Завдання фізичного виховання в школі
Система фізичного виховання – це історично обумовлений вид суспільної практики фізичного виховання, що включає основи світогляду, теоретико-методичні, програмно-методичні та організаційні основи, що забезпечують розвиток людей з боку фізичних можливостей, що щеплять основи здорового способу життя.
Основи шкільного фізичного виховання
Концепція фізичного виховання сформована на основі безлічі наук. Теоретико-методичною базою служать такі науки як:
- Анатомія. Фізіологія. Біохімія. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Філософія.
З їх допомогою відбувається розробка і доказ загальних закономірностей фізичного виховання за напрямом “Теорія і методика фізичного виховання”. Гармонійна взаємозв’язок всіх життєвих аспектів з фізичною культурою підтверджується наступними принципами:
- Гармонійне і всебічний розвиток особистості. Взаємозв’язок фізичного виховання і трудової діяльності. Оздоровча тенденція фізичного виховання.
В цілому система шкільного фізичного виховання має ідентичні основні аспекти, які регулюються профільним педагогом.
Методичну базу теорії і методики фізичного виховання в школі становлять принципи свідомості, активності, наочності, доступності, систематичності, динамічності та індивідуалізації, які мають пряме відношення до проведення уроків фізкультури в стінах школи.
Як і будь-яка інша методика, система шкільного фізичного виховання складається з ряду певних технік, що використовуються в конкретному порядку і відповідно нагоди. Таким чином, можна зробити наступне поділ:
- Методи фізичного виховання – це шляхи досягнення поставленої мети. Засоби фізичного виховання – це інструменти для виконання поставлених завдань і досягнення цілей.
Це має на увазі, що вчитель може застосовувати методи розповіді, пояснення, наочні матеріали, посібники, демонстрацію на особистому прикладі, організовувати ігри та змагання, давати команди і спільно з учнями аналізувати дії.
Фізичні вправи по праву вважаються основним засобом фізичного виховання в школі і являють собою спеціально скомбіновані рухові дії, спрямовані на фізичний розвиток учня. Фізичні навантаження застосовуються дозовано, під пильним контролем педагога, можуть надавати локальне або загальнозміцнюючу дію на організм.
Введення будь-яких методів фізичного виховання визначається поставленою метою, віком, ступенем підготовленості вихованців, індивідуальними особливостями особистості, специфікою досліджуваного матеріалу, умовами навчальної програми.
В рамках школи учні отримують основи фізичної підготовки, в яку входять основні рухові вміння і навички. Даний факт дозволяє визначати уроки фізичного виховання одним з найважливіших предметів загальноосвітньої програми, і допускає використання будь-яких доступних методів для досягнення поставлених завдань.
Форми організації фізичного виховання
Форми організації фізичного виховання в школі визначаються як певні і позаурочні заняття.
Урочна форма організації занять з фізичного виховання зводиться до регламентованого шкільного розкладу. Це має на увазі виконання наміченого навчального плану, під суворим контролем вчителя, в певний часовий проміжок. Правильно складене урочний заняття – це чітко визначений, і, в достатній мірі, багатоаспектне дія, що є основною формою фізичного виховання школярів.
Зовнішню структуру уроку являє собою послідовність і обсяг фізичних навантажень, взаємодія вчителя та учнів.
Внутрішня структура – це сукупність процесів, що проходять в організмі займаються під впливом фізичного навантаження.
У загальноприйнятій формі структура уроку має поділ на частини:
- Підготовча. Основна. Заключна.
На основі цих етапів викладачем складається план уроку відповідно до вимог навчальної програми. Різновидів і поєднань компонентів уроку також безліч. Це може бути заняття з упором на один вид діяльності, або комбіноване.
До позаурочних форм фізичної культури відносяться заняття, що проводяться у вільному режимі і вирішують більш вузький набір завдань. У школі такі заняття проходять у форматі спортивних секцій, фізкультурно-оздоровчих заходів, організованих рухливих ігор на перервах, фізкультурних пауз в групах продовженого дня. Вони також надають величезну користь, оскільки примножують обсяг рухової активності дитини, створюють умови для адаптації до фізичних навантажень, закріплення умінь.
Гігієнічна сторона фізичного виховання
В незалежності від того, які завдання вирішує фізичне виховання в школі і який носить характер, існує ряд вимог обов’язкових до дотримання в місцях проведення уроків з фізичної підготовки. Вимоги пред’являються до наступних сторонам діяльності:
- Місця проведення занять. Форма для занять. Норморованість навантажень. Індивідуальна гігієна.
В якості основних вимог до місць проведення занять з фізичного виховання прийнято вважати наступні положення:
- Вологе прибирання не рідше ніж 2 раз в день. Спортивні снаряди та інший інвентар повинен відповідати вимогам техніки безпеки. Освітлення в залі необхідно підтримувати в межах норм, встановлених санітарною службою.
Вимоги по нормуванню фізичних навантажень в процесі урочної заняття наступні:
- Організація уроку здійснюється з урахуванням самопочуття учнів. Навантаження вибираються відповідно віково-статевих відмінностей займаються. Дозувати навантаження необхідно з урахуванням ступеня підготовленості учнів. Слід здійснювати систематичний медичний контроль за станом організму, фізичною підготовленістю і розвитком.
Гігієнічні умови проведення занять регулюються правилами щодо пристосування і змістом шкіл. Проведення регулярних конкурсів і оглядів дозволяє належним чином забезпечувати необхідні умови для занять учнів.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)