дере в горлі. Головне – щоб не дізналася мама, і не залишила сидіти вдома і лікуватися і пити чай з лимоном і малиною. Адже зараз – канікули! І попереду тебе чекає цілий день, короткий день середини зими, наповнений морозцем, іграми, снігом і свободою. І очікуванням підступає свята, такого довгоочікуваного та коханого, самого чудового в календарі – нового року!
Зимовий ранок починається з чашки гарячого молока з медом і рум’яних бабусиних булочок. Поки жуєш, встигаєш прочитати цілу главу нової пригодницької книги, купленої папою, про піратів, скарби, жорстоких боях і вкраденої красуні. До чого ж цікаво! Навіть молоко охололо.
В квартирі тихо. Дорослі на роботі, у них не буває канікул. За вікнами вже світає. День буде прекрасним: холодний і сонячно, без вітру та хуртовини, ідеальний для здорової зимової прогулянки. І ти поспішаєш одягнутися тепліше, вибираєш найулюбленіший, пов’язаний мамою, синій светр з високим горлом і сніжинкою на спині, недбало намотуєш шарф, сунеш в кишеню запасні рукавиці, щоб не повертатися додому до самого обіду… Куртку застібаєш вже на бігу… Плескає двері, летиш вниз, перестрибуючи через 2-3 сходинки, раптом згадуєш: ключ залишився вдома! Піднімаєшся назад, на п’ятий поверх, знаходиш ключ на поличці в коридорі. Знову спускаєшся, вже спокійно і поважно, як дорослий. Распахиваешь двері темного теплого під’їзду… і потрапляєш у казку!
Сніг сліпить очі, відбиваючи сонячні промені і переливаючись всіма кольорами веселки, як скарби в скрині, захопленому піратами з недочитанной книжки. Дорогоцінні камені горять і виблискують: смарагди, топази, цитрини, аметист… З дахів звисають бурульки і перлинні намиста красунь, заточених у вежі, яку охороняє велетенський вогнедишний дракон. Сонячні зайчики стрибають по дахах будинків, як золоті і срібні луидоры, що не поділили між собою кровожерні розбишаки. А на гілки горобини – диво! Перший у цьому році, рубіново-червоний, нахохлившийся снігур снідає морозовими ягодами!
Остовпіло від напливу вражень, ти стоїш, не в силах рушити з місця, хвилину, дві, а може, годину чи навіть століття, поки тобі прямо в лоба не потрапляє сніжок, пущений влучним стрільцем, сусідом і однокласником, Митькой. І починається шум, метушня, веселощі, щастя. Картинки змінюють один одного, як різнобарвні блискітки й скельця в калейдоскопі. Про обід ти забуваєш, звичайно, адже будується гірка, заливається каток, рятується з підвалу незнайома худа кішка, і вас з друзями чекають сотні невідкладних справ… Зимовий день, насичений емоціями, пролітає, сонце з сумом сідає, з роботи повертається мама. І тобі доводиться попрощатися з веселою ватагою, адже мама несе важкі сумки, і їй треба допомогти.
Ввалюється в квартиру розпатланий, кошлатий, мокрий. На куртці не вистачає гудзиків і втрачений шарф… Але день пройшов чудово! І попереду ще довгий зимовий вечір, і недочитана книга манить неймовірними пригодами, а тато принесе живу ялинку! Після вечері всією родиною ви будете її наряджати, і надіти маківку довірять саме тобі…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)