Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” – твір з української літератури
Ранiше слово “емiгрант” викликало в мене негативнi емоцiї, а зараз я, навпаки, шукаю твори емiгрантiв, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Iване Багряний за те, що ви знайшли у собi смiливiсть i дали повну картину того страшного явища в Українi – голодомору.
Не знаю чому, але я беззастережно повiрила цим авторам. Уже накопичилося досить iнформацiї, щоб мати уявлення про той страшний, 33-й рiк. Пухли старi й малi, вимирали роди i села, назавжди зникали прiзвища; смерть чигала по селах i мiстах, не випускаючи iз рук своєї кривавої коси. 1933 року Україна була бiльш схожа на поле бою або суцiльну могилу.
В село весна повзла на лiктях,
Повзла по мертвих i живих.
Голод свiдомо планувався ще з лiта 1932 року. Плани здавання зерна державi були вищими, нiж реальний урожай. У жовтнi 1932 року партiйно-державна верхiвка ухвалила холоднокровне рiшення: вийти з кризи шляхом конфiскацiї запасiв зерна у хлiборобiв. За кiлька мiсяцiв надзвичайнi комiсiї пiд керiвництвом найближчих спiвробiтникiв генсека – Кагановича, Молотова, Постишева – викачали з українських селян внутрiшнi фонди – продовольчий, фуражний, насiнневий. Представники мiсцевої влади органiзували в селах спецiальнi бригади, якi викликали по одному всiх селян, вимагали негайно на станцiю вiдвезти мiшок зерна. Вiдпускали тiльки пiсля того, як селянин погоджував ся. Це було не хлiбоздавання, а розбiй. Багато селян накладали на себе руки.
Архiвнi документи i газети свiдчать, що в усiх мiсцевостях України, крiм прикордонних, були подвiрнi обшуки з конфiскацiєю всiх запасiв їжi, заготовлених людьми до нового урожаю. Це було карою за нiбито куркульський саботаж хлiбозаготiвель, а фактично – акцiєю, свiдомо спрямованою на фiзичне винищення селянства.
Голод лютував, Сталiн на Пленумi ЦК цинiчно заявив: “Ми, безперечно, досягли того, що матерiальне становище робiтникiв i селян по-лiпшується з року в рiк. У цьому можуть сумнiватися хiба що тiльки запеклi вороги Радянської влади”. Люди у селах їли мишей, щурiв, горобцiв, траву, борошно з кiсток, кору дерев. Тисячi селян iшли в мiста, намагаючись урятуватися, але дороги були блокованi i селянам хлiба не продавали. Були випадки, коли батьки пiдкидали своїх дiтей, просто їх кидали, їли жаб, трупи коней i навiть люди їли людей. Це був суцiльний жах, за рiк в Українi вимерло з голоду до 10 млн чоловiк. I що найстрашнiше – зареєстровано 10 тисяч судiв над людожерами. Так це тi, що зареєстрованi…
Письменник з дiаспори Василь Барка вiдтворив цю народну трагедiю i романi “Жовтий князь”, створивши символiчний образ Жовтого князя – демона зла, який несе з собою руйнацiю i спустошення, сiє муку i смерть.
Related posts:
- Сiм’я Катранникiв у романi Василя Барки “Жовтий князь” – втiлення страхiть голодомору – твір з української літератури Все змiниться! Буде без Насильства, злиднiв, неправди. Хочемо – не хочемо, змiниться… Бо на небi Сонце. / Василь Барка / У свiтовiй iсторiї не зафiксовано голоду, подiбного тому, що випав на долю України – однiєї з найродючiших i найблагословеннiших країн свiту. Житницею називали Україну впродовж багатьох столiть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вiльно дихати. […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: гуманістична ідея твору – твір з української літератури Робота над романом “Жовтий князь” була для Василя Барки нелегкою, бо ті страшні картини голодомору, які він бачив вочевидь, гостюючи у брата на Полтавщині в 1932 році, знову і знову виринали з глибин пам’яті, знову і знову мучили його зболіле серце. Тому в романі й відтворені оті найпекельніші сторінки української історії – сторінки страждань, відчаю, […]...
