Збудники пеніцілліозу (рід Penicillium)

Пеніцілліоз викликається Пеницилл – септірованного пліснявими грибами роду Penicillium.

Морфологія і фізіологія. Пеницилл утворюють міцелій з септірованного розгалужених гіф. На кінці плодоносному гіфи (конидиеносца) утворюються первинні і вторинні розгалуження – Метула I і II порядку (многомутовчатие пензлика). Від вершин Метул відходять пучки бутилкообразний фиалид, несучих ланцюжка округлих конідій зеленого, жовто-коричневого, рожевого або фіолетового кольору. Елементи грибів різні: у P. crustaceum пензлика двох-, трьох – і многомутовчатие, у P. chrysogenum (раніше P. notatum) пензлика несиметричні, дво – і трехмутовчатие, у P. expansum (синонім: P. glaucum) пензлика одно – і многомутовчатие: P. mycetomagenum пензлика одно-, дво – і трехмутовчатие, а конідії більш дрібні, ніж у попередніх, – діаметром до 2,2 мкм.

Епідеміологія. Пеницилл широко поширені в грунті, повітрі, в складах для овочів і фруктів, на гниючих рослинах. Зараження відбувається аерогенним механізмом при вдиханні пилу, що містить елементи гриба.

Патогенез та клінічна картина. Пеницилл викликають пеніцілліоз у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Патогенез і клінічні прояви подібні з аспергиллезом. Основний імунітет клітинний. Розвивається ГЗТ. У Південно-Східній Азії P. marneffei (можливий резервуар – бамбукові щури) викликають захворювання, схоже на гістоплазмоз. Гриб володіє диморфизмом: при 25? С формується міцелій з червоним пігментом, а при 37? С і в інфікованої тканини – дріжджі.

Лабораторна діагностика. У препаратах (шкіра, нігті, рогівка, відокремлюване пазух носа, зовнішнього слухового проходу, мокрота, гній, кал, біоптати тканин), пофарбованих гематоксиліном і еозином, за Романовським-Гімзою, по Райту, виявляють довгі розгалужені септірованние гіфи і великі округлі конідії. P. marneffei має вигляд овальних клітин.

Лікування. Призначають амфотерицин В, ітраконазол.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Збудники пеніцілліозу (рід Penicillium)