Життя і заняття первісних людей
Первісні люди – це перші люди, які з’явилися на Землі і існували до виникнення класового суспільства.
Поява перших людей відноситься до нижнього палеоліту (700-600 – 40 тис. років до н. е.). Найдавніший людина – пітекантроп (в буквальному перекладі “мавполюдина”). Він мешкав у лісі.
Людина на вищому ступені розвитку, називається синантропом (“китайською людиною”). Характерні для тієї епохи житла будувалися з гілок, які спиралися на центральний стовп. У центрі житла було вогнище.
Саме синантроп навчився користуватися вогнем.
Перші первісні люди вже застосовували знаряддя праці. Це були необроблені шматки каменю з гострими краями або звичайні палиці. Пізніше вони навчилися загострювати знаряддя праці з дерева, загартовуючи вістря палиць на вогні або обрізаючи їх гострими каменями. Зі знарядь праці набули найбільшого поширення масивні рубила і отщіпи (відтесана галька).
З занять були відомі полювання і збирання.
Людей наступної стадії розвитку називають неандертальцями. Вони жили здебільшого в печерах. Основними знаряддями їх праці були гостроконечники, списи, скребла. Форми знарядь стали більш різноманітними. Велике значення для перших людей мало полювання. Полювання на стадних тварин велось за принципом загону. Люди заганяли їх у болота або до великих обривів і вбивали. Крім полювання, неандертальці займалися також збиранням їстівного коріння, плодів рослин, личинок комах, грибів.
У Верхньому палеоліті (40 тис. років до н. е. -10 тис. років до н. е.) з’явилася homo sapiens – людина розумна сучасного типу.
Житла цих людей були величезними. У центрі перебувало кілька симетричних вогнищевих ям, які виривалися на відстані 2 м. один від одного. В якості палива люди використовували кістки мамонта. Вогнища використовувалися не тільки для обігрівання приміщення, в них стародавні люди також обпалювали шматки бурого залізняку і сферосідеріта і отримували мінеральну фарбу – кровавик.
Поселення в основному складалися з землянок. На підлозі землянок знаходилися багаття для обігріву приміщення. Дахи мали каркаси з великих кісток і бивнів мамонта. В оселях знаходилися ями, в які складалися особливо цінні речі – скульптурні зображення жінок, тварин, прикраси з корінних зубів і іклів хижаків. Одяг первісних людей виготовлявся з шкур тварин. Панував матріархат – провідна роль приділялася жінці. Вважалося, що прародителькою людей була мати-Земля. Для цього періоду характерні екзогамні шлюби, тобто шлюби між членами однієї громади заборонялися, а діти залишалися в роду матері. Жінки всіх поколінь одного роду були потенційними дружинами чоловіків всіх поколінь іншого роду. Це головна ознака зародження родових відносин. Первісні люди ховали своїх родичів в:
- Одязі; Браслетах; Намистах з раковин, зубів тварин і хребців риб.
Померлих засипали мінеральною червоною фарбою. У похованнях цього періоду збереглися різноманітні за формою, більш досконалі з обробки, спеціалізовані знаряддя праці.
З’явилася нова техніка виготовлення пластин. Удари для їх відділення наносилися тепер не косо, а вертикально. З знарядь праці відомі:
- Різці; Скребки; Тесла; Ножі; Проколки; Наконечники списів; Остроги; Дротики; Списометалки; Гарпуни; Кістяні жезли з отворами; Рибальські гачки.
Основні заняття – полювання і збирання, але тепер з’являється і рибальство. Полювали велося на:
- Мамонтів; Шерстистих носорогів; Диких коней; Оленів; Гірських козлів; Козуль; Газелей та ін. хижаків.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)