- Роман-хронiка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно вiдтворень трагедiї голодомору – твір з української літератури Хто знав, хто вiв смертям i стратам лiк? Де фiльм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рiк? Голодний 33-й рiк! Скiльки горя, слiз, смертей?! Страждала Україна, страждали старi й малi, сподiвались на краще, але не бачили його нi восени та взимку 32-го, нi навеснi та влiтку 33-го. Досить надовго прикрива ли цю трагiчну […]...
- “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” ВАСИЛЯ БАРКИ Проза Барки. Передісторія роману Василь Барка, безперечно, передусім поет, модерний і елітний. Його ідеалістично-містичний світогляд знайшов найповніший і найглибший вияв у поетичній творчості. Саме нею він значно розширив стильові горизонти української літератури. Щоправда, ті горизонти розкрилися лише наприкінці XX ст., коли сама література стала іншою, і поезія Барки змогла поступово повертатися в її різнобарвний контекст. І. Фізер зазначав: …Він […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) – твір з української літератури Голодомор 1932-1933 років… Це страшні роки в історії Україні. Ми знаємо про це з розповідей наших бабусь, з вивчення історії. Але повністю усвідомити жах тих часів мені допоміг роман В. Барки “Жовтий князь”. Мені дійсно було страшно і боляче читати цей роман. Трагедія сім’ї Катранників у тому, що вони жили за часів сталінської тоталітарної системи, […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року в романі В. Барки “Жовтий князь” – твір з української літератури Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були […]...
- Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися […]...
- Болюча муза Василя Барки (за романом “Жовтий князь”) Творчість письменників “третьої хвилі еміграції” (в основному воєнних і перших повоєнних років) В. Барки, І. Багряного, В. Некрасова завоювала велику популярність за кордоном, але не була відома в Україні. Завдяки цим авторам українська література збагатилася новими темами: репресії української інтелігенції, голодомор 1933 p., визвольна боротьба проти радянської системи 40 – 50-х pp. XX ст., згубний […]...
- Національна трагедія України – голодомор 1933 року – на сторінках роману В. Барки Жовтий князь Мета. розкрити національну трагедію – голодомор, спрямований проти найбільш життєздатної частини українського етносу – селянства; осмислити символізм назви роману “Жовтий князь”, переконати одинадцятикласників у перемозі Божої правди. Тип уроку. урок-конференція. Обладнання. книга-меморіал “Голод 33-го”, роман “Жовтий князь”. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Повідомлення теми і мети уроку. III. Проведення конференції. Вступне слово вчителя. Протягом […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору У 1932-1933 pp. Василь Барка сам був жертвою голодомору. Вдруге він пережив муки голоду у невеличкій кімнаті негритянського кварталу Нью-Йорка, де міг собі дозволити “одну банку риби” і миску дешевого рису на два дні. Тоді і виникли спогади про голодомор в Україні, минуле почало випливати перед його душевним зором. Наполегливо і важко Барка працював над […]...
- Жовтий князь В. Барки – реквієм жертвам голодомру ПЛАН Вступ Розділ І. Василь Барка і стимули його творчості Розділ ІІ. Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Розділ ІІІ. Роман “Жовтий князь” – правдиве відтворення геноциду в Україні радянським тоталітарним режимом Розділ IV. Міфологічні уявлення та родинна обрядовість українців у романі Василя Барки “Жовтий князь” Розділ V. Персонажі роману Василя Барки “Жовтий князь” […]...
- Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки – твір з української літератури Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера (дракона). Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть! Йому “вгорі” нададуть велико-риб’ячу луску: ордени, “путьовки””; зі змієм асоціюються […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ БАРКА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й які не схотіли мовчати, намагаючись […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ БАРКА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській землі письменники, які не схотіли […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – IV варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ БАРКА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Голодомор… Моторошне слово. Страшне воно не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель – частина чийогось нелюдського задуму, що вона влаштована штучно. Неможливо уявити, щоб хтось міг спланувати страждання мільйонів людей, спокійно дивитися на ці муки та ще й казати: “Жити стало краще, жити стало веселіше”. А […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ БАРКА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ті страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. Наче крик душі, залишилися їхні […]...
