Життя на поверхні суші. Ліси
Особливості поширення організмів на суші. На поверхні суші серед живих організмів панують рослини. Від рослинного покриву залежить зовнішність нікого не змінених людиною територій.
Розподіл рослин на суші насамперед визначається кліматом. Він змінюється з півночі на південь і від підніжжя гір до їх вершин. Відповідно до зміни клімату змінюється рослинність (рис. 165).
Розподіл рослинності з півночі на південь називають зональним, а від підніжжя гір до їх вершин – поясним (висотним). Назвіть рослинні зони, що змінюють один одного з півдня на північ, і пояси, які змінюють одне одного знизу вгору.
З кліматом і рослинністю пов’язане життя тварин та інших організмів. Чим багатше рослинний покрив, тим різноманітніше світ тварин.
Основна частина всього живого речовини суші зосереджена в лісах. Вони виростають там, де з атмосферними опадами випадає більше вологи, ніж випаровується з поверхні. Решта території суші не мають суцільного покриву з деревної рослинності і називаються безлісними.
Лісу. Ліси займають близько 1/3 частини площі суші (рис. 166). На рівнинах вони утворюють дві величезні широтні зони: вологі екваторіальні ліси і ліси помірного кліматичного поясу.
Вологі екваторіальні ліси розташовуються по обидві сторони від екватора. Вони займають близько 1/3 частини загальної лісової площі Землі. Це гігантська “фабрика” органічних речовин. Тут зосереджено 4/5 всієї рослинності суші. На кожному гектарі маса рослин становить близько 1700 т, що набагато більше, ніж в будь-яких інших лісах. Ці ліси не мають собі рівних за багатством і різноманітністю рослин і тварин (рис. 167). В екваторіальних лісах дуже багато цінних порід дерев: ебенове (чорне) дерево, червоне дерево, каучуконос гевея. Екваторіальні ліси – батьківщина багатьох культурних рослин: олійної пальми, какао. В екваторіальному лісі легше знайти десять стовбурів різних видів дерев, ніж десять стовбурів одного і того ж виду.
Екваторіальні ліси дуже важливі для природи Землі. Вони є “охоронцями” численних видів рослин і тварин.
Ліси помірного поясу включають хвойні ліси, звані тайгою, змішані і широколисті лісу (рис. 168). У них немає такого розмаїття рослин і тварин, так як умови для життя тут менш сприятливі.
Найбільш північні ліси планети – тайгові (рис. 169). У тайгових дерев листя перетворені в голки (хвою). Це дозволяє рослинам випаровувати менше вологи, не скидати хвою взимку і переносити низькі температури. У тайзі всього чотири основні породи хвойних дерев: ялина, сосна, ялиця і модрина. Хвойні ліси – головний постачальник кисню в атмосферу.
Модрина – найбільш холодостійка дерево. Вона виростає на сході Росії, де дуже суворі і малосніжні зими. Модрина, подібно листяним деревам, скидає голки взимку, щоб зменшити випаровування і захистити себе від вимерзання.
Південніше тайги розташовуються змішані ліси. Вони складаються з хвойних і листяних дерев з опадаючої на зиму листям: липи, дуба, берези, вільхи.
При подальшому просуванні на південь змішані ліси змінюються широколистяними. Вони утворені тільки листяними деревами: дубом, буком, кленом. Ці ліси в порівнянні з хвойними більш різноманітні за кількістю видів рослин.
У змішаних і широколистяних лісах багатшими і тваринний світ. Поряд з тайговими тут зустрічаються й інші тварини, в тому числі копитні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)