Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН

ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН

ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН (24.12.1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 18.02.1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) – мовознавець, фольклорист, педагог і громадський діяч.

Народився в сім’ї греко-католицького священика. Середню освіту здобув у гімназії м. Бережани на Тернопільщині, вищу – на філософському факультеті Львівського університету (1869). У 1870 – 1871 рр. обіймав посаду суплента (помічника вчителя), викладав історію, українську й латинську мови в Перемишльській гімназії. Успішно склавши вчительські іспити в Краківському університеті, з 1872 р. й до кінця життя викладав у Станіславській гімназії українську й класичні мови. Належав до партії народовців, був одним із фундаторів товариства “Просвіта” у Львові, організував у Станіславі його філіал і бібліотеку. Значний вплив на формування його світогляду мало листування та особисте знайомство з М. Драгомановим і Ф. Міклошичем.

Найважливішою науковою працею Є. Желехівського є укладений ним “Мало-русько-німецький словар”, який з 1882 р. почав виходити у Львові окремими випусками, а повністю двотомний словник побачив світ 1886 р., вже після смерті вченого (за його матеріалами другий том підготував до віщання С. Недільський). Це був перший словник, що містив значний реєстр українських слів (більш як 64 тис.), які було перекладено одним або кількома синонімічними словами німецької мови. У передмові до словника зазначено, що при його укладанні автори використали 111 українських джерел, із яких 45 – із мови Східної України. Крім загальновживаних слів, подано назви річок, місцевостей, в українських словах позначені наголоси, форма родового відмінка. Словник укладено на основі нового для західноукраїнських земель фонетичного правопису, що пізніше дістав назву “желехівка”. Він був наближеним до східноукраїнської “кулішівки”, хоча й відбивав окремі особливості західноукраїнської діалектної вимови. Цей правопис з 1895 р. було запроваджено до офіційного вжитку в Галичині й Буковині, де він проіснував до 1922 р., а подекуди й до 1939. Недоліками словника можна вважати наявність у його реєстрі ряду штучних слів, інколи нетиповий наголос. Але праця Є. Желехівського й Є. Недільського була однією з найавторитетніших в українській лексикографії, вона й дотепер має практичне значення. Її високо оцінили Б. Грінченко, О. Пипін, В. Ягич.

Є. Желехівському належать також кілька статей про фольклор (“Деякі уваги про творення й збереження народних пісень руських”, 1884), публікації українських народних колядок і повір’їв (“З уст народу”, 1868).

Літ.: Москаленко А. А. Нариси історії української лексикографії. К., 1961; Худані М. Л. Є. І. Желехівський // Мовознавство. 1970. № 1.

С. Лучканин




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. “Я волю полюбив державну” (Євген Маланюк) – Євген Маланюк (1897-1968) – Сучасна українська література Ти не загинеш, мій народе, Пісняр, мудрець і гречкосій. Бо вірю: судні дні не даром Твій чорний рай зняли пожаром, І пломінь слупами росте, Сполучаючи з небом степ. (Євген Маланюк) В історії української літератури XX століття Євгенові Маланюку належить одне з найпомітніших місць. Визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, […]...

  2. Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних […]...

  3. Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в ті часи переслідувалися урядом, могли […]...

  4. Гребінка Євген Павлович – байкар, белетрист, видавець, громадський діяч Євген Павлович Гребінка народився 21 січня 1812 року на Хуторі Убєжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім’ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825-1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. […]...

  5. “Оксфордський словник англійської мови”: опис “Оксфордський словник англійської мови” (The Oxford English Dictionary) – проект абсолютно нового словника англійської мови, був задумав в 1858, після двох доповідей д-ра Р. Тренча “Про деякі недоліки наших англійських словників”, прочитаних автором на засіданні філологічного товариства в 1857. Герберт Кольрідж (1830-1861) і після нього д-р Ф. Дж. Фернівалль були його першими редакторами. Їх робота […]...

  6. ЗІРКА – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) – РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) Євген Пилипович Гуцало народився в селі Старому Животові на Вінниччині в учительській сім’ї: батько викладав українську мову й літературу, мама – хімію і біологію. Ось звідки в Євгена така любов і до мови, і до природи. Коли хлопчику було чотири роки, почалася війна, яка не могла не позначитися в майбутньому на творчості […]...

