Жіночі статеві залози
Яєчники секретують естрадіол, андростендіон і прогестерон. Фолікул яєчника являє собою яйцеклітину, оточену плоскими епітеліальними клітинами і сполучнотканинноїоболонкою. Зсередини ця капсула заповнена фолікулярної рідиною і зернистими (гранулярними) клітинами. При синтезі естрогенів гранулярні і епітеліальні клітини функціонують узгоджено: оболонка синтезує андростендион, який всередині везикул перетворюється в естрадіол (рис. 3.12).
При статевому дозріванні жінки синтез цих гормонів починає контролюватися гонадотропінами. При цьому ФСГ стимулює стероїдогенез в зернистих клітинах, занурених у внутрішній простір фолікула, а ЛГ діє на клітини, що формують оболонку капсули. Так як в оболонці утворюються чоловічі статеві гормони (андростерон і тестостерон), а в зернистих клітинах вони перетворюються в жіночі статеві гормони (естрон і естрадіол). Очевидно, що для продукції жіночих статевих стероїдів повинна здійснюватися сувора узгодженість синтезу і секреції гонадотропінів в гіпофізі.
Освіта в гіпоталамусі гонадолиберина і стимуляція їм секреції ФСГ і ЛГ служать основним сигналом для статевого дозрівання. Час початку секреції і кількості секретується гонадолиберина детерміновано генетично, однак на його секрецію впливають також нейромедіатори ЦНС: норадреналін, дофамін, серотонін і ендорфіни.
Зазвичай гонадоліберину викидається з гіпоталамуса короткими імпульсами, між якими спостерігається 2-3-годинна пауза. Через кілька хвилин після викиду гонадоліберину в крові з’являються гонадотропіни. Секреція гонадотропінів залежить також від рівня статевих стероїдів у крові: естрогени пригнічують викид ФСГ і стимулюють секрецію ЛГ гіпофізом, а прогестерон гальмує секрецію гонадоліберину в гіпоталамусі. Таким чином замикаються регуляторні зв’язки між сигналами з центральної нервової системи та активністю яєчників, що здійснюють стероидогенез.
Ключову роль в циклічному функціонуванні жіночих статевих залоз грає ФСГ, секреція якого стимулюється гонадолиберином і низьким рівнем естрогенів. ФСГ проводить селекцію тільки одного з фолікулів (домінантного), який набирає менструальний цикл. Після цього різко посилюється синтез естрогенів, що викликає (по механізму негативного зворотного
Зв’язку) зниження рівня ФСГ. Майже одночасно з цим спостерігається різкий підйом рівня ЛГ, який стимулює дозрівання домінантного фолікула, його розрив і вихід яйцеклітини. Відразу ж після цього знижується продукція естрогенів, що призводить (за механізмом негативного зворотного зв’язку) до придушення секреції ЛГ. Настає фаза дозрівання жовтого тіла, яка супроводжується переміщенням яйцеклітини в матку. Ця подорож триває 8-9 днів, і, якщо не відбувається запліднення яйцеклітини, жовте тіло поступово знижує продукцію естрогенів і прогестерону, в результаті чого настає менструація. Якщо ж запліднення все-таки відбувається, то жовте тіло починає відігравати важливу роль в прикріпленні заплідненої яйцеклітини та освіті плаценти.
ЗНИЖЕННЯ ФУНКЦІЇ
Аменорея (відсутність менструації) є найчастішою причиною жіночого безпліддя. Порівняно рідко вона має первинний характер, т. Е. Викликана недорозвиненістю статевих органів, відсутністю жовтого тіла, гіперплазією наднирників, зниженою функцією гіпофіза або щитовидної залози. У переважній більшості випадків аменорею викликають стрес, значне зниження маси тіла, важкі фізичні вправи, хронічні захворювання. Всі ці фактори впливають на секрецію гонадоліберину гіпоталамусом, внаслідок чого порушується узгодженість в освіті гонадотропінів, а отже, змінюються синтез стероїдних гормонів і функціональний стан яєчників і матки.
Цікавий механізм розвитку аменореї при ІНСУЛІННЕЗАЛЕЖНОГО формі гіперінсулінемії. При високій концентрації інсулін здатний не тільки зв’язуватися зі своїм рецептором, але і активувати рецептор інсуліноподібний фактор росту, що призводить до синтезу андрогенів в оболонці фолікулів.
Причиною аменореи може бути також надмірна продукція гіпофізом пролактину, що призводить до порушення частоти секреції гонадоліберину гіпоталамусом. Іноді аменорею викликають хворобу Кушинга та акромегалія.
ПІДВИЩЕННЯ ФУНКЦІЇ
До гіперфункції яєчників призводять синдром полікістозу яєчників і гормонально-активні пухлини яєчників (адренобластома, арренобластома і гранулезотекаклеточние пухлини).
– Поликистоз яєчників характеризується відсутністю овуляції, пов’язаним з надлишком андрогенів (переважно андростендіону) внаслідок вродженою чи набутою недостатності ферментних систем, що каталізують перетворення андрогенів в естрогени, і ожирінням. Синдром виявляється у 3-5% жінок репродуктивного віку. У біохімічної діагностиці цього синдрому важливе значення надають співвідношенню ЛГ і ФСГ (не менше 2: 1).
– Андробластома і арренобластома – рідкісні пухлини мезенхимного походження, зазвичай володіють андрогенної активністю. Прояви: дефемінізація, що включає атрофію молочних залоз і матки з наступною маскулінізацією (гірсутизм, поява вугрів, зміна лінії оволосіння, гіпертрофія клітора і огрубіння голосу).
– Гранулезотекаклеточние пухлини виникають у жінок як до першої менструації, так і під час менопаузи і пост менопаузи і характеризуються патологічними кровотечами і передчасним розвитком молочних залоз. Пухлини, що секретують естрогени, складаються з клітин гранульози атрезіруется фолікула і клітин строми яєчників.
ОЦІНКА ФУНКЦІЇ Гонадотропіни сироватки У нормі в сироватці рівень гонадотропінів вариабелен, що обумовлено пульсаторного характером їх секреції. Визначення рівня ЛГ і ФСГ використовується для оцінки аменореї. Підвищений рівень спостерігається при первинної статевої недостатності, вкрай низький рівень – при гіпоталамо-гіпофізарних захворюваннях. Підвищення співвідношення ЛГ / ФСГ спостерігається при синдромі овариального поликистоза.
Естроген
Секреція естрогенів носить циклічний характер. У лабораторії клінічної біохімії зазвичай визначають рівень 17β-естрадіолу, за яким проводять моніторування ановулярних жінок, які страждають ановуляцією, і пацієнток, які підлягають екстракорпорального запліднення.
Прогестерон
Визначення концентрації прогестерону використовують для візуалізації овуляції, оскільки його рівень зростає приблизно в чотири
Рази після овуляції. Прогестерон є термогенним фактором, тому підвищення температури тіла також свідчить про сталася овуляції.
Андрогени
Хоча і встановлено, що гірсутизм і вирилизация викликаються підвищенням рівня андрогенів, часто буває важко відразу визначити, що є джерелом тестостерону – яєчники, кора надниркових або посилена периферична продукція. Про джерело тестостерону зазвичай судять за результатами вимірювання концентрації інших андрогенів – андростендиона і дегідроепіандростерона. Підвищення концентрації останнього підтверджує, що джерелом гіперпродукції є кора надниркових залоз, а якщо в ролі джерела виступають яєчники, то зростає концентрація андростендиона.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)