Живі вакцини – коротко

Живі вакцини являють собою препарати, в яких діючим початком є ​​ослаблені тим чи іншим способом, що втратили вірулентність, але зберегли специфічну антигенну активність штами патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів). Такі штами отримали назву аттенуірованних штамів. Аттенуація (ослаблення) досягається шляхом тривалого впливу на штам хімічних (мутагени), фізичних (температура, радіація) факторів або ж тривалого пасирування через організм несприйнятливих до інфекції тварин або інших біооб’єктів (ембріони птахів, культури клітин). В результаті такої обробки селектіруются штами із зниженою вірулентністю, але здатні при введенні в організм людини викликати специфічну імунну відповідь, не викликаючи інфекційного захворювання. Прикладом таких вакцин є живі вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи, поліомієліту, грипу. Крім того, в якості живих вакцин іноді використовують так звані дівергентние штами, тобто непатогенні для людини мікроорганізми, що мають спільні протективного антигени зі збудником інфекції. Класичними прикладами дівергентних живих вакцин є вакцина проти натуральної віспи, в якій використовується живий вірус віспи корів, і БЦЖ-вакцина, до складу якої включені родинні в антигенному відношенні мікобактерії бичачого типу.

Останнім часом успішно розвивається новий напрямок у створенні живих вакцин на основі генно-інженерних технологій. Принцип його заснований на отриманні рекомбінантних штамів бактерій або вірусів, в геном яких включені гени протективних антигенів патогенних мікробів. Потрапляючи в організм людини, ці штами при розмноженні синтезують специфічний антиген і, таким чином, створюють імунітет до збудника інфекції. Такі вакцини називаються векторними. В якості вектора використовуються деякі поксвирусов, непатогенні штами сальмонел та інші мікроорганізми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Живі вакцини – коротко