Живопис: від імпресіонізму до модерну

Імпресіоністи Клод Моне, Огюст Ренуар, Едгар Дега прагнули за допомогою гри фарб відобразити красу світу в простих, що оточують людину явищах і предметах. Прийшовши їм на зміну постимпрессионизм намагався як би “розсунути” обрії простору. Художники-постімпрессіоністи Поль Сезанн, Вінсент Ван Гог, Поль Гоген виробили нові мальовничі методи, звернулися до філософії життя.

На рубежі XIX-XX ст. в європейському та американському мистецтві з’явився стиль модерн (тобто новий сучасний), що охопив живопис, зодчество, декоративно-прикладне мистецтво. Його духовним двійником стала поезія символістів. Для будівель у стилі модерн характерні підкреслена індівідуалістічность, плавні взаімоперетекающіе поверхні, вишукана орнаментальність, використання кольорової кераміки. Яскравими представниками цього напряму були іспанський архітектор Антоніо Гауді і бельгієць Хенріван де Велде.

Модерн став широко популярний завдяки використанню цього стилю при виробництві продукції, призначеної для масового покупця, – шпалер, світильників, посуду та меблів. Їх відрізняли м’які обтічні форми і пастельні тони. Класичним прикладом модерну в живопису може послужити творчість австрійського художника Густава Клімта.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Живопис: від імпресіонізму до модерну