ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
А за свого миленького
Богу помолися.
Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.
Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину.
– Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
Через чотири неділеньки
Додому вертайся!
Прийми ж її, матусенько,
Бо все в Божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі!
– Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.
– Яка ж би то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…
До речі…
У народі пісня “Засвіт встали козаченьки” відома ще з іншою назвою – “Засвистали козаченьки”. Багатоваріантність – типова ознака твору усної народної творчості. Пісні Марусі Чурай стали настільки популярними, що їх ми сприймаємо як фольклорні твори.
У пісні “Віють вітри, віють буйні” дівчина передає свої важкі почуття туги за коханим, який далеко від дому й не відомо, чи колись повернеться. Розлуку з милим-чорнобривим вона називає лютим горем, а себе порівнює з билинкою в полі. Підсилює ці почуття художній паралелізм (дерева гнуться – сльози не ллються). У 9 класі ви читатимете п’єсу “Наталка Полтавка” І. Котляревського, головна героїня якої на початку твору виконує цю пісню, адже вона переживає ті самі почуття через розлуку з коханим Петром, що й Маруся.