  7. “Мовчки зросте десь новий Тарас” (Євген Плужник) – Євген Плужник (1898-1936) – Українська література 1920-1930 років О часе велетнів! Прости утому Мені, найменшому з твоїх синів! Іневідомому в світах нікому Мені день радісний яснів… (Євген Плужник) Євгена Плужника сучасники порівнювали з Павлом Тичиною і називали найвидатнішим серед митців національного відродження. Українську поезію він підніс до загальноєвропейського рівня, збагативши її інтелектуалізмом, філософічністю та гуманізмом. Поет органічно поєднав класичну традицію з модерними шуканнями, […]...

  8. ГРЕБІНКА ЄВГЕН ГРЕБІНКА ЄВГЕН (02.02.1812, х. Убіжище, тепер с. Мар’янівка Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 15.12.1848, м. Петербург) – поет, прозаїк, видавець. Традиції творчості письменника значною мірою зумовлені приналежністю його до давнього козацького роду. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук (1831). Деякий час служив у резерві 3-го Малоросійського козачого полку. З 1834 р. – чиновник комісії духовних училищ […]...

  9. Гребінка Євген Павлович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Є. П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825-1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала його активна участь у літературному житті […]...

  10. Мовознавча діяльність Євгена Тимченка Тимченко Євген Костянтинович (27.Х 1866, Полтава – 22.V 1948, Київ) – український філолог, педагог, перекладач, професор з 1915, академік УАН з 1919, чл.-кор. АН СРСР з 1929. Навчався 1889-90 у Петербурзькому університеті (вільний слухач). Закінчив 1910 Київський університет. Протягом 1891-93 працював у державних установах Києва і Чернігова (службовець київської удільної контори, чернігівської земської управи), згодом […]...

  11. Євген Гребінка (1812 – 1848) Євген Гребінка Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 – 1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала […]...

  12. МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВГЕН МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВГЕН (псевд. – Фр. Улянович; 1873, с. Зарваниця Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. – 1929, м. Кам’янка-Струмилівська, тепер Кам’Янка-Бузька Львівської обл.) – письменник і педагог. Вищу філологічну освіту здобув в університетах Львова, Граца та Берліна. Працював учителем німецької мови й літератури в Перемишлі, Тернополі, Чернівцях. У 1904-1905 рр. – редактор педагогічного журналу “Молодіж” у Тернополі. […]...

  13. Євген Гребінка (1812-1848) – Література українського романтизму – Нова українська література Євген Гребінка (А. Мокрицький, 1833) Євген Павлович Гребінка народився 21 січня (2 лютого) 1812 року на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Походив із дворянської сім’ї. Початкову освіту здобув від приватних учителів. Продовжив навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. Після закінчення гімназії та нетривалого перебування на військовій службі Є. Гребінка близько двох років провів у […]...

  14. Твір на тему – Архітектор Євген Нагірний Понад сорок років його споруди були безіменні, мусили “забути” свого творця, щоб не затьмарювати переможної ходи войовничого атеїзму, не пропагувати вчорашнє, зовсім недавнє релігійне минуле нашого народу. Але будівлі, зведені людською вірою, сумлінням, уперто не руйнувалися. Хто ж він, майстер дивовижних архітектурних пам’ятників? Це Євген Васильович Нагірний. Народився він 5 серпня 1885 року в селі […]...

  15. Римарій, або Римівник Римарій, або Римівник – словник рим, вживаних у певній національній поезії відповідної історичної доби. Такі словники добре відомі західноєвропейському літературознавству, зокрема в Іспанії (П.-Б. Кампой), у Франції (Ф. Мартінон) тощо. В Україні над Р. працював С. Караванський, у діаспорі – Лідія Далека. В 1979 у видавництві “Наукова думка” (Київ) з’явився “Словник українських рим”, упорядкований А. […]...

  16. Тарас Шевченко і Євген Сверстюк Г. Машталер, Вчитель української мови та літератури Івано-Франківська обл. Запричастімося енергією тих світлих постатей, яким судилося стати світочами часу й епохи. Це митці, що закладали й вимурували фортецю власного Духу на фундаменті найбільш шляхетних цивілізаційних надбань, куди увіходила і гідна схиляння та подиву культура страждань. Це світлі енергетичні особистості. Кожне їх одкровення у слові виривалося […]...

  17. Збагачення власного словника – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Кожен фахівець використовує крім кількох тисяч загальновживаних слів спеціальну лексику. На початку навчання студент переживає “інформаційний шок”, надалі, звикши до інформаційної насиченості лекцій, семінарів, практичних занять, активно засвоює нову термінологію. Щоб цей процес був максимально продуктивним, доречно завести словник нових слів. Слухаючи лекції, виступи колег на семінарських заняттях, конспектуючи тексти, необхідно заносити у словник (за […]...