- Український князь б’є чолом рiднiй Українi (Євген Маланюк) – твір з української літератури Євген Маланюк (1897-1968) – один iз найобдарованiших i найiнтелектуальнiших митцiв української емiграцiї та новiтньої вiтчизняної лiтератури в цiлому. Походив iз старого козацького роду, здобув непогану рiзнобiчну освiту. В буремнi 10-тi був спочатку поручиком царської армiї, потiм – старшиною армiї Української нацiональної Ради (УНР). Пiсля упадку УНР 1920 з тисячами таких, як сам, подався на емiграцiю. […]...
- Роман “Жовтий князь” – правдиве відтворення геноциду в Україні радянським тоталітарним режимом Ще 15 рокiв тому ми навiть i не знали про тi страшнi подiї. Лише десь, у деяких книжках, були якiсь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежностi України почали з’являтися “цiкавi” i жахливi факти з нашої iсторiї, iсторiї будiвництва соцiалiзму задля щастя людей. Саме у нашi часи побачили свiт забороненi книжки, якi глибоко […]...
- Правозахисний свiтогляд поета (за твором Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) – твір з української літератури Вiрш “Ти знаєш, що ти – людина” входить до останньої прижиттєвої збiрки поета “Земне тяжiння” (1964). До неї увiйшли такi досягнення поетового таланту, як “Задивляюсь у твої зiницi”, “Лебедi материнства”, “Розвели нас дороги похмурi”, “Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє…”, “Ну скажи – хiба не фантастично…”. Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це […]...
- Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського – твір з української літератури У середині XIX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан […]...
- Шкільний твір на тему – Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ (за романами Івана Багряного та Василя Барки) У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника – твір з української літератури Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця […]...
- Основні мотиви творчості Василя Симоненка – твір з української літератури Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка – твір з української літератури “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину…” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне “ми”. […]...
- “РІДНА МОВА – ЖИТТЯ ДУХОВНОГО ОСНОВА” – твір з української літератури Мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється-ожива. Як їх почує!.. (Т. Шевченко) Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, […]...
- Історична основа поеми О. Олеся “Печенізька облога Києва” – твір з української літератури Олександр Олесь любив Україну, пишався її славною історією, у творах прославляв славних синів і дочок своєї Батьківщини. У літописі “Повість минулих літ” під роком 969-м є згадка про хлопчика, який урятував Київ від навали печенігів. Цей сміливий підліток зумів добратися до Дніпра, перепливти річку і повідомити русичів: “Якщо ви не підступите завтра рано під город, […]...
- Літописна основа сюжету поеми М. Вороного “Евшан-зілля” – твір з української літератури Микола Вороний – талановитий поет і критик, історик і перекладач. Та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. А вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за Його долю. Цікавився М. Вороний історією України, знайомився з літописами, працював з архівними документами. […]...
- Короткий переказ – Жовтий князь – ВАСИЛЬ БАРКА ВАСИЛЬ БАРКА Мати наряджає доню й радіє. А в душі тривога – навіщо чоловіка знову повели в сільраду. Мабуть, знову – давай як не гроші, так хліб. Оленка несміливо питає, чи можна їй не йти до церкви, а то з неї сміються і вчителі, й учні. Син-первісток підкорився загалові і вважає віру пережитком. Мати сказала […]...
- Твiр-вiдгук. Сiм’я Перепутькiв – своєрiдна художня модель української родини кiнця XIX – початку XX столiття (за романом Уласа Самчука “Марiя”) – твір з української літератури Нарештi настали для України такi часи, коли ми, не криючись, можемо смiливо називати iмена тих талановитих українських письменникiв, про яких донедавна знати не хотiли, називаючи їх “чужинецькими белетристами”. Серед таких i письменник Улас Олексiйович Данильчук-Самчук родом iз села Дермань на Волинщинi (нинi Рiвненська обл.). Вiн був “старого селянського кореня, з твердими традицiями стихiйного i свiдомого […]...
- Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” – твір з української літератури 9 травня 1945 року! День Перемоги! У цей день, може, вперше вільно, на повні груди зітхнули мільйони людей. Воїн-месник, воїн-герой нарешті повертається додому. По довгій степовій дорозі іде він, овіяний славою звитяжних, боїв, обкурений пилюкою фронтових доріг, зігрітий теплотою сердець вдячних визволених. Так закінчується роман О. Гончара “Прапороносці” – чудовий твір про тих, хто подолав […]...
- Жовтий князь – Василь Барка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 pp. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької йому родини. Крім цього, […]...
- Скорочено – ЖОВТИЙ КНЯЗЬ – ВАСИЛЬ БАРКА – 11 КЛАС 1 У неділю Дарія Олександрівна збирає свою дочку, щоб піти разом у церкву. Оленка трохи опирається, бо боїться, що з неї будуть сміятися у школі. Сини взагалі кудись побігли, щоб не йти до церкви. Оленка тримає на колінах зошита. Колись мати дуже її посварила за погані літери, і тепер дівчинка хоче похвалитися своїми успіхами. Батька […]...
- Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” – твір з української літератури Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
- Життєвий і творчий шлях Василя Барки ПЛАН 1. Становлення Василя Барки як письменника 2. Зрілий період творчості В. Барки. Еміграційна творчість 3. Тема голоду в Україні 1932-1933 pp. – вершина творчості В. Барки. Останні роки життя Висновки Список використаної літератури 1. Становлення Василя Барки як письменника Справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет. Василь Барка народився 16 липня 1908 р. в селі […]...
- Морально-етичні проблеми роману Л. Костенко “Маруся Чурай” – твір з української літератури Роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” здається мені чи не найбільшим літературним звершенням поетеси. Він дуже багатий проблематикою, і то такою, що досі не втратила своєї актуальності ні для України, ні для українців, ні для людства взагалі. Цей твір – історія про кохання і зраду. А ще – про тлінне й нетлінне, про шляхетне і нице, […]...
- ЖАЙВОРОНКОВІ ДЖЕРЕЛА ВАСИЛЯ БАРКИ Зітканий із тонкої шовкової нитки Барчиної мови – цеп невеличкі їй розміром твір становить собою своєрідне поєднання християнського пантеїзму Сковороди з соняшністю ліричних арабесок раннього Тичини. Формально це щось між “Садом пісень” і “Замість сонетів і октав”. Центральна Барчина проблема в цьому есеї – етична. Як поєднати всепрощаючу любов із гнівом проти недосконалостеіі людини? “Найбільшої […]...
- Скорочено – ЖОВТИЙ КНЯЗЬ – ВАСИЛЬ БАРКА Василь Барка 1 Мати наряджає доню й радіє. Але вдушу закрадається тривога – знову навіщось повели чоловіка в сільраду. Чіпляються і гризуть: давай – як не гроші, так хліб. Сім’я зі страхом чекає батька – чи не станеться чогось жахливого. Збираються йти до церкви. Оленка несміливо питає, чи, може, їй не йти, а то з […]...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) – ІІІ варіант – 10 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Драма-феєрія “Лісова пісня” була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Одним із конфліктів твору є боротьба сили кохання із прагматичним розрахунком. Тобто за своє щастя та кохання бореться Мавка, а мати Лукаша хоче собі зовсім іншу невістку, бо: Їм невістки треба, Бо треба помочі – вони старі… Між Мавкою та матір’ю опиняється […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника – 10 клас – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Той, хто хоче відпочити за книжкою, нехай не бере в руки твори Василя Стефаника. Там не буде казок, не буде великої історії, там не співають пісень гарні селянські дівчата у вінках та стрічках. Біда й недоля, злидні і смерть постають на сторінках його новел. Уже пішло у глибоку давнину те українське село, де громада правила […]...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) – IV варіант – 10 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір І все ж таки: начальний дух – любов Є. Маланюк Природа – то країна, де з’являється на світ кохання, де народжуються мелодії серця. Красу Полісся і ніжну любов відобразила Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”. У своєму творі письменниця возвеличила почуття кохання, що здатне міцно єднати душі і створити незримі струни між світом земним і […]...