Здоров’я, здоровий спосіб життя, працездатність, творчість
У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відзначається, що здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя. Здоров’я має не тільки фізіологічний, а й соціально-етичний, культурологічний аспект. Здоров’я включає і ставлення відповідальності: матері – до свого майбутнього дитині, батьків – до дітей, лікаря – до пацієнтів, держави – до населення, людини – до самого себе. Здоров’я, з одного боку, об’єктивний стан організму (включаючи і стан психіки), з іншого боку, – це велика цінність. У збереженні здоров’я населення величезне значення має профілактична робота, систематичні періодичні профогляди, які сприяють ранній діагностиці захворювань і їх своєчасному ефективному лікуванню. Тут багато що залежить від лікарів і від хворих; якщо всі вони ставляться до лікування з максимальною відповідальністю, то забезпечується повне або хоча б часткове одужання. Здоров’я, зазначає А. В. Сахно, це індивідуальне, психосоматичне (душевно-тілесне) стан, що виражається у здатності людини оптимально задовольняти основні життєві потреби. Здоров’я характеризується біологічним потенціалом (спадковими можливостями), фізіологічними резервами життєдіяльності, нормальним психічним станом і соціальними можливостями реалізації людиною всіх генетично детермінованих задатків.
У збереженні і зміцненні здоров’я велику роль відіграє здоровий спосіб життя. Які його основні принципи? На думку А. В. Сахно, до них відносяться:
1) діяльну в біологічному і соціальному відношенні існування людини (індивідуальна і суспільно корисним, духовна або фізична діяльність);
2) відмова від шкідливих звичок (зловживання алкоголем, куріння, вживання наркотиків і токсичних речовин);
3) раціональне харчування, збалансоване якісно (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи) і кількісно (енергетична цінність їжі і витрата енергії в процесі діяльності);
4) раціональна рухова активність;
5) дотримання загальнолюдських норм і принципів моралі. Мета здорового способу життя – створити умови для тривалої, повноцінного, насиченого враженнями, емоціями і радістю життя людини, її активної творчої діяльності. Безсумнівно, здоровий спосіб життя тісно пов’язаний з соціально-економічної і політичної, культурної діяльністю держави.
Фізичне і духовне здоров’я людини є основою його життєдіяльності і працездатності, т. Е. Його здатності до роботи, до фізичного і розумової праці, до подолання фізичних і розумових навантажень. Збереженню працездатності на високому рівні допомагають тренування, багаторазове повторення будь-якої роботи. Важливе значення має раціональна організація праці. Кажуть, що втома приходить насамперед від недолугої роботи. Там, де чітко організований працю, людина послідовно спостерігає позитивні результати своєї праці, має місце підвищення і продуктивності праці, і настрою, що множить сили і енергію людини, його творчу активність. Творчість людини – це створення чогось нового в будь-яких сферах людської діяльності. Творчість робить світ людини багатим, цікавим, радісним, розширює його горизонти. Вирішальне значення має створення потрібних самому індивіду та іншим людям цінностей, в т. Ч. І тих, що забезпечують здоров’я. Творчість – це безперервний процес піднесення над порожнім, негативним, болючим.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)