Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку – форма обліку, при якій облікові дані систематизуються в спеціальних регістрах – журналах-ордерах, які ведуться по кредиту рахунків бухгалтерського обліку та допоміжних до них відомостях, складених за дебетом рахунків.
В основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладено такі принципи:
Виробництво записів в журналах-ордерах в порядку реєстрації операцій тільки по кредиту рахунку, в кореспонденції з дебетуемого рахунками;
Суміщення, як правило, в єдиній системі записів синтетичного і аналітичного обліку;
Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для контролю і складання періодичної та річної звітності;
Застосування об’єднаних журналів-ордерів по рахунках, економічно пов’язаних один з одним;
Застосування регістрів з заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків, номенклатурою статей аналітичного обліку, з показниками, що вимагаються для складання періодичної та річної звітності;
Застосування місячних журналів-ордерів.
Журнально-ордерна форма обліку заснована на використанні принципу накопичення даних первинних документів в розрізах, що забезпечують синтетичний і аналітичний облік господарських операцій по всіх розділах бухгалтерського обліку.
Накопичення світовим співтовариством і систематизація даних первинних документів проводиться в облікових регістрах, які дають можливість відобразити всі підлягають обліку господарські операції за звітний місяць.
При цьому хронологічна і систематична запис господарських операцій здійснюється одночасно.
У журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку застосовуються два види облікових регістрів – журналів-ордери і допоміжні відомості.
При цьому основними регістрами є журнали-ордери.
Допоміжні відомості застосовуються звичайно в тих випадках, коли більш докладні (аналітичні) показники по рахунках складно записати безпосередньо в журнали-ордери. У цих випадках угруповання даних первинних документів здійснюється попередньо у відомостях, з яких підсумки переносяться в журнали-ордери. В окремих випадках попередня угруповання даних первинних документів може здійснюватися у спеціальних розроблювальних таблицях.
В основу побудови журналів-ордерів і допоміжних відомостей покладено кредитовий ознака реєстрації господарських операцій за синтетичними рахунками. Записи в журналах-ордерах проводяться по кредиту конкретного рахунку в кореспонденції з дебетом різних рахунків.
Іншими словами, записи по кредиту кожного синтетичного рахунку (в кореспонденції з дебетуемого рахунками) виробляються повністю в одному журналі-ордері. Дебетові обороти по відповідному синтетичному рахунку фіксуються в різних журналах-ордерах по мірі реєстрації в них записів по кредиту кореспондуючих з ним рахунків.
Кожен журнал-ордер призначений для відображення операцій по кредиту декількох синтетичних рахунків, однакових за своїм економічним змістом; для кожного з них в регістрі відведено розділ чи графа. Журнали-ордери, в яких поряд із записами по кредиту певних синтетичних рахунків ведеться аналітичний облік, містять два розділи: один – для запису операцій по кредиту рахунку, інший – для відображення показників аналітичного обліку.
Після внесення всіх необхідних сум в журнали-ордери в них підраховуються “вертикальні” і “горизонтальні” підсумки, які в свою чергу підсумовуються “по вертикалі” і “по горизонталі”. “Вертикальні” і “горизонтальні” підсумки повинні збігатися.
На первинних документах, дані яких включені в журнали-ордери і відомості, вказуються номери відповідних регістрів і порядкові номери запису (номер рядка).
Для забезпечення контролю за правильністю обліку господарських операцій підсумкові записи в журналах-ордерах обов’язково звіряються з даними первинних документів, на підставі яких зроблені ці записи.
Всі журнали-ордери в кінці місяця підписуються головним бухгалтером підприємства або уповноваженою ним особою.
Далі підсумкові дані журналів-ордерів (залишок на початок місяця, обороти, кінцевий залишок) по закінченні місяця переносяться в головну книгу, на основі якої і складається бухгалтерський баланс.
Використання даної форми обліку дозволяє значно зменшити трудомісткість облікових робіт, підвищити контрольну функцію бухгалтерського обліку, полегшити складання необхідної звітності.