Жіночі образи в романі “Батьки і діти”
Автор роману “Батьки і діти” дуже урізноманітнив своє творіння жіночими образами. Від працьовитою Фенечки до благородної Анни Сергіївни Одинцовій. Часто саме від самих жінок залежить їхня доля. Завдяки їх ним рішень роман і є цікавим твором.
В першу чергу мені хочеться описати героїню на ім’я Фенічка. Образ духовності російської жінки. Для мене цей образ став чимось рідним і домашнім. Автор її описує як молоду добру і м’яку дівчину. З чистими і наївними очима. Так як вона була дуже сором’язливою то в перший день приїзду Аркадія і Базаровим збрехала про свою хворобу. Тільки що б не побачитися з ними. І хоч пан і поселив її в будинку і навіть визнав свого сина, вона все ж не могла себе повністю відчути захищеною. Саме Фенічка є прототипом образу “тургевской жінкою”. З зовні вона ніжна і чиста, але в душі її силі волі може позаздрити кожен. А чого тільки варта її любов до сина. Вона справжня любляча мати для Миті. Тургенєву дуже подобатися його героїня Фенічка. Він завжди описував її з великою теплотою.
Ось образ Кукшин зовсім інший. Вона фальшиво грає на публіку. І її “нігілістичне” нутро абсолютно нещасно. Вона дуже дурна і груба. Що абсолютно суперечить ніжною Феничка. До всього цього її неохайність абсолютно вбиває в ній всю красу жіночності. Можна припустити, що своїм псевдо нігілізмом Кукшина намагається прикрити свій душевний біль і розчарування, від того що її покинув чоловік і тепер вона нікому не потрібна. Але не варто забувати про те, що автор весь її образ підносить нам як сатиру. Для того часу зовсім не природно коли жінка цікавиться наукою і це дуже дратує оточуючих. Хоча зрідка, якщо відкинути всю нею грубість і неохайність, то можна розгледіти щось людське і жіноче. Вона глибоко нещасна і так хоче уваги до своєї персони, що не помічає, як вона виглядає з боку. Хоче бути значимою для суспільства, але, по суті, тільки може базікати. А за її вульгарністю ховається її НЕ самовпевненість в собі. Вона намагається грати роль багатої і самодостатньою дами, але це їй не вдається. Все тільки насміхаються над її грубістю і неохайністю. Кукшина хоч і намагається грати роль, але завжди при цьому відчуває себе не в своїй тарілці.
Образ Анни Одинцовій чистіший. Вона красива і розумна і до того ж ще й багата. Автор не поскупився в описі цієї героїні свого роману. В її глибоку і холодною красу чоловіки відразу закохувалися. Але їй все не так вже й легко все далося в життя. Вона вийшла заміж не по любові, аза старого багатія, що б врятуватися від бідності. Для неї дуже важливо відчувати себе незалежною ні від кого. Але хтось з героїв так і не зміг торкнутися її серце. Автор описав і її дитинство для того що б ми могли зрозуміти її вчинки та й в іншому все її життя. Адже їй було складно з батьком картярем і поїздці за кордон. За чим вона власне і постала перед нами суворої і часом байдужою, рішучої і десь байдужої. Навіть Базаров не вірив в те, що вона може захопитися. Він був схильний до того, що їй просто цікаво. Це просто було розвагою і пігулкою від нудьги. І навіть по відношенню до Каті вона строга і жорстока. Тургенєв протягом роману поступово розкриває нам весь образ Анни і її роль у долі головного героя. Для кого вона була сильною і незалежною, а для кого і зовсім ідеал. Але вона боїться кимось захопитися, що б не порушити свою спокійне і розмірене життя. Вона боїться страждань від любові. Хоча тут ми можемо поставити запитання, а чи може вона взагалі любити. На це питання Тургенєв нам дав відповідь словами Базарова: “а полюбити ви не можете: ось у чому ваше нещастя”. Правда сама Одинцова так не вважає. Її задовольнять така риса характеру. Їй судилося бути самотньою.
Жіночі ролі в романі “Батьки і діти” хоч і другорядні, але і не маловажні. Завдяки їх характерам, автор дає нам відчути всі тонкощі того часу. І дає безліч варіантів розвитку подій. Всі образи абсолютно несхожі один на одного. У всіх різні і характери, і зовнішність, і життєві ситуації. Але всі вони по-своєму сильні.
Завдяки такому великому автору як Тургенєв, ми можемо насолодитися прекрасним романом, і кожен може винести з нього свій сенс. Автор не виявляв до якогось образу більше любові. Він їх зробив всіх рівними. А ось читач вже сам вирішить, хто йому більше подобається.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)