  18. ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) ЄВГЕН ГУЦАЛО Народився Є. Гуцало 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові (нині – Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині сільських учителів. Світ дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений великою трагедією війни, становить джерельну основу його творчості. До цього світу знову й знову повертається письменник на різних етапах свого літературного шляху. Серед […]...

  19. Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...

  20. Євген Гуцало – життєвий і творчий шлях Письменник надзвичайно багатогранного й caмобутнього таланту, дивовижної працездатності, він! перебував у розпалі своїх творчих сил і ще зробив би дуже багато, якби доля виявилася щедрішою до нього. Він мав би подолати ще не один “виток спіралі”, знову : й знову подивувавши нас якоюсь несподівано відкритою художньою гранню, оригінальним поворотом і у своєму естетичному світосприйнятті, жанрово-стильовому […]...

  21. ПОЕТ СВОЄЇ ЕПОХИ (Євген Маланюк) Визначного поета читають не одно, а більше поколінь. З кожним новим поколінням такий поет ніби народжується наново. Його бачать уже інакше, ніж бачили однолітки і він сам себе. Іноді цей цікавий процес відбувається на очах самого поета. Євген Маланюк у свої. 60 років (родився 2 лютого 1897 року – того самого року й місяця, коли […]...

  22. Безкровна Муза – ЄВГЕН МАЛАНЮК Євген Маланюк * * * Безкровна Муза – нежива, А я несу їй в бідній жертві Мої скалічені слова – І скривавлені, і мертві. Не оживить, не запалить, Не випростать зігнуті крижі. Ось кожна думка, кожна мить Сталевим лезом горло ріже. Гей, поки б’ється в хвилях злив Доби сієї лютий вітер, Так треба грому дужих […]...

  23. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. ознайомити старошокласників із біографією та творчістю одного з найяскравіших представників “Празької школи”, проаналізувати добірку віршів. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрет Є. Маланюка, висловлювання письменників і критиків про його творчість, поетичні збірки автора. Хід уроку І. Організаційна частина. ІІ. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Розповісти про “Празьку школу” українських письменників (виникнення, […]...

  24. Для вас, історики майбутні – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – скорочено ЄВГЕН ПЛУЖНИК Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Складне історичне минуле України замальовується за допомогою виразних метафор: Забудь про вистраждані свята, Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, – – Агов! Якийсь дідок нудний напише, – Війна і робітничий рух… […]...

  25. МИСЛИТЕЛЬ-СПОСТЕРЕЖНИК (Євген Маланюк) Що за рік з часу виходу книжки есеїв Євгена Маланюка не появилося докладних відгуків на неї, не кажучи вже про жваве обговорення й дискусію, на яку ця книжка заслуговує, це свідчить не про слабість книжки, а про нинішню слабість нашого культурного процесу на чужині. Подібна мовчанка була б неможлива яких 15-16 років тому. Це ж […]...

  26. Шкільний твір на тему – Хто він, Євген Маланюк? …Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка, Людські мірки, він виростає понад усе Своєю великістю і неповторністю (Н. Левицькі-Холодна). Людина, яка ніколи не стояла за інтереси багатих, Яка все життя поклали на ідею революції і соціалізму, Але яка не вірить, що більшовицьким шляхом можна Допомогти тим ідеалам реалізуватись. Що їй робити? (В. Винниченко) На […]...

  27. ТЕСТ 30. Євген Маланюк (“Стилет і стилос”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Перша друкована збірка Євгена Маланюка називалась А “Вибрані поезії” Б “Перстень Полікрата” В “Стилет і стилос” Г “Земля і залізо” Д “Поезії в одному томі” 2. Укажіть характерну ознаку авторського стилю Євгена Маланюка: А пісенність Б внутрішня рима В наскрізний ліризм Г алітерації на м’які приголосні Д алітерації […]...

  28. ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі та в Ужгородській початковій школі. Потім закінчив два класи Ужгородської реальної гімназії, навчався у Великоварадинській гімназії (тепер м. Орадя в […]...

  29. “Не треба мене канонізувати” Євген Гуцало – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів У нас давно вже виробився певний трафарет, за яким відзначають письменницькі ювілеї. І часом мені починає здаватися, що у безкінечних ювілейних промовах, статтях, передачах діє один і той самий ідеальний герой. Відрізняється лише ім’я, прізвище й кількість премій та нагород. Зараз, пишучи про Євгена Гуцала, я згадую, як неймовірно його дратувало оте бажання перетворити живу […]...

