Живопис стародавнього Риму

Римський фресковий розпис найкраще зберігся і дійшов до наших днів у Помпеях – одному з міст Римської Імперії, яке у 79-му році було знищене під час виверження вулкана. Везувій поховав під товщею попелу надію на вранішнє сонце. Попіл виявився непоганим консервантом, і завдяки цій обставині до наших днів дожили справжні шедеври античного малярства. Помпейський стиль – це узагальнена назва для кількох стилістичних напрямків, характерних для стінних розписів, які збереглися у Помпеях (мал. 48). У першому помпейсько-му стилі, в основі своїй площинному, переважала палітра теплих кольорів – жовтий, темно-червоний. Фарба наносилася на добре підготовлену штукатурку кількома шарами, до того ж кожен наступний був тонший, ніж попередній. У такій техніці було розписано знаменитий будинок Фавна. Для розписів другого стилю притаманний перехід до більш об’ємного зображення. Жанрово-побутові композиції взаємодоповнюються розписами на міфологічні сюжети, які часто були майстерними копіями добре відомих грецьких майстрів IV ст. до н. е. Практично у всіх багатих житлових будинках та віллах розписи були обов’язковим елементом декору. Яскравим зразком можуть бути фрески так званої Вілли містерій, що за композицією нагадують фрески в будинку Лівії на Палатині в Римі. Для третього стилю, що відповідає періоду правління Великого Августа, досить офіційно-парадного та холодного, притаманне звернення до натюрморту, пейзажу або ж побутових сцен із життя римлян (будинок Лукреція Фронти-на). Динамічний характер сюжетної композиції, фантастичний та експресивний, визначає особливості четвертого помпейського стилю, найвиразніше, мабуть, представленого фресками Зали морських потвор.

Нарешті, як вишуканість, багатство фантазії, так і почуття смаку у давньоримському живописі були підпорядковані єдиному принципу – декоративності, що також визначав характер античної архітектури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Живопис стародавнього Риму