Живлення річок: доповідь
Живлення – надходження води в річку.
Від надходження води в річки залежать їх водоносність, сезонний розподіл стоку, водний режим. Часто річки мають змішане живлення.
При цьому джерело, що забезпечує більшу частину річкового стоку, вважається переважним. Саме він визначає режим річки.
Режим річки – внутрішньорічний розподіл стоку, що характеризує життя річки.
У Росії переважають річки з сніговим живленням. У них чітко виражені сезонні коливання рівня і водності річки.
Дружна весна сприяє швидкому таненню снігу, підйому води в річці і затоплення заплави – настає час повені. Влітку, в посушливий період, зазначається літня межень.
Літня межень – стійкий низький рівень і витрата води.
Взимку річки замерзають і основним джерелом живлення стають грунтові води. В результаті стік скорочується і відзначається зимова межень.
До типу річок переважно снігового живлення з весняною повінню належить більшість рівнинних річок Східно-Європейської рівнини, Західно-Сибірської низовини, Среднесибирского плоскогір’я.
На річках з переважанням дощового живлення розвивається паводковий режим.
Паводком називається різкий короткочасний підйом води в річці, що відбувається найчастіше через рясні дощі.
Якщо під час повені характерно для весни, то паводки можуть бути в будь-який час року. Так, на Чорноморському узбережжі, в північних передгір’ях Кавказу короткочасні високі паводки виникають в результаті зливових дощів, причому як в літній, так і в зимовий час.
Режим річок деяких районів формується під впливом мусонного клімату. Зливові дощі викликають високі і тривалі паводки в кінці літа і початку осені. Снігу випадає небагато, тому високого весняного водопілля не спостерігається, характерна низька зимова межень.
Високі паводки часто набувають характеру катастрофічних повеней. Затоплюються значні площі земель, завдається великої шкоди населенню, економіці, природному середовищу.
Танення льодовиків (льодовикове живлення) викликає на гірських річках (наприклад в Росії – Прибайкалля, Забайкалля, Алтаю) літня повінь.
Грунтове живлення більшості річок не грає визначального значення, але служить важливою добавкою до основного – сніговому, дощовому, льодовикового.
З настанням осені річки починають замерзати і покриватися льодом. Тривалість льодоставу на річках зменшується в цілому з півночі на південь і південний захід приблизно з 8 до 2-3 місяців.
Навесні, в міру підвищення температури і танення снігу, починається льодохід. Особливо бурхливо він протікає на річках, що течуть з півдня на північ (в Росії, наприклад, – Північна Двіна, Лена), так як тут танення снігу починається у верхів’ях, а лід в нижній течії річки стримує натиск весняних вод. Як тільки він зламуються, починається потужна хвиля повені.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)