  30. Євген Фомін як дитячий письменник Українська дитяча література 20-40-х рр. ХХ століття репрезентована великою кількістю різножанрових творів, розрахованих на сприйняття як дошкільнятами, так і учнями загальноосвітніх закладів. Серед розмаїття імен цілком справедливо було б назвати ім’я, що належить нашому землякові, митцеві самобутньому і різноплановому. Це Євген Фомін, каховчанин, вихованець Херсонського дитячого будинку, який ще в підлітковому віці виявив свій неабиякий […]...

  31. УРИВОК ІЗ ЖИТТЄПИСУ (Євген Маланюк) Родина була не зовсім звичайна, хоч, може, й типова для степового півдня. В лінії батька були чумаки, осілі запорожці, хоч засновники роду найбільш правдоподібно прийшли з Покуття. Дід замолоду ще чумакував, мав виразну поставу гуцула. Покійний В. Сімович казав мені, що моє прізвище фігурує в реєстрах старшини доби Хмельниччини, – не перевіряв, але думаю, що […]...

  32. ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 – 1968) ЄВГЕН МАЛАНЮК “НА ХРЕСТІ СЛОВА РОЗІП’ЯТИЙ…” Польща, 1922 рік. Містечко Каліш з передмістям Щипьорно. За колючими дротами таборів військовополонених майже десять тисяч інтернованих вояків армій Української Народної Республіки. Дерев’яні бараки, землянки, злигодні, голод, фронтові рани, сухоти, смерть. Пекуче усвідомлення втрати Батьківщини і майже цілковита відсутність надії на майбутнє… А на зібранні академії […]...

  33. СУЧАСНИКИ – ЄВГЕН МАЛАНЮК 1 Максимові Рильському Ще молитесь, далекий брате, Серед Звенигородських піль. Ще не стомились карбувати В коштовних ямбах вічний біль. Краси веселий кондотьєре, Несете хрест свій там, ген-ген, Серед похмуро-рідних прерій; Ви – еллін, схимник і Гоген! Навколо – хащі й печеніги, А в кельї – тиші ніжний спів, Реторти, циркуль, колби, книги, І Ви – […]...

  34. Короткий переказ – Слон і муха – Євген Дудар – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА Євген Дудар Учені мухи зібралися на симпозіум, щоб розглянути походження приказки “Не робіть з Мухи Слона”. Муха-доповідач сказала, що приказка неправильна. Виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. і вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха-співдоповідач сказала, що Слон не вартий жодної уваги, адже він не вміє […]...

  35. ЗНО – Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів Євген Филимонович Маланю. – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, […]...

  36. Євген Гуцало (1937-1995) – Я І СВІТ Євген Гуцало народився на Вінниччині Тонко розуміти, відчувати прекрасний світ дитинства дано не кожному. Для цього треба мати талант. Таким талантом, яскравим, самобутнім, володів Євген Гуцало. Його твори для дітей – це чарівний світ, де легко і просто народжується казка, де живуть її добрі герої, де зливається в єдине світ людей і світ звірів, птахів, […]...

  37. ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО (04.01.1837, м. Кременчук, тепер Полтавської обл. – 18.03.1911, Київ) – визначний філолог, педагог і громадський діяч. Навчався в Полтавському повітовому духовному училищі (1847-1851), Полтавській духовній семінарії в Переяславі (1851-1857), у 1857-1860 рр. – студент Київської духовної академії, з якої його виключено за неблагонадійність. У 1860- 1864 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. […]...

  38. ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ (1886-1967) ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ Ім’я Івана Крип’якевича можна зустріти на багатьох підручниках з історії України. А “Історія української культури”, видана за загальною редакцією Крип’якевича, є найнеобхіднішим посібником у вивченні побуту, письменництва, образотворчого мистецтва, театру та музики українського народу з давніх часів до першої третини XX століття. Крім того, його перу належить низка праць з української геральдики, […]...

  39. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – І варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО З раннього дитинства нас вчать берегти та охороняти природу, любити тварин, адже вони – брати наші менші. Завжди серед людей будуть ті, хто любить тварин, оберігає їх, і ті, хто не сприймає їх як живих істот, а тільки використовує. В оповіданні Євгена Гуцала “Лось” розповідається жахлива історія, яка сталася в тайзі. Як не намагалися брати […]...

  40. Рівновага – ЄВГЕН ПЛУЖНИК 1 * * * Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи… І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! * * * Як все живе, течуть піски […]...

ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН
«
»